Єдиний державний реєстр судових рішень 22.10.2026 Справа № 756/11350/25
Провадження № 2/756/6550/25
Справа № 756/11350/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Коляденцевій П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01.05.2018 він є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021, у зв`язку зі зміною законодавства, послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира під`єднана до внутрішньобудинкових систем тепло- та водопостачання; відповідач у встановленому порядку від отримання послуг не відмовлялася, проте своєчасно їх не оплачувала, унаслідок чого, за твердженням позивача, утворилася заборгованість. Право вимоги щодо оплати послуг, спожитих до 01.05.2018 та наданих Публічним акціонерним товариством «Київенерго», позивач набув за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18.
Загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості за період з 01.05.2018 по 30.06.2025 з урахуванням заборгованості, право вимоги за якою відступлено, інфляційної складової боргу, трьох процентів річних та пені позивач визначив у 101 990 грн. 02 коп.
Зтменшевши розмір позовних вимог позивач, посилаючись на сплату відповідачем частини заборгованості у загальному розмірі 24 631 грн. 24 коп. та здійснене коригування нарахувань за послугу з постачання гарячої води на 225 грн. 15 коп., просив стягнути з відповідача залишок позовних вимог у розмірі 77 133 грн. 63 коп.
Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала.
У відзиві на позовну заяву посилалася на те, що квартира обладнана власним бойлером (електроводопідігрівачем) та квартирним засобом обліку гарячої води, а позивач нараховував плату за послугу з постачання гарячої води за нормативами споживання, без урахування наявності власного бойлера та показань засобу обліку і без проведення обстеження, у зв`язку з чим розмір нарахованої заборгованості не відповідає фактичному споживанню; просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкових систем централізованого тепло- та водопостачання; нарахування за надані до неї житлово-комунальні послуги здійснюються за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.
З 01.05.2018 виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за вказаною адресою є КП «Київтеплоенерго», а з 01.11.2021 послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Право вимоги щодо оплати послуг, спожитих до 01.05.2018 та наданих ПАТ «Київенерго», позивач набув за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 77 133 грн. 63 коп., що складається із заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 28 458 грн. 91 коп., заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 28 814 грн. 15 коп., плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води у розмірі 753 грн. 05 коп., заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, спожиті до 01.05.2018, у розмірі 286 грн. 44 коп., а також інфляційної складової боргу у розмірі 13 390 грн. 43 коп., трьох процентів річних у розмірі 3 245 грн. 59 коп. та пені у розмірі 2 185 грн. 06 коп.
Таким чином, усі заявлені до стягнення вимоги стосуються заборгованості за послуги з постачання (централізованого постачання) гарячої води.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, а обсяг таких послуг визначається за показаннями засобів обліку або за нормативами (нормами) споживання у встановленому порядку.
Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності письмового договору сам по собі не звільняє споживача від оплати фактично спожитих послуг (правова позиція Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).
Водночас обов`язок довести факт та обсяг фактично наданих і спожитих послуг, а також обґрунтованість нарахованої за них плати покладається на виконавця послуг.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд зазначає наступне.
Усі заявлені позивачем до стягнення суми нараховані за послугу з постачання (централізованого постачання) гарячої води.
Разом з тим актом прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води № 0015318 підтверджується, що квартира відповідача обладнана власним бойлером (електроводопідігрівачем) та квартирним вузлом розподільного обліку гарячої води.
Відповідно до пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, за наявності квартирного засобу обліку плата за послугу вноситься за його показаннями.
Забезпечення своєчасної повірки квартирних засобів обліку є обов`язком виконавця послуг, і невиконання ним цього обов`язку не може мати негативних наслідків для споживача (правові позиції Верховного Суду у справах № 229/1539/17 та № 759/23657/20).
Нараховуючи плату за послугу з постачання гарячої води, позивач не врахував ані наявності у квартирі відповідача власного бойлера, ані показань квартирного вузла розподільного обліку гарячої води, обстеження з метою встановлення фактичного обсягу споживання не провів, а наданий ним розрахунок таких відомостей не містить.
Розрахунок, складений стороною, сам по собі є лише її твердженням і не може вважатися беззаперечним доказом обставини, яку ним обґрунтовують (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
За таких обставин фактичний обсяг спожитої відповідачем гарячої води та обґрунтованість нарахованих за неї сум, у тому числі плати за абонентське обслуговування, позивачем належними та допустимими доказами не доведені.
Щодо заборгованості за послуги, спожиті до 01.05.2018, суд виходить з того, що позивач не є універсальним правонаступником ПАТ «Київенерго» і набув право вимоги щодо оплати цих послуг виключно на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18.
Відповідно до частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Наданий позивачем витяг з Додатка № 1 до договору цесії щодо особового рахунку № НОМЕР_1 , платником за яким у додатку зазначено іншу особу, а не відповідача, підтверджує лише сам факт включення цього рахунку до переліку, право вимоги за яким відступлено, проте не є доказом обґрунтованості нарахованої відповідачу суми; розрахунку заборгованості за цей період, складеного ПАТ «Київенерго», що було виконавцем послуг до 01.05.2018, позивач суду не надав.
За таких обставин розмір заборгованості за послуги, спожиті до 01.05.2018, та обсяг права вимоги позивача щодо неї також не доведені.
Оскільки основна вимога про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води є недоведеною, не підлягають задоволенню і похідні від неї вимоги про стягнення інфляційної складової боргу, трьох процентів річних та пені, нарахованих на цю заборгованість.
За таких обставин, оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
У позові Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Судове рішення № 140833101, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/11350/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: