Рішення № 140832415, 22.10.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6029/26

Провадження № 2-о/484/191/26

Рішення

іменем України

22.10.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А

за участю секретаря судових засідань Завірюха В.Ю.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

встановив

в інтересах заявниці ОСОБА_1 звернулась до суду її представник адвокат Бабкова О.С. із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт що має юридичне значення, а саме, факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, з 2011 року.

Заяву обґрунтовувала тим, що вона перебувала у цивільному шлюбі та 2011 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у її будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Офіційно шлюб не оформлювали, хоча в цей період ні заявниця, ні ОСОБА_3 в іншому зареєстрованому шлюбі не перебували. ІНФОРМАЦІЯ_3 від даного цивільного шлюбу у них народився син - ОСОБА_4 . При реєстрації народження сина запис про батька був зроблений з її слів, тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Таким чином, їх син був записаний як ОСОБА_5 , в графі батько дитини записаний " ОСОБА_6 ". З початком військової агресіїрф на територію України ОСОБА_3 був призваний до лав ЗС України для захисту територіальної цілісності України до військової частини НОМЕР_1 . 03.02.2025 року заявниця отримала сповіщення №910 від 03.02.2025 року про те, що солдат ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , відданий військовій присязі на вірність Українському народу, зник безвісти 01.02.2025 року, під час виконання бойового завдання, в результаті штурмових дій противника та мінометного обстрілу, поблизу населеного пункту Новолександрівка Донецької області. В травні 2025 року заявниця звернулася до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із заявою про встановлення батьківства ОСОБА_3 відносно їхнього сина ОСОБА_4 . Рішенням суду від 23.10.2025 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі та було встановлено факт батьківства ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_5 та визнано його батьком дитини. Відповідно до вказаного рішення заявницею було отримано свідоцтво про народження їхнього сина серії НОМЕР_2 , в якому батьком дитини був зазначений: ОСОБА_3 , та відповідно до актового запису №262 були внесені відомості відносно батька та змінено прізвище дитини з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 ". 22.06.2026 року мати ОСОБА_3 заінтересована особа ОСОБА_9 отримала сповіщення №1477 про те, що солдат ОСОБА_3 відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужгьо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі н.п. Новоолександрівка Покровського району Донецької області. Вони разом із свекрухою ОСОБА_9 поховали ОСОБА_10 та отримали свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №29. Весь йей час, до мобілізації ОСОБА_3 вони з ним проживали однією сім`єю, виховували сина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та фактично виконували обов`язки подружжя.

Встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки надасть їй можливість оформити одноразову грошову допомогу та інші пільги як для сім`ї загиблого захисника Батьківщини.

Згідно автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.08.2026 року матеріали заяви розподілені судді Максютенко О.А.

Ухвалою судді від 31.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження у відкритому судовому.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник, адвокат Бабкова О.С. в судове засідання не з`явилися, на адресу суду від представника заявниці надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та у відсутність заявника, вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове не з`явилася, на адресу суду від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у ній.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від представника Міністерства оборони України на адресу суду надійшли пояснення щодо пред`явленої заявником заяви, в якій просили суд відмовити в задоволення вимог заявника, оскільки заявницею не підтверджено належними та допустимим доказами факт проживання однією сім`єю з військовослужбовцем та розгляд справи повинен відбуватися за участі усіх заінтересованих осіб, які мають безспірне право на отримання одноразової грошової допомоги.

Дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд приходе такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (ч.1 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зі змісту роз`яснень, наданих судам у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, має бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують цей факт.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2011 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почали проживати разом однією сім`єю, вели спільне господарство, дбали про комфорт, розподіляли обов`язки та підтримували один одного, займалися повсякденними справами, включно оплатою комунальних послуг, що підтверджено поясненнями матері заінтересованої особи ОСОБА_2 та виписками с карткового рахунку заявниці за період з 01.12.2024 по 01.02.2025.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно 19.12.2025 року Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому у графі «батьки», батьком ОСОБА_11 записаний ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .

Повторно свідоцтво було видано на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.10.2025 року у справі №484/2770/25 за яким було встановлено факт батьківства громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_5 , відносно сина ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в місті Первомайську Миколаївської області, якого народила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визнано ОСОБА_3 батьком ОСОБА_5 . Вказаним рішенням суду змінено прізвище дитини та в графу "відомості про батька" зазначено батьком дитини ОСОБА_3 . Рішення набуло законної сили 25.11.2025 року.

03.02.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_6 на адресу заявниці надійшло сповіщення сім`ї, що її цивільний чоловік ОСОБА_3 , військослужбовець військової частини НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, зник безвісти 01.02.2025 року під час виконання бойового завдання, в результаті штурмових дій противника та мінометного обстрілу, поблизу населенного пункту Новоолександрівка Донецької області.

Згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за вказаним фактом було зареєстроване кримінальне провадження №12025152110000106 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно Постанови про встановлення особи невстановленого тіла старшого слідчого з ОВС - криміналіста СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції Ю. Іващенко від 18.06.2026 року, винесеного в рамках досудового розслідування № 112025170000000677, труп невстановленої особи чоловічої генетичної статі № 20250717011111418 (№1418), доставлений відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків), було визнано як труп військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.06.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_6 на адресу заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшло сповіщення № 1477 сім`ї померлого (загиблого) військовослужбовця про те, що її син, стрілець-санітар 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій противника та мінометного обстрілу в районі населенного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області.

30.07.2026 року Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було зроблено відповідний актовий запис № 29 про смерть ОСОБА_3 та видано Свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_6 .

Факт того, що ОСОБА_3 є рідним сином заінтересованої особи ОСОБА_2 , яка змінила прізвище з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_12 ", підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 07.04.2009 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 20.04.1999 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.09.2012 року №00011015315.

Так, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту проживання з ОСОБА_3 заявник ОСОБА_1 зазначає, що встановлення вказаного факту їй необхідно для отримання одноразової соціальної допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - військовослужбовця та отримати інші пільгі, які передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 зазначеної статті передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Приписами ст. 3 СК України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами 1 та 2 ст. 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, наведених у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283 цс 18).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст.12 Конвенції встановлено і право на шлюб.

Виходячи з аналізу вказаної норми СК України, сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також судом встановлено, що Сімейний кодекс України (СК) та Цивільний кодекс України (ЦК) набрали чинності 1 січня 2004 року. Саме ці акти вперше надали юридичного значення фактичним шлюбним відносинам без реєстрації шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявниця, породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне ОСОБА_1 для отримання одноразової соціальної допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - військовослужбовця, отримання інших пільг, що передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне вказану заяву задовольнити повністю та встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 2011 року і по день смерті.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, понесені заявником у зв`язку з розглядом справи, належить віднести на її рахунок.

Керуючись ст. ст. 13, 259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд,

ухвалив

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, з 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Відомості про сторони:

заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване міце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНКОПП: НОМЕР_10 , зареєстроване міце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження за адресою: проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168.

Повне судове рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя: