Рішення № 140837092, 22.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуСправа № 160/14448/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 в якій позивач просить:

стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA 268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 194 686 грн 95 коп (сто дев`яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн, 95 коп).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував витрати у розмірі 194686,95 грн, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі.

Ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не визнає позовну заяву, вважає її необґрунтованою та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що згідно з Довідки-розрахунку №253 від 30.03.2026 року відповідачем нараховано до стягнення з позивача суму фактичних витрат з утримання курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за період з 19.08.2024 року по 30.03.2026 року у розмірі 245468,25 грн., яка складається, в тому числі з сум: продовольче забезпечення 62983,63 грн., теплоенергія 7538,36 грн., водопостачання та водовідведення 5159,77 грн., електрична енергія -9 852,72 грн., грошове забезпечення 132961,84 грн., медичне забезпечення 159, 44 грн. та вартість речового забезпечення 26812,49 грн. Відповідачем неправомірно, в порушення гарантованого статтею 43 Конституції України права на працю, за відсутності правових підстав, нараховано до суми фактичних витрат з утримання курсанта ОСОБА_1 , в тому числі, суму грошового забезпечення у розмірі 132961,84 грн., що належать до видатків категорії «Оплата праці», а відтак не можуть бути витратами, пов`язаними із утриманням у навчальному закладі, що підлягають поверненню.

У відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом університету від 29.07.2024 року №536 о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням із присвоєнням спеціального звання «рядовий поліції». Найменування закладу 14.05.2024 змінено на Дніпровський державний університет внутрішніх справ на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2024 № 298.

19.08.2024 року між відповідачем, ДДУВС та Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України було укладено Контракт №1330 про здобуття освіти, за умовами якого відповідач проходив підготовку за державним замовленням на денній формі навчання та зобов`язався, зокрема, відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, у випадках, передбачених пунктом 2.3.5 Контракту.

Пунктом 2.3.5. Контракту №1330 передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання Відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Наказом ДДУВС від 30.03.2026 № 241 о/с Відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідачем 30.03.2026 отримано повідомлення про необхідність відшкодування витрат особисто, про що свідчить його підпис. Оскільки Відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за Контрактом № 1330 згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у закладах вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ДДУВС за 2024-2026 рр. у розмірі 245 468 грн. 25 коп. (двісті сорок п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім грн, 25 коп).

Не отримавши добровільного відшкодування зазначених витрат, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення закладу вищої освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між закладом вищої освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. Приписами пункту 3 Порядку № 261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, а також оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Відповідно до пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Згідно з пунктом 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення керівник органу поліції (закладу вищої освіти) видає особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту його отримання відшкодувати МВС витрати. Пунктом 6 Порядку №261 передбачено право особи відшкодувати витрати з розстроченням платежу на строк до одного року шляхом укладення відповідного договору.

За приписами пункту 8 Порядку № 261 у разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення умов договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу таке відшкодування здійснюється в судовому порядку, при цьому претензійно-позовну діяльність провадить заклад вищої освіти, у якому навчалася особа.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить з того, що відповідач навчався у ДДУВС за державним замовленням на денній формі навчання на підставі Контракту № 1330 від 19.08.2024 року, тобто особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону. Отже, у відповідача виник передбачений частиною 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 2.3.5 Контракту № 10002 та Порядком № 261 обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, у повному розмірі за весь період фактичного навчання.

Розмір витрат у сумі 194686,95 грн грн підтверджується наявними у матеріалах справи довідками-розрахунками фактичних витрат від 30.03.2026 року №253, від 20.05.2026 року №412 та від 21.05.2026 року №122/2, складеними відповідно до пункту 3 Порядку №261 та Порядку розрахунку витрат, затвердженого наказом від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534. Розрахунок є арифметично правильним та відповідачем не спростований.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 30.03.2026 року особисто отримав повідомлення про необхідність відшкодування витрат, однак у встановлений строк добровільного відшкодування не здійснив та договору про відшкодування з розстроченням платежу не уклав, що відповідно до пункту 8 Порядку № 261 є підставою для стягнення таких витрат у судовому порядку.

Доводи відповідача, на які від вказує у відзиві та відповідно до наданої заяви про зупинення провадження у справі, відповідач зазначає, що на розгляді Конституційного суду України знаходиться конституційне подання Верховного суду України №4/256 (24) від 15.07.2024 року, затверджене постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 28.06.2024 року, щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (в частині, якою передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням).

29 вересня 2026 року Рішенням Конституційного суду України по справі № 1-5/2024(256/24) було розглянуто подання та визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), окреме положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних із їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 зі змінами, щодо відшкодування витрат, пов`язаних із грошовим забезпеченням.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд прийшов до висновку про задоволення позовної заяви.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дніпровського державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим з відповідача на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ підлягають стягненню витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, у сумі 194 686,95 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, а таких витрат у справі не понесено, розподіл судового збору на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA 268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 194 686 грн 95 коп (сто дев`яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн, 95 коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова