Ухвала суду № 140832698, 22.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16136/26

Провадження № 1-кп/752/2195/26

УХВАЛА

22 жовтня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010000773 від 23 квітня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника

потерпілого ОСОБА_6 ,

встановив:

Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 жовтня 2026 року включно з можливістю внесення застави в сумі 66 560 грн.

Прокурор звернувся з клопотаннями про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи тим, що закінчити судовий розгляд у межах строку тримання під вартою неможливо, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, котрі ще не були допитані в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вищевказаним ризикам.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання. Вказала на необґрунтованість наведених прокурором ризиків. При цьому сама лише тяжкість обвинувачення не може бути підставою для тримання під вартою. Обвинувачений має постійне місце проживання. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на домашній арешт, який здатний забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Обвинувачений підтримав захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта, реєстр матеріалів досудового розслідування та частково досліджені під час судового розгляду докази. Також обґрунтованість підозри перевірялась слідчим суддею на стадії досудового розслідування під час обрання запобіжного заходу. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не закінчено з`ясування обставин, встановлених під час досудового розслідування, та перевірку їх доказами.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватими, дані про особу обвинуваченого, не має постійного місця роботи, його репутацію, наявність попередніх судимостей, суд вважає, що у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема у випадку звільнення з-під варти обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому застосування відносно нього більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даній стадії судового провадження буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

На виконання приписів ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне залишити обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, що може забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, тяжкості висунутого обвинувачення та майнового стану обвинуваченого.

За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 20 грудня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 як альтернативний запобіжний захід заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 20 грудня 2026 року включно.

Контроль за виконанням обов`язків обвинуваченими покласти на прокурора.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлять про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1