Рішення № 140832923, 20.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13940/26

Провадження №: 2-о/755/586/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту належності трудової книжки, -

у с т а н о в и в:

31.08.2026 року заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки, у якій просить встановити юридичний факт про те, що трудова книжка НОМЕР_1 , видана 26.02.1985 року на ім`я ОСОБА_1 , належить заявниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що заявниця досягла пенсійного віку та звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №262440035469 від 06.08.2026 року заявниці було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 33 роки. На думку органу ПФУ, стаж заявниці становить лише 25 років 02 місяці 22 дні. Зокрема, до страхового стажу не було враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 26.02.1985 року (у Рішенні ПФУ помилково зазначено номер НОМЕР_2 ). Підставою для неврахування стажу ПФУ зазначив те, що на титульному аркуші записи про зміну прізвища не оформлено належним чином, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №162 від 20.06.1974 року, а також відсутні документи про зміну прізвища. Заявниця вказує, що на даний час підприємства, які вносили записи до її трудової книжки, ліквідовані, що унеможливлює виправлення технічних недоліків у позасудовому порядку. Проте, факт належності цієї трудової книжки саме заявниці повністю підтверджується наявними документами, а саме: Шлюбом, укладеним 09.07.1988 р. (актовий запис НОМЕР_8), в результаті якого заявниці було присвоєно прізвище ОСОБА_2 ; Розірванням шлюбу від 10.01.1997 р. (актовий запис № 11), в результаті якого заявниці було повернуто її дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, яке було сформоване в системі «Дія». Відповідно до відомостей Державного реєстру, в межах цього актового запису заявниці було видано Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , що повністю збігається із записом на внутрішній стороні обкладинці її трудової книжки.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року відкрите провадження у справі і призначений розгляд справи за правилами окремого провадження в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 25.09.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Заявниця та представник заінтересованої особи звернулись до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 315 ЦПК України).

Згідно ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Метою встановлення відповідного юридичного факту, про який просить заявниця, є можливість прийняття органними пенсійного фонду трудової книжки, як такої, що належить заявниці для вирішення питання про можливість призначення їй пенсійних виплат.

Згідно даних паспорту заявниці, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпропетровськ (а.с. 4-6).

За змістом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №262440035469 від 06.08.2026 року про відмову у призначенні пенсії, до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 26.01.1985 року, оскільки на титульному аркуші записи про зміну прізвища не оформлено належним чином, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №162 від 20.06.1974, та відсутні документи про зміну прізвищ (а.с. 8).

За змістом наявної в матеріалах справи трудової книжки НОМЕР_1 : дата заповнення трудової книжки - 26.02.1985 року; ПІБ особи на імья якої виписано трудову книжку рос. Мовою - ОСОБА_4 (закреслено), ОСОБА_2 (закреслено), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (стор. 1) (а.с. 9).

На титульному аркуші вказаної трудової книжки містяться записи рос. мовою: ОСОБА_6 на ОСОБА_2 на основанії свидетельства о браке НОМЕР_4 ; ОСОБА_6 на ОСОБА_4 на основании свидетельства орасторжении брака серія НОМЕР_5 (а.с. 9).

Указані записи містять підписи уповноважених осіб, які їх здійснювати та печатки підприємств.

За змістом наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про укладення шлюбу ( НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровськ УРСР, уклали шлюб 09.07.1988 року, актовий запис №3124. Після реєстрації шлюбу дружина змінила своє прізвище на « ОСОБА_2 » (а.с. 20-21).

Згідно актового запису про розірвання шлюбу №11 від 10.01.1997 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 був розірваний і після розірвання шлюбу дружина відновила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » (а.с. 22-23).

За змістом ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту про який просить заявниця, що необхідно останній для реалізації свого права на оформлення пенсії.

Зі змісту наведених письмових доказів чітко вбачається, що трудова книжка НОМЕР_1 дійсно належить заявниці, а допущені роботодавцем помилки при оформленні зміни прізвища не можуть покладатись на працівника, оскільки таке покладає на працівника надмірний тягар, який впливає на можливість довести періоди роботи, коли підприємства на яких заявниця працювала вже не функціонують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 293, 315, 318, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту належності трудової книжки - задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що трудова книжка серії НОМЕР_1 заведена 26.02.1985 року на ім`я (російською мовою) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Дніпропетровськ (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складений 20.10.2026 року.

Суддя -