Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/12692/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2025 відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70%;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.04.2025, без обмеження її максимальним розміром та у відсотковому розмірі від грошового забезпечення. який було встановлено під час призначення пенсії ОСОБА_1 (90% грошового забезпечення) та підтверджено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 №420/19418/21;
заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області зменшувати відсотковий розмір пенсії ОСОБА_1 прі наступних перерахунках пенсії, якщо на час перерахунку не буде внесено змін до розділу VIII Закону України №2262-XII.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсію за вислугу років йому призначено 25.12.2007 відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 90% грошового забезпечення, а рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №420/19418/21 відповідача зобов`язано з 01.01.2018 перерахувати та виплачувати йому пенсію в розмірі 90% від сум грошового забезпечення.
За твердженням позивача, у справі №420/19418/21 суд дійшов висновку, що зміни до статті 13 Закону №2262-XII, внесені Законом від 27.03.2014 №1166-VII, стосуються призначення пенсій, а розділ VIII цього Закону, який визначає перерахунок пенсій, залишився без змін, і з моменту ухвалення цього рішення законодавство не змінювалось.
Позивач зазначає, що відповідач, виконуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №420/31771/24 про перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.07.2024 №ЮО110043, зменшив відсотковий розмір його пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення.
Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний виплачувати йому пенсію в тому відсотковому розмірі, який було встановлено при призначенні пенсії, а оскільки зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 70%, на думку позивача, носить системний характер, просить заборонити відповідачеві зменшувати відсотковий розмір його пенсії при наступних перерахунках, якщо на час перерахунку не буде внесено змін до розділу VIII Закону №2262-XII.
Стислий виклад заперечень відповідача.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позовні вимоги відповідач вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача вважає безпідставною вимогу позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки згідно зі статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Відповідач посилається на ст.19 Конституції України, згідно з якою Головне управління діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також на частини третю, четверту статті 3 КАС України, відповідно до яких закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025, прийнятої відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у період воєнного стану у 2025 році пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону №2262-XII, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Ці коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій у разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Представник відповідача звертає увагу, що статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (2361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23610 грн).
На зазначених підставах виплата пенсії з 01.01.2025 проводиться в розмірі, визначеному цими законодавчими актами, а передбачені ст.46 Закону №4059-IX обмеження застосовані до позивача правомірно.
Як результат, на думку відповідача, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Зважаючи на викладене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 18.05.2026 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи та витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області копії матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за пенсійною справою №1501002114 (Міноборони) від 25.12.2007, позивачу, полковнику, начальнику кафедри загальновійськового факультету Одеського інституту СВ, звільненому 24.12.2007 у відставку, призначено пенсію за вислугу років (вислуга років - 38, календарна - 34) у розмірі 90% грошового забезпечення.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 14.02.2022 у справі №420/19418/21, яке набрало законної сили 17.03.2022, встановив, що позивачу з 25.12.2007 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення.
Цим рішенням суд, зокрема, визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% від сум грошового забезпечення, зобов`язав відповідача з 01.01.2018 перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років позивачу в розмірі 90% від сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Суд також встановив, що, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №420/31771/24, яке набрало законної сили 17.02.2025:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про розмір грошового забезпечення від 30.07.2024 року №ЮО110043 станом на 01.01.2023;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат, на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 30.07.2024 року №ЮО110043 станом на 01.01.2023 року.
Відповідно до перерахунку пенсії від 19 березня 2025 року, відповідач перерахував пенсію позивача з 01 квітня 2025 року у розмірі 70% грошового забезпечення та обмежив пенсію позивача максимальним розміром.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення з 01.04.2025 відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Згідно з частинами першою і третьою статті 1-1 Закону №2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення з 01.04.2025 відсоткового розміру пенсії позивача з 90% до 70%, суд зазначає таке.
У редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, частина друга статті 13 Закону №2262-XII встановлювала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) з 01.10.2011 граничний розмір пенсії, визначений частиною другою статті 13 Закону №2262-XII, зменшено з 90 до 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який згідно з пунктом 2 розділу IV «Прикінцеві положення» цього Закону набрав чинності з 01.05.2014, у частині другій статті 13 Закону №2262-XII цифри « 80» замінено цифрами « 70».
З цієї дати частина друга статті 13 Закону №2262-XII встановлює, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина четверта статті 63 Закону №2262-XII, яка регулює перерахунок призначених пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, діє в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII і до статті 13 цього Закону не відсилає.
При такому перерахунку змінюється розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а відсотковий розмір пенсії, визначений при її призначенні, повторно не визначається.
Суд наголошує, що внесені до частини другої статті 13 Закону №2262-XII зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При цьому внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій після набрання чинності цими змінами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а, вирішуючи спір щодо зменшення відсоткового розміру пенсії при її перерахунку з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, зазначила, що відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, а також зазначила, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Щодо застосування до перерахунку пенсії саме частини другої статті 13 Закону №2262-XII у редакції Закону №1166-VII Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №140/3368/19, у якій орган пенсійного фонду при перерахунку з 01.01.2018 зменшив основний розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, зазначив:
«Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо безпідставного зниження відповідачем основного розміру пенсії з 90 % на 70 % сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови № 103, оскільки в цьому випадку відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, так як при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років чи у зв`язку із збільшенням його в силу змін законодавства, є незмінним у бік зменшення».
Суд встановив, що відповідач призначив позивачу пенсію за вислугу років з 25.12.2007 у розмірі 90% грошового забезпечення, тобто до набрання чинності змінами, внесеними Законом №1166-VII до частини другої статті 13 Закону №2262-XII.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №420/19418/21, яке набрало законної сили 17.03.2022, визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% від сум грошового забезпечення і відповідача зобов`язано з 01.01.2018 перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років позивачу в розмірі 90% від сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Частина друга статті 13 і частина четверта статті 63 Закону №2262-XII після ухвалення цього рішення змін не зазнавали, а відповідач не навів норми, яка набрала чинності після цього рішення і дозволяла б зменшити відсотковий розмір пенсії позивача.
Перерахунок пенсії з 01.04.2025, проведений відповідачем 19.03.2025, є перерахунком раніше призначеної пенсії, а не її призначенням.
За таких умов при перерахунку пенсії з 01.04.2025 відповідач мав зберегти відсоткове значення основного розміру пенсії позивача 90 процентів грошового забезпечення, визначене при її призначенні.
Частина друга статті 13 Закону №2262-XII у редакції Закону №1166-VII визначає граничний розмір пенсії при її призначенні і до перерахунку пенсії позивача, призначеної 25.12.2007, не застосовується.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач правомірності зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 90% до 70% жодним чином не обґрунтував.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення з 01.04.2025 відсоткового розміру пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення та про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2025, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром, то в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Суд також наголошує, що питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).
Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а саме з 20 грудня 2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону 2262-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.
Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач протиправно обмежив з 01.04.2025 максимальним розміром пенсію позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ.
Вирішуючи позовну вимогу про заборону відповідачеві зменшувати відсотковий розмір пенсії позивача при наступних перерахунках пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.
Отже, судовому захисту підлягає право, яке порушене рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень на час звернення до суду.
Вимога позивача стосується перерахунків пенсії, які на час розгляду справи не проведені, і дій відповідача, які він ще не вчинив, а тому вона спрямована на захист права, яке, на думку позивача, може бути порушене в майбутньому.
Чи будуть порушені права позивача при кожному наступному перерахунку пенсії, залежить від підстав цього перерахунку і норм, які діятимуть на його дату, а тому суд не може встановити це наперед.
Аргумент позивача про системний характер зменшення відсоткового розміру його пенсії суд оцінює критично: дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.04.2025 суд визнає протиправними в цьому рішенні, а кожен наступний перерахунок пенсії позивач вправі оскаржити, якщо вважатиме, що ним порушено його права.
За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про заборону відповідачеві зменшувати відсотковий розмір пенсії позивача при наступних перерахунках пенсії суд відмовляє.
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - під час перерахунку пенсії позивача з 01.04.2025 зменшив відсоткове значення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежив пенсію максимальним розміром, чим порушив право позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII без зменшення відсоткового значення, визначеного при її призначенні.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення;
зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2025 ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Інші доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.04.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2025 ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
Судове рішення № 140838912, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/12692/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: