Ухвала суду № 140832891, 09.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:760/14598/22

Провадження №: 6/755/249/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши матеріали подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавче провадження № 80201679, відкрите 10 лютого 2026 року на підставі виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року у справі № 760/14598/22 про звернення стягнення на спадкове майно, що належало ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах задоволення вимог кредитора ОСОБА_2 в розмірі 540 000,00 грн, що еквівалентно 20 000,00 доларів США.

Рішенням суду задоволено позов ОСОБА_2 про звернення стягнення на 7/12 частин зазначеної квартири в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 08 вересня 2021 року, укладеним між нею та ОСОБА_1 . За умовами договору позикодавець передав позичальнику 540 000,00 грн, що становило еквівалент 20 000,00 доларів США, із зобов`язанням повернути кошти до 08 грудня 2021 року. Однак позичальник помер, не виконавши зобов`язання.

Після смерті ОСОБА_1 спадщину у встановленому законом порядку ніхто зі спадкоємців не прийняв. Постановою державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 22 березня 2023 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для її прийняття.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року у справі № 760/14598/22 первісного відповідача ОСОБА_3 замінено належним відповідачем Київською міською радою, оскільки спадщину не прийнято жодним зі спадкоємців, а належне до її складу нерухоме майно за відсутності спадкоємців може перейти у власність територіальної громади.

За життя ОСОБА_1 належали 7/12 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується правовстановлювальними документами, зокрема свідоцтвами про право на спадщину за законом від 16 вересня 2021 року та свідоцтвом про право власності на житло від 1 листопада 2000 року. Водночас відомості про державну реєстрацію права власності Київської міської ради на зазначене майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

З огляду на те, що право власності на нерухоме майно не зареєстровано в установленому законом порядку, заявник посилаючись на положення частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 440 ЦПК України, звернулася до суду з поданням про вирішення питання щодо звернення стягнення на зазначене нерухоме майно в межах виконавчого провадження.

За змістом положень ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оцінивши зібрані у справі докази, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Дев`ята київська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року клопотання представника позивача адвоката Басараб Н.В. про заміну відповідача у цивільній справі, - задоволено.

Замінено відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача Київську міську раду в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Дев`ята київська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2024 року позов ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Дев`ята київська державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на спадкове майно, - задоволено.

Звернуто стягнення на спадкове майно на 7/12 частин квартири АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах вимог кредитора ОСОБА_2 на суму 540 000,00 гривень, що є еквівалентним 20 000,00 доларів США.

09 грудня 2025 року на виконання вказаного рішення Дніпровський районний суд міста Києва видав виконавчий лист.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. від 10 лютого 2026 року відкрито виконавче провадження ВП № 80201679 з виконання виконавчого листа № 760/14598/22, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 09 грудня 2025 року.

Відповідно до інформаційної довідки № 463539527 від 10 лютого 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , розташована квартира загальною площею 28,4 кв. м, житловою площею 16,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2456648880000.

Зазначеною інформаційною довідкою підтверджується, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/6 та 1/4 частки вказаної квартири на підставі свідоцтв про право на спадщину від 17 січня 2022 року, виданих Дев`ятою київською державною нотаріальною конторою. Відповідні записи про право власності № 46185605 та № 46185534 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17 січня 2022 року.

Крім того, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/12 та 1/6 частки зазначеної квартири на підставі свідоцтв про право на спадщину № 4-341 та № 4-342 від 16 вересня 2021 року, виданих Дев`ятою київською державною нотаріальною конторою. Відповідні записи про право власності № 43983181 та № 43983243 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16 вересня 2021 року.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одними із загальних засад державної реєстрації є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та публічність державної реєстрації прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітального спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі, або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Так, відповідно до пунктів 1, 3, 8 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката, свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Згідно зі частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Згідно зі частиною четвертою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно з частинами десятою та одинадцятою статті 440 Цивільного процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18 рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Зокрема, у рішенні №2-р(II)/2019 від 15.05.2019 року Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, аналіз статей 3, 8 частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Європейського Суду з прав людини та громадянина та Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Як убачається з матеріалів подання, предметом звернення стягнення є 7/12 частки квартири АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_1 спадщину в установленому законом порядку ніхто не прийняв. Постановою нотаріуса від 22 березня 2023 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для її прийняття. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року у справі № 760/14598/22 відповідача ОСОБА_3 замінено на Київську міську раду з огляду на відсутність спадкоємців, які прийняли спадщину, та можливість переходу майна у власність територіальної громади міста Києва.

Належність спадкодавцю 7/12 частин зазначеної квартири підтверджується наявними в матеріалах подання документами. Водночас право власності Київської міської ради на це нерухоме майно в установленому законом порядку не зареєстровано.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання та надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника Київської міської ради, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на 7/12 частки квартири АДРЕСА_1 , з метою примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року у справі № 760/14598/22 щодо звернення стягнення на зазначене спадкове майно в межах вимог кредитора ОСОБА_2 в розмірі 540 000,00 грн, що є еквівалентом 20 000,00 доларів США.

На підставі викладеного та керуючись статтями 76-81, 258-261, 353, 354, 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно, що належить боржнику Київській міській раді (код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36) право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на: 7/12 частини квартири АДРЕСА_1 з метою примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року № 760/14598/22 щодо звернення стягнення на спадкове майно на 7/12 частин квартири АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах вимог кредитора ОСОБА_2 на суму 540 000,00 гривень, що є еквівалентним 20 000,00 доларів США.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я