Рішення № 140832366, 14.10.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/913/26

Провадж.№ 2/481/732/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,

прокурора Філіпського О.В.,

представника позивача Буфалової Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в м. Новий Буг цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування Барської міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2026 року орган опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою орган опіки та піклування Барської міської ради Вінницької області, у якому просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь законних представників дитини аліменти на їх утримання у розмірі 25% з усіх видів заробітку кожного, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку; передати малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 органу опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ? ОСОБА_2 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 . Має двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_6 народила дитину ОСОБА_1 , від якої відмовилася та 19.12.2025 року у пологовому відділенні Новобузької лікарні написала заяву про відмову від неї. 22 грудня 2025 року ОСОБА_6 залишила дитину у пологовому відділенні, про що складений «Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я». 23 грудня 2025 року новонароджена ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була влаштована до педіатричного відділення новонароджених та недоношених дітей Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні, у якому перебувала до 12 лютого 2026 року. З ОСОБА_2 неодноразово проводилися бесіди про можливість виконувати нею батьківські обов`язки щодо новонародженої доньки, але вона наполягала, що її рішення про залишення дитини остаточне і вона його не змінить. На момент народження дитини ОСОБА_2 перебувала шлюбі з ОСОБА_3 , хоча проживали вони окремо. ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_2 . З 23 грудня 2025 року по лютий 2026 року служба у справах дітей та орган опіки і піклування Софіївської сільської ради неодноразово зверталися до служби у справах дітей та органу опіки і піклування м. Бар Жмеринського району Вінницької області щодо вирішення питання подальшого виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 , при цьому батько дитини обіцяв службі у справах дітей м. Бар найближчим часом новонароджену дитину забрати. 11.02.2026 року ОСОБА_3 , Софіївською сільською радою був надісланий лист щодо його рішення стосовно виконання ним батьківських обов`язків відносно дитини. 16.02.2026 у Телеграм-каналі батько дитини повідомив, що він дитину забере. ОСОБА_3 двічі (20.02.2026 та 02.05.2026) у телефонному режимі цікавився, що потрібно для передачі йому дитини, але жодного разу не поцікавився: де його дитина, хто за нею доглядає, який її стан здоров`я, побачити дитину хоча б у режимі онлайн. З метою передачі дитини батьку, служба у справах дітей м. Бар Вінницької області підготувала акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 , де вказано, що він проживає у будинку, який належить його матері ОСОБА_8 , 1970 року народження, умови проживання задовільні, для новонародженої дитини речей недостатньо. 27.05.2026 Софіївською сільською радою ОСОБА_3 надісланий лист - попередження про те, що орган опіки та піклування Софіївської сільської ради буде звертатися з позовом про позбавлення його батьківських прав відносно дитини, так як протягом шести місяців він не забрав дитину та не виконував відносно неї батьківських обов`язків. 11.06.2026 ОСОБА_3 у телефонному режимі цікавився рішенням комісії з питань захисту прав дитини Софіївської сільської ради, йому повідомлено, що комісія прийняла рішення про доцільність позбавлення його батьківських прав, на що він сказав, що може поновитися у батьківських правах. Усі рази у телефонному режимі ОСОБА_9 говорив, не має можливості сам приїхати по дитину. Малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 12 лютого 2026 року перебуває у родині патронатного вихователя ОСОБА_10 Казанківської селищної ради. За час перебування дитини у даній сім`ї батьки жодного разу не цікавилися потребами дитини, її розвитком та умінням, не запропонували матеріальної допомоги. Фактично вони свідомо самоусунулися від виконання батьківських обов`язків.

В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду від 03.07.2026 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.

09.07.2026 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви.

29.07.2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 30.07.2026 року відкрито провадження та призначено вказану справу в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 10:00 годину 17.08.2026 року, яке відкладено до 11:00 годину 07.09.2026 року.

Ухвалою судді від 07.09.2026 року закрито підготовче провадження, а справа призначена до розгляду на 22.09.2026 року о 09:45 год.

З метою забезпечення захисту прав малолітньої дитини, ухвалою судді від 22.09.2026 року до участі у справі було залучено прокурора Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області.

Ухвалою судді від 22.09.2026 розгляд справи було відкладено до 14.10.2026 року.

Представник позивача органу опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області Буфалова Т.Я. під час розгляду справи позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені у позові та просила їх задовольнити, так як відповідач ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 який є батьком малолітньої дитини ОСОБА_1 , які самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляють інтересу до її життя. Тому орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з них алвменти на її утримання.

Прокурор Філіпський О.В. в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.

08 жовтня 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона позовні вимоги в частині позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 визнала повністю та просила їх задовольнити. Разом із тим, щодо стягнення аліментів у розмірі частини від усіх видів доходів заперечила, вказавши на необхідність стягнення аліментів у мінімальному гарантованому розмірі - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, обґрунтовуючи заперечення тим, що у неї на утриманні перебувають ще двоє малолітніх дітей. Також відповідач просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду на виклик суду не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування Барської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без участі представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст.18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав та обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно вимог ст.150, 155 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків із виховання дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК).

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1 , видане Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2025 року актовий запис № 2.

Відповідачі, на час народження дитини перебували у шлюбі, який зареєстрований Барським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жмеринського району Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 09.01.2025 року(свідоцтво серії НОМЕР_2 ), який згідно із заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 січня 2026 року у справі № 481/1797/25 провадженні № 2/481/116/2026 розірвано.

Згідно з листом-зверненням начальника Служби у справах дітей Софіївської сільської ради від 23.12.2025 року за вих. № 81-01, направленим до Служби у справах дітей Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, порушено питання щодо сприяння у вирішенні подальшої долі новонародженої дитини - ОСОБА_1 . У ході розгляду звернення було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 є рідним батьком зазначеної дитини.

Крім того, судом установлено, що відповідач ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_2 . З 23 грудня 2025 року по лютий 2026 року служба у справах дітей та орган опіки і піклування Софіївської сільської ради неодноразово зверталися до служби у справах дітей та органу опіки і піклування м. Бар Жмеринського району Вінницької області щодо вирішення питання подальшого виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 , зокрема 11.02.2026 року ОСОБА_3 , Софіївською сільською радою був надісланий лист щодо його рішення стосовно виконання ним батьківських обов`язків відносно дитини; 27.05.2026 Софіївською сільською радою ОСОБА_3 надісланий лист - попередження про те, що орган опіки та піклування Софіївської сільської ради буде звертатися з позовом про позбавлення його батьківських прав відносно дитини, так як протягом шести місяців він не забрав дитину та не виконував відносно неї батьківських обов`язків.

Листом-зверненням Софіївського сільського голови Римчука В. від 15.01.2025 вих. № 78/02.01.04, направленого органу опіки та піклування м. Бар Жмеринського району Вінницької області, піднімалось питання щодо подальшого утримання ОСОБА_3 новонародженої дитини ОСОБА_1 .

Також секретарем Софіївської сільської ради Маєвською А. 11.02.2026 вих. № 205/02.01.04.02-26, направлено на адресу ОСОБА_3 лист-запит щодо його подальшої участі в матеріальному забезпеченні, вихованні та утриманні новонародженої ОСОБА_1 .

Крім того, голови Софіївської сільської ради Римчука В. 27.05.2026 вих. № 719/02.01.04.02-26, звертався до ОСОБА_3 з листом щодо його подальшої участі в матеріальному забезпеченні, вихованні та утриманні новонародженої ОСОБА_1 .

З повідомлення начальника служби у справах дітей Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області Предиткевич Л. від 07.01.2026 вих. № 15-01-21/7, адресованого начальнику служби у справах дітей Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області Буфаловій Т., громадянин ОСОБА_3 певний час перебував на лікуванні у Вінницькій обласній клініці психоневрологічного відділення КНП «Барська міська лікарня» та був поінформований про те, що його дружина, ОСОБА_2 , відмовилася від їхньої новонародженої доньки.

Не дивлячись на неодноразові зусилля органу опіки і піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області привернути увагу ОСОБА_3 до новонародженої дитини, з метою її передачі батькові, останній жодних дій, які б вказували на готовність забрати дитину, не вчиняв, дитиною не цікавився, про що вказують повідомлення від 08.06.2026 року патронатного вихователя ОСОБА_10 до голови Софіївської сільської ради Римчука В. й повідомлення начальника служби у справах дітей Казанківської селищної ради Риженко В. від 05.06.2026 р., адресованого голові Софіївської сільської ради Римчуку В., про те, що громадянин ОСОБА_3 не звертався до фахівців служби з жодних питань щодо виховання, утримання чи забезпечення інтересів своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 .

Згідно наказу Служби у справах дітей Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області від 12.02.2026 № 14 ОСОБА_1 передана до сім`ї патронатного вихователя.

За розпорядженням Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області від 12.02.2026 № 15-р малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тимчасово влаштована в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_10 та помічника патронатного вихователя ОСОБА_11 .

Її перебування у патронатній сім`ї визначено за розпорядженнями Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області від 12.02.2026 № 15-р до 12.05.2026, а потім продовжено за розпорядженнями № 54 від 12.05.2026 до 13.08.2026 та № 101-р від 14.08.2026 до 14.11.2026.

ОСОБА_2 також не бере участь в утриманні та вихованні малолітньої дитини, не забрала її з пологового відділення, відмовившись від неї, не вчиняє будь-яких дій щодо піклування за донькою.

Відповідно до листа начальника служби у справах дітей Софіївської сільської ради Т. Буфалової, ОСОБА_2 запрошувалась для вирішення питання щодо її малолітньої доньки, але вона не з`являлась, з чого можливо зробити висновок про відсутність у неї будь-якого інтересу до дитини, що вона також підтвердила у відзиві на позов.

Органом опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Беручи до уваги вищезазначене, можна зробити висновок, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків, не виконують батьківські обов`язки щодо своєї дитини, не намагаються створити дитині належні умови для її життя та виховання, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, належного харчування та медичного догляду, а також не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування .

При цьому, змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, що підтверджено відповідними доказами.

Таким чином, після повно, всебічно та об`єктивно встановлених обставин справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, та враховуючи, що відповідачі не цікавляться життям та розвитком дитини, не виконують обов`язки по її утриманню та матеріальному забезпеченню, суд вважає необхідним позбавити відповідачів батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_1 .

Суд роз`яснює, що згідно ч.1 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Крім того, стаття 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Вирішуючи позов в частині про стягнення аліментів з відповідачів на утримання малолітньої ОСОБА_12 , суд приходить до такого.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до закону обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог частини третьої статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Приписами статті 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить стягнути з відповідачів на користь законного представника малолітньої ОСОБА_13 аліменти у частці з кожного, але не менше 50% прожиткового мінімуму, передбаченого на дитину відповідного віку.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 має на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,які перебувають на її утриманні, отримує допомогу малозабезпеченим сімям та допомогу при народжнні дитини. Її сукупний дохід за період з травня 2026 по жовтень 2026 складає 53445 гривень.

ОСОБА_3 відповідно до змісту судового наказу № 2-н/481/1798/2025 виданого Новобузьким районним судом Миколаївської області з 11.12.2025 року сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу). Відомостей про доходи не надав.

За таких обставин, оцінивши в сукупності наявні в справі докази, враховуючи положення статей 166 та 182 СК України, та те, що відповідачі є працездатними особами, за наявності відомостей щодо знаходження на їх утриманні інших осіб в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення аліментів обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, а саме суд стягує з ОСОБА_2 на користь законного представника малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на її утримання, у розмірі 1/8 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.07.2026 року, а також з ОСОБА_3 на користь законного представника малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.07.2026 року.

Також, відповідно до вимог ст.430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач при подачі позову сплатив судовий збір за вимогою про позбавлення батьківських прав та був звільнений від сплати судового збору щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на підставі закону, виходячи із кількості і характеру заявлених позовних вимог, з відповідачів в дохід держави слід стягнути по 1331 гривні 20 копійок та на користь органу опіки і піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області сплачений судовий збір в сумі 1664 гривні з кожного.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги органу опіки та піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування Барської міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь законного представника малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.07.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь законного представника малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на її утримання, у розмірі 1/8 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.07.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь органу опіки і піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області сплачений судовий збір в сумі 1664 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь органу опіки і піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області сплачений судовий збір в сумі 1664 гривні.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в силу вимог п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: орган опіки і піклування Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, адреса місцезнаходження: 55632, Миколаївська область, Баштанський район, с. Софіївка, вул. Софіївська, 24/1, ЄДРПОУ 04376788.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: 23000, Вінницька область, Жмеринський район, м. Бар, код НОМЕР_4 .

Третя особа: орган опіки та піклування Барської міської ради, адреса місцезнаходження: 23000, Вінницька область, Жмеринський район, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18, ЄДРПОУ 04051017.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2026.

Суддя Вжещ С.І.