Ухвала суду № 140836978, 20.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 рокуСправа № 160/5746/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/5746/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову у звільненні з військової служби та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/5746/26.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у адміністративній справі №160/5746/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову у звільненні з військової служби та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 повернуто заявнику.

Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у адміністративній справі №160/5746/26 набрало законної сили 04.09.2026.

09.09.2026 представником позивача отримано в суді виконавчі листи.

17.09.2026 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що незважаючи на набрання рішенням законної сили 04.09.2026, відповідач/боржник його не виконав в повному обсязі. На виконання вказаного рішення суду командиром військової частини від 14.09.2026 за номером 196-РС видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, проте зі списків особового складу його не виключено.

Ухвалою суду від 22.09.2026 прийнято до провадження справу та заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/5746/26, розгляд заяви призначено без повідомлення учасників справи в порядку письмовому провадження та встановлено відповідачу строк для подання пояснень.

16.10.2026 відповідачем подано пояснення, в якому повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі №160/5746/26 військовою частиною НОМЕР_1 розглянуто рапорт ОСОБА_1 (позивача) про звільнення з військової служби. Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято рішення про звільнення з військової служби (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №196-РС від 14.09.2026). Зважаючи на те, що з 11.05.2024 ОСОБА_1 самовільно залишив лікувальний заклад та не повернувся у військову частину, відсутній на військовій службі по теперішній час, подальше завершення процесу звільнення можливе лише за умови його повернення, здавання справ та посади, підписання обхідного листа, та як наслідок видання наказу по стройовій частині про його виключення з числа особового складу військової частини. Таким чином, позивачу необхідно прибути у військову частину для проходження обхідного та його виключення з числа особового складу, проведення з ним повного розрахунку грошового забезпечення, здавання інвентарного майна (за наявності такого, перевіряється службами при заповненні обхідного).

Відповідачем до пояснень додано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2024 №152, лист Військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2026 №1886/26521, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.05.2024 №1452 та витяг із наказу командира НОМЕР_3 окремої механізованої Миколаївської бригади 14 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 14.09.2026 №196-РС.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №160/5746/26, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у адміністративній справі №160/5746/26 позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову у звільненні з військової служби та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у звільненні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з військової служби.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з військової служби та виключити його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у адміністративній справі №160/5746/26 набрало законної сили 04.09.2026, а отже є обов`язковим до виконання.

На підтвердження виконання рішення суду відповідачем надано копію витягу командира НОМЕР_3 окремої механізованої Миколаївської бригади 14 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 14.09.2026 №196-РС, за змістом якого солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира НОМЕР_3 окремої механізованої Миколаївської бригади, колишнього стрільця - помічника гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, звільнено з військової служби у запас на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі №160/5746/26, яке набрало законної сили.

Разом з цим, доказів прийняття Військовою частиною НОМЕР_1 рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частин до суду не надано.

За відсутності належних та допустимих доказів відповідному у суду відсутні правові підстави вважати, що відповідачем виконано рішення суду у повному обсязі.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України» Суд зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічна норма закріплена в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Керуючись принципом обов`язковості судових рішень, зважаючи на відсутність доказів повного виконання рішення суду у даній справі, суд доходить висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись ст.2, 14, 241-243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/5746/26 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у адміністративній справі № 160/5746/26.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у адміністративній справі №160/5746/26 у строк, що не перевищує шістдесяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати інформацію щодо здійснених дій на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у адміністративній справі №160/5746/26 та докази на її підтвердження.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя М.М. Бухтіярова