Ухвала суду № 140833049, 19.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
19.10.2026
Номер справи
756/2371/26
Номер документу
140833049
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

19.10.2026 Справа № 756/2371/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Унікальний №756/2371/26

Провадження №4-с/756/42/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Загороднюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу стягувача ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярмоленко К.Ю., боржник: ОСОБА_2 на бездіяльність органу примусового виконання,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просив:

визнати неправомірною бездіяльність Оболонського відділу ДВС щодо невиконання рішень Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2003 у справі №2-2873/2003 та від 20.06.2006 у справі №2-339/2006, що виразилася у невжитті необхідних заходів примусового виконання цих рішень, у тому числі шляхом реалізації арештованого майна боржника частки 1/2 автомобіля Daewoo Lanos 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ,

визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Оболонського відділу ДВС Ярмоленко К.Ю. від 24.03.2017 та 18.05.2018 про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»,

видати дублікати виконавчих листів від 18.08.2003 у справі №2-2873/2003 та від 07.05.2007 у справі №2-339/2006,

зобов`язати Оболонський відділ ДВС відновити виконавчі провадження щодо примусового виконання зазначених рішень, у тому числі на підставі дублікатів виконавчих листів, відновити відповідні записи в автоматизованій системі виконавчого провадження та вжити всіх передбачених законом заходів для реального стягнення заборгованості з боржника,

зобов`язати Оболонський відділ ДВС вжити заходів щодо реалізації арештованої частки 1/2 автомобіля Daewoo Lanos та спрямувати виручені кошти на погашення заборгованості,

зобов`язати Оболонський відділ ДВС у строк, визначений судом, письмово повідомити стягувача та суд про результати поновлених виконавчих дій із наданням доказів вжитих заходів,

у разі встановлення пропуску строку на подання скарги визнати причини його пропуску поважними та поновити цей строк,

стягнути судові витрати з Оболонського відділу ДВС.

Скаргу мотивовано тим, що скаржник є стягувачем за рішеннями Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2003 у справі №2-2873/2003 та від 20.06.2006 у справі №2-339/2006, якими з ОСОБА_2 на його користь стягнуто 68398,92 грн та 34536,80 грн відповідно. На підставі виданих судом виконавчих листів відкрито виконавчі провадження №665/21 (в АСВП №5160374) та №194/6 (в АСВП №5192430), у межах яких описано й арештовано автомобіль Daewoo Lanos, частку боржника в якому визначено судом, а сторони погодилися на реалізацію цього майна. Попри це дій щодо продажу автомобіля і спрямування коштів на виконання рішень органом ДВС не вчинено.

Лише 09.01.2026 з відповідей Оболонського відділу ДВС та Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на його звернення скаржнику стало відомо, що постановами державного виконавця Ярмоленко К.Ю. від 24.03.2017 та 18.05.2018 виконавчі документи повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, а матеріали виконавчих проваджень знищено за закінченням строків зберігання. Постанов про повернення та оригіналів виконавчих листів скаржник не отримував, а за відсутності доказів їх надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на його думку, виконавчі документи слід вважати втраченими, а обов`язок органу ДВС щодо виконання рішень неприпиненим. Висновок про відсутність у боржника майна скаржник вважає таким, що суперечить факту арешту частки автомобіля.

Крім того, скаржник послався на відсутність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників, незвернення органу ДВС до суду із заявами про видачу дублікатів виконавчих листів та невичерпання ним можливостей звернення стягнення на майно і доходи боржника. Бездіяльність органу ДВС, на думку скаржника, має триваючий характер, а строк звернення зі скаргою слід обчислювати з 09.01.2026.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.06.2026 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2003 у справі №2-2873/2003 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 68398,92 грн. На виконання цього рішення Оболонським районним судом міста Києва 18.08.2003 видано виконавчий лист №2-2873.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20.06.2006 у справі №2-339/2006 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 34536,80 грн, на виконання якого Оболонським районним судом міста Києва 07.05.2007 видано виконавчий лист №2-339/06.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 04.04.2005 відкрито виконавче провадження №665/21 з примусового виконання виконавчого листа №2-2873, а постановою від 22.06.2007 виконавче провадження №194/6 з примусового виконання виконавчого листа №2-339/06. В АСВП зазначеним провадженням присвоєно номери 5160374 та 5192430 відповідно.

Як убачається з подання відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у межах цих виконавчих проваджень державні виконавці з метою встановлення доходів і майна боржника направляли запити до податкового органу, Пенсійного фонду України, центрів зайнятості, органів земельних ресурсів і Державтоінспекції, надсилали вимоги боржнику, виносили постанови про привід боржника та про розшук його майна, 19.05.2005 і 25.06.2007 описали й арештували майно боржника, а 15.12.2011 склали акт опису й арешту автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , №1669/10/6.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28.04.2011 у справі №6-78/11, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08.11.2011 у справі №22-11430/11, за поданням органу ДВС визначено, що частка ОСОБА_2 у майні, яким він володіє спільно з ОСОБА_3 автомобіль Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , становить 1/2.

Згідно з тим самим поданням власником зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_3 , яка у квітні 2012 року письмово заявила про бажання придбати належну боржнику 1/2 частку з перерахуванням 17500,79 грн на рахунок органу ДВС, на що сторони виконавчого провадження надали письмову згоду. Доказів внесення зазначених коштів чи подальшої реалізації частки матеріали справи не містять.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10.07.2012 у справі №2605/105450/12 за поданням органу ДВС боржника тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

Відповідно до листа Управління №923/4.2-26/вх.Б-1031-25 від 09.01.2026 за відомостями АСВП у виконавчому провадженні №5192430 державним виконавцем Ярмоленко К.Ю. 24.03.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У виконавчому провадженні №5160374 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 18.05.2018 державним виконавцем Ярмоленко К.Ю. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з тієї ж підстави. У листі Оболонського відділу ДВС від 14.10.2025 №174067 датами винесення цих постанов зазначено 26.03.2017 та 19.05.2018 відповідно.

Як зазначено в листі Управління, відповідно до пп. 1, 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017, строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить три роки, після чого вони підлягають знищенню. Виконавчі провадження №5192430 та №5160374 знищено за закінченням строків зберігання. В АСВП обидва провадження мають статус «Завершено».

30.09.2025 стягувач звернувся до Оболонського відділу ДВС із заявою про вчинення виконавчих дій та забезпечення виконання судових рішень. Відповідь на неї від 14.10.2025 № 174067 направлено стягувачу рекомендованим листом, який повернувся до органу ДВС у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання. 09.01.2026 відповіді Оболонського відділу ДВС від 14.10.2025 № 174067 та від 18.11.2025 № 199969, а також лист Управління від 09.01.2026 № 923/4.2-26/вх.Б-1031-25 надіслано на електронну пошту скаржника.

Доказів звернення стягувача до органу ДВС щодо стану виконання рішень у період з квітня 2012 року до 30.09.2025, а також повторного пред`явлення виконавчих листів до виконання після їх повернення матеріали справи не містять.

Щодо вимоги про визнання незаконними та скасування постанов про повернення виконавчих документів стягувачу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 37 цього Закону про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) вказала, що повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.

Оскаржувані постанови винесено у 2017 і 2018 роках, а матеріали виконавчих проваджень, разом з якими і самі постанови, знищено за закінченням строку зберігання в порядку, встановленому Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скаржник не надав доказів того, що станом на березень 2017 року та травень 2018 року у боржника було майно, на яке могло бути звернено стягнення. Посилання скаржника на опис та арешт автомобіля Daewoo Lanos у грудні 2011 року не спростовують висновку державного виконавця про відсутність такого майна, зробленого через понад п`ять і шість років після цього, оскільки боржнику належала лише 1/2 частка у праві спільної власності на автомобіль, власником якого є ОСОБА_3 , у квітні 2012 року співвласник заявила про намір викупити цю частку, а відомостей про належність частки боржнику та про існування транспортного засобу станом на 2017-2018 роки матеріали справи не містять.

Доводи скаржника про неотримання ним постанов про повернення виконавчих документів та оригіналів виконавчих листів не свідчать про незаконність самих постанов. Надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, передбачене ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», є способом доведення вже винесеної постанови до відома сторони і на її законність не впливає.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця від 24.03.2017 та 18.05.2018 про повернення виконавчих документів стягувачу.

Щодо вимоги про визнання неправомірною бездіяльності Оболонського відділу ДВС суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У постанові від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного (приватного) виконавця не проводяться.

Судом встановлено, що виконавчі провадження №5192430 та №5160374 завершено поверненням виконавчих документів стягувачу у березні 2017 року та травні 2018 року відповідно. Доказів повторного пред`явлення виконавчих листів до виконання матеріали справи не містять, відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання рішень у справах №2-2873/2003 та №2-339/2006 немає. Отже, після повернення виконавчих документів в органу ДВС відсутній обов`язок вчиняти виконавчі дії з примусового виконання зазначених рішень, у тому числі щодо реалізації майна боржника, а тому невчинення таких дій не є неправомірною бездіяльністю.

Щодо періоду до повернення виконавчих документів, то з поданих самим скаржником доказів убачається, що державні виконавці вживали заходів примусового виконання рішень: встановлювали доходи і майно боржника, описали й арештували його майно, звернулися до суду з поданнями про визначення частки боржника у спільному майні та про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, які були задоволені. Після опису й арешту частки боржника в автомобілі співвласник заявила про намір викупити цю частку, на що сторони виконавчого провадження погодилися. Обставини подальшого виконання встановити неможливо у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень, а доказів того, що державний виконавець мав реальну можливість реалізувати зазначену частку та безпідставно її не використав, скаржник не надав.

Доводи скаржника про обов`язок органу ДВС звернутися до суду із заявами про видачу дублікатів виконавчих листів судом до уваги не беруться, з підстав того, що звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» є правом виконавця, яке реалізується під час здійснення виконавчого провадження, а згідно з наявними у справі відомостями виконавчі документи повернуто стягувачу, після чого в органі ДВС вони не перебували. Доказів втрати виконавчих листів органом ДВС матеріали справи не містять.

Посилання скаржника на відсутність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників також не є підставою для задоволення скарги, оскільки вимог щодо внесення таких відомостей скаржник не заявляв, а обставини формування записів реєстру у виконавчих провадженнях, матеріали яких знищено, встановити неможливо.

Таким чином, неправомірної бездіяльності Оболонського відділу ДВС щодо виконання рішень Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2003 у справі №2-2873/2003 та від 20.06.2006 у справі №2-339/2006 судом не встановлено.

Вимоги про зобов`язання Оболонського відділу ДВС відновити виконавчі провадження і записи в АСВП, вжити заходів щодо реалізації частки автомобіля та письмово повідомити стягувача і суд про результати виконавчих дій є похідними від вимог про скасування постанов про повернення виконавчих документів і визнання бездіяльності неправомірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає відновленню, зокрема, у разі визнання судом постанови виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку.

Оскільки таких підстав судом не встановлено, а примусове виконання рішення за повторно пред`явленим виконавчим документом розпочинається за заявою стягувача, підстав для покладення на орган ДВС обов`язку вчинити зазначені дії немає.

Щодо вимоги про видачу дублікатів виконавчих листів суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 17.4 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 цього Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.11.2024 у справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) зазначила, що однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. З посиланням на висновки, викладені в постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 205/6358/13-ц (провадження № 61-214св25) зазначено, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Судом встановлено, що виконавчий лист від 07.05.2007 у справі №2-339/2006 повернуто стягувачу постановою від 24.03.2017, а виконавчий лист від 18.08.2003 у справі №2-2873/2003 постановою від 18.05.2018. Отже, трирічний строк повторного пред`явлення цих виконавчих документів до виконання сплив у березні 2020 року та у травні 2021 року відповідно. Такий самий висновок випливає і з дат, зазначених у листі Оболонського відділу ДВС від 14.10.2025 №174067 (26.03.2017 та 19.05.2018).

Таким чином, зазначені строки сплинули до 26.03.2022, тобто до набрання чинності п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено переривання визначених цим Законом строків на період воєнного стану, а тому ця норма на них не впливає.

Доводи скаржника про те, що строк пред`явлення не розпочав перебіг через неповернення йому оригіналів виконавчих листів, судом до уваги не беруться.

У постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 2-349/12 (провадження № 61-1503св21) за відсутності відомостей про надсилання стягувачу постанови про повернення виконавчого документа зазначено, що саме з 20 грудня 2016 року почався відлік трирічного строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання після його переривання відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»», тобто з дня винесення такої постанови.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 308/10363/13-ц не спростовують наведених висновків, адже в цій постанові Верховний Суд також послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11, щодо відмови у видачі дубліката в разі спливу строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, якщо суд його не поновив.

Із заявою про видачу дублікатів скаржник звернувся 18.01.2026, тобто після спливу строку пред`явлення виконавчих документів до виконання. Клопотання про поновлення цього строку скаржник не заявляв, а викладене у скарзі клопотання про поновлення строку стосується лише строку на подання скарги, встановленого ст. 449 ЦПК України.

За таких обставин вимога про видачу дублікатів виконавчих листів задоволенню не підлягає.

На підставі вище викладеного, враховуючи те, що обставини, які свідчили б про прийняття оскаржуваних постанов з порушенням закону, неправомірну бездіяльність органу державної виконавчої служби та порушення прав скаржника, судом не встановлено, а тому суд не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги.

Керуючись ст. 258-260, 353, 354, 447-452 ЦПК України, пп. 17.4 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу стягувача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), суб`єкт оскарження: державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярмоленко К.Ю. (код ЄДРПОУ 35018577, місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, буд. 2-Д), боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на бездіяльність органу примусового виконання залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 19.10.2026.

Суддя Олексій ДИБА

Часті запитання

Який тип судового документу № 140833049 ?

Документ № 140833049 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140833049 ?

Дата ухвалення - 19.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140833049 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140833049 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140833049, Оболонський районний суд міста Києва

Судове рішення № 140833049, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 140833049 відноситься до справи № 756/2371/26

Це рішення відноситься до справи № 756/2371/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140833048
Наступний документ : 140833051