Ухвала суду № 140832964, 22.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12810/26

Провадження №: 2/755/10568/26

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

"22" жовтня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Адвокатського бюро «Марини Калетнік» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 19, поверх 11, офіс 1109) про визнання незаконним та скасування наказу про розірвання трудового договору, зміну формулювання причини звільнення, -

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до Адвокатського бюро «Марини Калетнік» про визнання незаконним та скасування наказу про розірвання трудового договору, зміну формулювання причини звільнення.

Позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд:

«Визнати незаконним та скасувати наказ №07К «Про розірвання трудового договору» від 24 квітня 2026 року.

В Наказі №07К «Про розірвання трудового договору» від 24 квітня 2026 року змінити формулювання причини звільнення з «у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України» на «за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України».

Зобов`язати Адвокатське бюро «Марини Калетнік» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у розділі «Відомості про роботу» зазначити «Звільнена 24 квітня 2026 року за власним бажанням за ч.1 ст. 38 КЗпП України».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2026 року дану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки.

У визначені судом строки позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, враховуючи, що позивачем виконані вимоги суду викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку про те, що позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.

Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, суд враховує положення п.2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, які містять імперативну норму про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження справ, що виникають з трудових відносин.

За таких обставин, враховуючи вимоги частин 1- 4 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позовна заява містить клопотання про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши заявлене клопотання, приходжу до висновку про те, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За приписами ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

За приписами п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ст. 274 ЦПК України містить імперативну норму про те, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин, за умови, що ціна позову в таких справах не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява не містить вимог майнового характеру.

Згідно положень ст. 277 ЦПК України: 1. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. 2. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. 3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд, керуючись частиною третьою статті 274 ЦПК України, враховує ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі.

Суд зазначає, що характер спірних правовідносин, предмет та підстави даного позову свідчать про те, що ця справа є типовим трудовим спором незначної складності. Заявником у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не наведено жодного обґрунтування та не надано доказів на підтвердження наявності виняткових обставин чи особливої складності справи, які б об`єктивно унеможливлювали її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У сталій практиці Верховного Суду неодноразово наголошувалося на пріоритетності оперативного розгляду трудових спорів задля ефективного захисту прав працівників. Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 462/5021/21 зазначено: «Трудові спори за загальним процесуальним правилом віднесені законодавцем до категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Такий підхід спрямований на оперативне поновлення порушених прав особи у сфері праці».

Аналогічний висновок щодо визначення процесуальної форми розгляду трудових спорів міститься у Постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 757/34591/21-ц, де суд підтвердив, що розгляд таких справ у спрощеному провадженні повністю відповідає критеріям правосуддя та принципу процесуальної економії.

Водночас, беручи до уваги заявлені позивачем вимоги немайнового характеру та враховуючи предмет та підстави позову, з огляду на положення ст. 274 ЦПК України суд убачає відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, позивач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування доводів відповідача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Також слід зазначити, що клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не містить жодного обґрунтування.

За таких обставин, враховуючи вимоги частин 1- 4 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що клопотання позивача розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає, вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Марини Калетнік» про визнання незаконним та скасування наказу про розірвання трудового договору, зміну формулювання причини звільнення.

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Роз`яснити відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідач зобов`язаний надіслати позивачеві копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст. 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.

Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя: