Рішення № 140835649, 22.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5146/26

Провадження № 2/591/1906/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Волкової Є.Р.,

представника позивача Богданович М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми цивільну справу № 591/5146/26 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє предстаник адвокат Богданович М.Ю., звернулася до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що вона з 01.05.1985 заселилась у житлове приміщення кімнату АДРЕСА_1 згідно ордера № 376 від 09.02.1985. Ордер на підприємстві отримала її мати ОСОБА_2 , як працівник Сумського виробничого об`єднання «Хімпром» (назва станом на 1985 рік). Позивачка з 01.05.1985 зареєстрована та постійно проживає в кімнаті за адресою: АДРЕСА_2 . У 1985 році оригінал ордера її мати передала на зберігання до паспортиста житлово-експлуатаційної організації при реєстрації місця проживання у вказаній квартирі. На даний час ордер на зберіганні в Управлінні «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради відсутній. Зазначена кімната перебуває у комунальній власності Сумської міської об`єднаної територіальної громади, що підтверджується листом департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.12.2025 №365/10.01- 07.

З метою реалізації права на приватизацію займаної квартири позивачка 27.02.2026 звернулася з відповідною заявою та необхідними документами в орган приватизації Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» з питання приватизації вказаного житла. Однак, згідно з відповіддю вказаної установи від 04.03.2026 № 14.01-15/341 відсутні підстави для передачі позивачці спірної квартири у спільну часткову власність у зв`язку з відсутністю ордера на вказане жиле приміщення.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить зобов`язати Сумську міську раду в особі управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації житлового приміщення кімнати, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 , за відсутності ордера на житлове приміщення кімнату за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12 червня 2026 року відповідач Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради подала відзив, у якому заперечує проти позову, зазначивши, що нею жодним чином не порушено прав позивача на приватизацію житлового приміщення. У зв`язку з відсутністю ордера на квартиру АДРЕСА_2 передати у власність вищевказану квартиру Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адмістративних послуг у м. Суми» не має законних підстав (а.с. 41-43).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Богданович М.Ю. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов повністю. Відповідач Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради в поданій заяві просила розглянути справу без участі її представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що за даними поквартирної карточки наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 була мати позивачки ОСОБА_2 , яка вселилася у житло на підставі ордера № 376 від 9.02.85. Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована разом з нею за цією ж адресою з 01 травня 1985 року. На підставі внесення виправлень у дані поквартирної карточки позивачка ОСОБА_1 вказана основним наймачем цього жилого приміщення (а.с. 8, 19).

Також за даними МЄІРЦ від 27 лютого 2026 року позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Власником особового рахунку за даною адресою є позивачка ОСОБА_3 (а.с. 9, 10, 24).

За відомостями Управління «ЦНАП» у м. Суми» Сумської міської ради від 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 01 травня 1985 року (як малолітня дитина за місцем реєстрації батьків) по теперішній час (а.с. 24 на звороті).

Відповідно до листа Державного архіву Сумської області від 02.12.2025 № Фм-5 у протоколах засідань профспілкового комітету та засідань президіуму профспілкового комітету Сумського ВО «Хімпром» за 1984-1985 роки відомостей про виділення кімнати у гуртожитку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 немає (а.с. 20).

У листі від 12.11.2025 № 1810 Архівний відділ Сумської міської ради повідомив позивачку про те, що в рішеннях виконавчого комітету Сумської міської ради «Про визнання громадян наймачами житлових приміщень» за 2004 рік відомості про визнання наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 відсутні (а.с. 19 на звороті).

За інформацією Управління комунального майна Сумської міської радд від 18.12.2025 № 365/10.01-07 неприватизовані квартири будинку АДРЕСА_3 , в тому числі квартира АДРЕСА_4 , перебувають у комунальній власності Сумської міської територіальної громади (а.с. 20 на звороті).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» Сумської міської від 19 грудня 2025 року № 445138 згідно з даними даними станом на 31.12.2012 року кімната за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровано (а.с. 21).

На замовлення позивачки 22 грудня 2025 року було виготовлено технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . За даними технічного паспорту кімната складається з житлової кімнати площею 15,7 кв.м (а.с. 22-23).

З метою реалізації передбачених законом прав позивачка ОСОБА_1 звернулася до органу приватизації з питання приватизації житла, а саме кімнати по АДРЕСА_2 , проте листом Управління «Центр надання адміністративних послуг» Сумської міської ради від 04.03.2026 року № 14.01-15/341 відмовлено позивачці у передачі у приватну власність вищевказаної квартири у зв`язку з відсутністю ордера на вказане жиле приміщення (а.с. 17, 18).

Спір у справі виник у зв`язку з відмовою органу приватизації позивачу у приватизації спірної квартири.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі Положення № 396 (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

З матеріалів справи вбачається, що, звернувшись до органу приватизації, позивачка додала усі необхідні документи до заяви про приватизацію нерухомого майна.

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейського суду з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні з нормами ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має право користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини того, що вселення позивачки до спірної квартири було здійснено відповідно до закону, так як протилежного відповідач не довів, а матеріали справи таких доказів не містять, позивачка тривалий час проживає у цій квартирі, квартира кімната АДРЕСА_1 належить до числа об`єктів, що підлягають приватизації, а позивачка ОСОБА_1 є суб`єктом приватизації, так як на законних підставах зареєстрована і тривалий час постійно проживає у вказаній квартирі, відтак, набула право на приватизацію цього житла.

За таких обставин, заявлений позов необхідно задовольнити, зобов`язавши Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації житлового приміщення кімнати, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 без ордера на жиле приміщення.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації житлового приміщення кімнати, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за відсутності ордера на жиле приміщення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Британська, 21, код ЄДРПОУ 23823253.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова