Рішення № 140838130, 22.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року справа № 340/571/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брегея Р.І.,

за участі секретаря судового засідання Шпак О.В.,

представників позивача Дьорка А.М.

і відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) в порядку загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2025 року, якими:

- збільшено грошове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 142003,62 грн і накладено штраф 35500,91 грн;

- збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 11833,64 грн і накладено штраф 2958,41 грн;

- застосовано штраф з податку з доходів фізичних осіб у сумі 340 грн;

- застосовано штраф у сумі 8000 грн.

Представник ОСОБА_2 підтримав вимоги позову.

Пояснив, що банк задовільнив грошові вимоги щодо заборгованості за кредитним договором шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, однак такі дії визнані судом протиправними.

Стверджує, що позивачка не отримала додаткове благо у виді прощеного боргу, оскільки банк анулював прощення боргу на підставі рішення суду, котрим скасовано набуття права власності на предмет іпотеки.

Водночас зазначив, що податковий орган не надіслав акт перевірки і допустив арифметичну помилку у розрахунку грошових зобов`язань.

Також повідомив, що відповідач не вимагав надання на запит письмових документів, окрім податкової декларації.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.70-73).

Представниця пояснила, що банк прийняв рішення про прощення боргу і надіслав до податкового органу звітність, в якій відображено базу оподаткування, а позивачка не подала відповідну декларацію та не сплатила податки.

06 лютого 2026 року суд відкрив загальне позовне провадження (а.с.52-53).

07 квітня 2026 року суд зупинив провадження у справі (а.с.161-162).

31 серпня 2026 року суд поновив провадження у справі (а.с.195-196).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 25 липня 2008 року позивачка і АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі Банк) уклали договір кредиту (а.с.12-15).

Того ж дня сторони уклали договір іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ) (а.с.12-15).

10 жовтня 2018 року частину грошових вимог (412605 грн) Банк задовільнив шляхом набуття у власність предмету іпотеки (а.с.152).

04 червня 2019 року Банк прийняв рішення про прощення залишку заборгованості за кредитним договором у сумі 788909,02 грн (основна сума боргу за курсом долара США до національної валюти станом на 10 жовтня 2018 року) (а.с.152).

05 червня 2019 року Банк надіслав позивачці за місцем розташування предмету іпотеки довідку про отриманий дохід у виді прощеного боргу (а.с.151-152).

Представник ОСОБА_2 повідомив, що довідку отримано у 2019 році.

У липні 2019 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області відкрив провадження у справі №398/2307/19 за позовом ОСОБА_2 до Банку про визнання протиправним і скасування рішення про набуття у власність предмету іпотеки (а.с.39-41).

30 липня 2019 року Банк надіслав до Управління звітність за формою 1-ДФ (2 квартал 2019 року) про отримання ОСОБА_2 доходу у виді додаткового блага (а.с.143-145).

У звіті відображено дохід у сумі 764401,93 грн.

Правонаступник Банку, яким є АТ «Сенс Банк» (далі Банк 2), повідомив, що сума 788909,02 грн заборгованість зі сплати тіла кредиту (28093,61 доларів США) (а.с.147).

04 серпня 2025 року Управління прийняло наказ №1254-п про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2 з питання дотримання податкового законодавства упродовж 2019 року (а.с.89).

Перевірку провели з 19 по 23 вересня 2025 року (а.с.74-78).

29 вересня 2025 року складено акту перевірки (а.с.74-78).

Податкові інспектори встановили, що не задекларовано дохід, не сплачено податок з доходу фізичних осіб та військового збору.

Водночас встановили, що ОСОБА_2 не надала відповіді на запит від 03 березня 2025 року.

Представник позивачки пояснив, що запит не отримували.

Управління надало докази повернення поштової кореспонденції з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.83-84).

Відповідач у запиті поставив вимогу надати лише податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік (а.с.84).

17 жовтня 2025 року керівник Управління прийняв податкові повідомлення-рішення, якими:

- збільшено грошове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 142003,62 грн і накладено штраф 35500,91 грн;

- збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 11833,64 грн і накладено штраф 2958,41 грн;

- застосовано штраф з податку з доходів фізичних осіб у сумі 340 грн;

- застосовано штраф у сумі 8000 грн (а.с.17-24).

Штраф у сумі 340 грн накладено за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Штраф у сумі 8000 грн накладено за неподання відповіді на запит про надання інформації.

Відсоткова ставка з податку з доходів фізичних осіб становить 18%, а з військового збору 1,5%.

Відповідач врахував суму доходу у 788909,02 грн.

Позивачка скористалася адміністративною процедурою оскарження податкових повідомлень-рішень (а.с.29-34).

06 січня 2026 року отримала рішення ДПС України від 31 грудня 2025 року за наслідками адміністративного оскарження (а.с.25-28, 35).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2026 року у справі №398/2307/19 скасовано державну реєстрацію права власності Банку 2 (Банку) на предмет іпотеки (а.с.169-194).

14 травня 2026 року рішення суду набрало законної сили.

На підставі рішення суду Банк 2 скасував рішення про прощення боргу і відновив облік всієї суми кредитної заборгованості (а.с.220).

Позов подано до суду 04 лютого 2026 року (а.с.1-7).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Стосовно дотримання строку звернення до суду.

Так, за сталою практикою Верховного Суду у разі застосування адміністративної процедури оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить місяць з дня отримання рішення за такою процедурою.

ОСОБА_2 дотрималася місячного строку звернення до суду.

Перш за все, задовільнивши грошові вимоги за рахунок предмету іпотеки, боргові зобов`язання перед Банком продовжували існувати, оскільки вартість об`єкту нерухомості не перевищувала суми боргу на 04 червня 2019 року.

Отже, на цю дату борг існував.

Представник позивачки не зазначив про неправильність обчислення основної суми боргу (тіло кредиту), яка прощена (анульована), у доларах США.

Приписами підпункту 164.2.17.«д» пункту 164.2 статті 164 ПК України (у редакції на день прощення боргу) встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Банк зарахував суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за підсумками звітного періоду, у якому такий борг прощений.

Банк надіслав повідомлення про прощення основного боргу рекомендованим листом.

Позивачка визнала отримання повідомлення, що змусило ініціювати судовий позов стосовно повернення у власність предмету іпотеки.

Водночас з прийняттям рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2026 року у справі №398/2307/19 відпали підстави прощення боргу (набуття у власність предмету іпотеки) і Банк 2, скасувавши рішення про прощення боргу, відновив облік всієї суми кредитної заборгованості.

Такі дії Банку 2 виключають отримання доходу у виді додаткового блага у сумі 788909,02 грн.

Відсутність об`єкту оподаткування не породжує обов`язку декларування доходу і сплати податків.

Тому суд визнає протиправними і скасовує 3 податкові повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Що стосується податкового повідомлення-рішення, яким накладено штраф у сумі 8000 грн, то суд зазначає наступне.

Так, штраф застосовано відповідно до приписів пункту 121.2 статті 121 ПК України за ненадання відповіді на письмовий запит.

Цією нормою права встановлено, що неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Відповідач у запиті поставив вимогу надати лише податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік.

За неподання податкової звітності встановлено відповідальність на підставі приписів пункту 120.1 статті 120 ПК України.

Отже, під поняттям «документів» у диспозиції приписів пункту 121.2 статті 121 ПК України не можна розуміти податкову звітність.

Тому Управління двічі притягло до відповідальності за ненадання податкової звітності за 2019 рік (штрафи у сумі 340 грн і 8000 грн).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність та скасування і цього податкового повідомлення-рішення.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати становлять сплату судового збору в сумі 2006,37 грн (а.с.50).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов ОСОБА_2 .

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 17 жовтня 2025 року, яким на ОСОБА_2 накладено штраф з податку з доходів фізичних осіб у сумі 340 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 17 жовтня 2025 року, яким ОСОБА_2 збільшено грошове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 142003,62 грн і накладено штраф 35500,91 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 17 жовтня 2025 року, яким ОСОБА_2 збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 11833,64 грн і накладено штраф 2958,41 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 17 жовтня 2025 року, яким на ОСОБА_2 накладено штраф у сумі 8000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код 43995486; вул.В.Перспективна,55 м.Кропивницький Кіровоградська область) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати у сумі 2006,37 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ