Рішення № 140837838, 22.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. справа № 300/939/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Благоустрій» про зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради (далі відповідач) в якому просить суд зобов`язати Івано-Франківську міську раду вчинити дії щодо реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - дамбу р. Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Івано-Франківська міська рада, володіючи інформацією про перебування об`єкта у комунальній власності, розпоряджаючись вказаним об`єктом, а саме передання на баланс комунальному підприємству, не оформила право на гідротехнічну споруду - дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км. Стверджує, що збереження наявних на території області гідроспоруд є першочерговим та важливим завданням держави, адже справність гідроспоруди зможе забезпечити безпеку жителів міста Івано-Франківська та прибережних сіл, запобігти у разі паводків, які в майбутньому через географічне розташування області обов`язково піддадуться впливу шкідливої дії вод та руйнуванню іншого майна, що розташоване на відповідній території. Також зазначає, що в 2020 році на відновлення дамби та берегоукріплення річки Бистриці м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, проведено закупівлю на будівельні роботи та поточний ремонт за кошти місцевого бюджету, та надалі проводяться тендери на утримання дамб. Вважає, що управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, в межах визначених радою, належить до компетенції Івано-Франківської міської ради, однак відповідач жодних дій по набуттю права власності на гідротехнічну споруду не вчинив, на повідомлення органів прокуратури про виявлені порушення законодавства щодо нереєстрації права власності на комунальне майно повідомив, що реєстрація права власності дамбу не проводилась. Вважає, що відсутність державної реєстрації на майно унеможливлює його належне утримання, оскільки відсутня можливість фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету заходів на утримання та реконструкції вказаного майна, що може призвести до його втрати та носить загрозу для життя і здоров`я жителів громади. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 26.03.2025 клопотання Івано-Франківської міської ради про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Благоустрій» - задоволено. Залучено до участі у справі №300/939/25 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська до Івано-Франківської міської ради про зобов`язання до вчинення дій, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Благоустрій».

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки такі об`єкти як гідротехнічні споруди не наділені технічними характеристиками інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав та їх неможливо внести до Державного реєстру речових прав. Згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції від 16.05.2023 року повідомлено, що відповідно до законодавства не підлягають державній реєстрації гідротехнічні споруди (дамби), які не є складовою частиною меліоративної мережі. Також, зазначено, що земельна ділянка на якій розташована гідроспоруда не сформована, не містить кадастрового номера, що унеможливлює здійснення державної реєстрації права власності на гідроспоруду, яка розміщена на земельній ділянці.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого вважає аргументи наведені міською радою безпідставними, оскільки дамба - гідротехнічні споруди призначена для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод та обліковується як споруда. Таким чином, оскільки дамба нерозривно пов`язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, створена з будівельних матеріалів, вказана гідротехнічна споруда є нерухомим майном та підлягає обов`язковій реєстрації.

Івано-Франківською міською радою також подано заперечення на відповідь на відзив, згідно якого зазначила про неможливість реєстрації гідротехнічної споруди. Просила у задоволенні позову відмовити.

Третя особа скористалася правом на подання пояснень щодо позову відповідно до яких зазначила, що такі об`єкти як гідротехнічні споруди не наділені технічними характеристиками інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав та їх неможливо внести до Державного реєстру речових прав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.05.2019 №631 Про передачу об`єктів на баланс передано від КП Муніципальна дорожня компанія на баланс КП Благоустрій дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км. (а.с.24-26).

Згідно додатку до вказаного рішення рік введення в експлуатацію дамби 1990, первісна балансова вартість 3 924 966 грн (а. с. 25).

За змістом акта приймання-передачі №4 від 03.06.2019 передано від КП Муніципальна дорожня компанія на баланс КП Благоустрій дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км. (а.с.27-28).

Згідно акту введення в експлуатацію основних засобів від 03.06.2019 №631 КП «Благоустрій» та бухгалтерської довідки вказана споруда обліковується на рахунку (субрахунку) 103 «Будинки та споруди» за інвентарним номером 10300041 (а.с. 29-32).

10.01.2025 експертами Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу проведено експертне оцінювання згідно якого встановлено, що загальний технічний стан дамби річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка не придатний до нормальної експлуатації (обмежено працездатний), категорія 3. (а.с. 33-36).

Згідно розробленої у 2024 році пояснювальної записки робочого проекту «Відновлення берегоукріплення лівого берега р. Бистриця Надвірнянська в районі вул. Івасюка біля дюкерного переходу каналізаційного колектора в м. Івано-Франківськ. Капітальний ремонт» дана споруда перебуває на балансі КП «Благоустрій» вбачається, що відбулось руйнування частини берегоукріплюючої споруди та виникла загроза руйнування дюкерного переходу, витоку каналізаційних стоків в річку Бистриця Надвірнянська та спричинення надзвичайної ситуації техногенного характеру, що може привести до екологічної катастрофи.

Відповідно до робочого проекту «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» для об`єкта проектування встановлено клас відповідальності СС2 згідно з вимогами ДСТУ 8855 2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

Окружна прокуратура міста Івано-Франківська звернулась до міського голови Івано-Франківської об`єднаної територіальної громади із листом від 18.10.2024, в якому просила надати інформацію з приводу того чи зареєстровано право власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км, яка перебуває на балансі КП Благоустрій.

Відповідачем листом від 30.10.2024 повідомлено позивача про те, що реєстрація права власності на відповідні гідротехнічні споруди (дамбу) не проводилася. Зазначено, що Міністерство юстиції України у листі від 16.05.2023 надало роз`яснення з приводу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на гідротехнічну споруду (дамби). Вказано, що такі об`єкти, як гідротехнічні споруди,що не є складовою частиною меліоративної мережі не підлягають державній реєстрації.

На запит Окружної прокуратури міста Івано-Франківська від 18.10.2024 Дністровське басейнове управління водних ресурсів листом від 21.10.2024 повідомило, що оскільки вказана дамба не знаходиться на балансі Дністровського БУВР, то інформація щодо реєстрації речових прав на об`єкт відсутня.

11.12.2024 позивач звернувся із листом до КП Благоустрій, в якому просив повідомити чи вживалися заходи щодо реєстрації права власності на дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км.

КП Благоустрій листом від 21.10.2024 повідомило позивача про те, що КП Благоустрій не вчинялись дії щодо реєстрації речових прав на гідротехнічні споруди-дамби на р. Бистриця Надвірнянська м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частин 1 3 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до частин 1, 5 ст. 16 Закону Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 25 Закону Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Зокрема, п. 30 ч. 1 ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Отже, питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

За змістом частин 1, 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

В п. 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013) зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно п.п. 3, 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах а і б пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті а пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Отже, вказані норми закону конкретизують яке саме майно залишається у комунальній власності, а яке у державній власності.

Відповідно ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно із ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

За приписами ст.183 Цивільного кодексу України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ст. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст.188 Цивільного кодексу України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. У випадку, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що саме власникові належать повний перелік правомочностей право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.

Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (ч. 2 ст. 335 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1, 3 ст. 78 Господарського кодексу України (надалі також ГК України) комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

З огляду на частини 1, 2 ст. 137 ГК України правом оперативного управління є речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Тоді як право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2, 3 ст. 136 ГК України).

Тобто, власником комунального майна є відповідна територіальна громада (ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні), суб`єктом управління таким майном орган місцевого самоврядування (ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні), а комунальне (унітарне) підприємство має право володіння, а також обмежені права користування і розпорядження комунальним майном в цілях і межах, встановлених власником.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про аквакультуру гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну споруди, та можливості його поширення на дамбу.

Нормативно-правове регулювання містить різні семантично схожі визначення терміну споруда.

За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 (чинний на час виникнення спірних правовідносин) (далі ДК 018-2000) споруди це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельномонтажних робіт.

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (надалі також НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Термін гідротехнічні споруди вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (надалі також ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі Правила № 661): гідротехнічна споруда інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

У ДК 018-2000 серед видів споруд також виділяються інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

За класом 215 НК 018:2023 дамба також належить до інженерних споруд.

Таким чином, термін гідротехнічна споруда пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін споруда.

В свою чергу, дамба є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2024 в справі №300/3657/22.

Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що дамба річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км належить до гідротехнічних споруд.

Суд зазначає, що незалежно від того чи є дамба гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів.

Тому, такий об`єкт як дамба є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Відповідно до п. 2.7 Методичних рекомендацій стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012 №3, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

До гідротехнічних споруд відносяться греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Суд зазначає, що право на гідротехнічні споруди, а саме: дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км підлягає державній реєстрації.

Як встановлено судом, рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.05.2019 №631 Про передачу об`єктів на баланс передано від КП Муніципальна дорожня компанія на баланс КП Благоустрій дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км.

Комунальне підприємство Благоустрій є юридичною особою, про що 05.02.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації. Засновником цього комунального підприємства є Івано-Франківська міська рада, а форма власності зазначена державна власність / власність територіальних громад.

Відповідно до Методологічних положень щодо складання балансів активів і пасивів, затверджених наказом Держкомстату від 10.12.2010 № 504 баланс активів і пасивів це звіт, який складають на певну дату і який відображає вартість активів, що є у власника цих активів, та зобов`язань визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства. Тобто, баланс КП Благоустрій - це лише відомості бухгалтерського обліку.

Комунальне підприємство, на відміну від органу місцевого самоврядування, не може звертатися від імені та в інтересах територіальних громад до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації порядку для оформлення права комунальної власності.

Суд враховує, що інженерні споруди призначені для виконання спеціальних технічних функцій, що властиво для здійснення некомерційної господарської діяльності, проте це не впливає на формулювання висновків щодо визначення органу, уповноваженого ініціювати державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду (дамбу).

Листом Мін`юсту від 17.02.2021 № 7027/3262-26-21/8.4.1, котрий надано Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради на запит, роз`яснено, що гідротехнічні споруди не наділені технічними характеристиками, передбаченими пп. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, інформація про яку підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав.

Суд дійшов висновку, що це роз`яснення Мін`юсту має інформаційний характер, про що зазначено у самому листі, не містить обґрунтування того, що технічно реєстрація гідротехнічної споруди у Державному реєстрі речових прав є неможливою.

На переконання суду, гідротехнічні споруди не можуть мати юридичний статус безхазяйної речі, перебуваючи на балансі комунального підприємства, заснованого міською радою.

У цьому виражаються інтереси держави у сфері контролю за охороною майна територіальної громади, реалізації нагляду за безпечною та надійною експлуатацією інженерної водозахисної споруди, призначеної для захисту територій від затоплення, фінансування та контролю видатків державного бюджету на обслуговування.

Враховуючи, що Івано-Франківська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном територіальної громади, на території якої розташована спірна гідротехнічна споруда, в саме дамба річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км., яка розташована на території міста Івано-Франківськ, то саме на Івано-Франківську міську раду покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на вказану гідротехнічну споруду.

В той же час, Івано-Франківська міської рада, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не здійснювала відповідних дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду. Вищевказане свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене вище, суд виснує про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Івано-Франківську міську раду Івано-Франківської області вчинити дії щодо реєстрації права власності на гідротехнічну споруду дамбу річки Бистриці Надвірнянської м. Івано-Франківськ, нижче авто-моста, лівий берег вул. Івасюка, висотою 3-4 м, довжиною 1,5 км.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська (код ЄДРПОУ 03530483, вул.Мулика, 9, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач - Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 33644700, вул.Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004);

третя особа Комунальне підприємство «Благоустрій», код ЄДРПОУ 42796175, вулиця Залізнична, будинок 22, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76006.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.