Ухвала суду № 140832274, 22.10.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2430/26

Провадження № 2-о/488/80/26

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

22.10.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суду міста Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Скочко О.О.,

за участі: представника заявника адвоката Білова І.В. та представника заінтересованої особи ОСОБА_1 адвоката Павленко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи Миколаївська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за вказаною вище заявою, у якій заявник просить встановити юридичний факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 на хуторі Дуброво Кікведзенського району Волгоградської області, є рідним дядьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Миколаєві.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.05.2026 відкрите окреме провадження у справі.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28.07.2026 до участі у вказаній цивільній справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_1 та встановлено їй строк для подання пояснень/заперечень по суті заяви.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.09.2026 з П`ятої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області повторно витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи № 264/2025 від 22.04.2026 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Копія спадкової справи надійшла до суду 14.10.2026.

20.10.2026 представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Павленко Наталя Миколаївна звернулася із заявою про залишення заяви ОСОБА_6 без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України у зв`язку з наявністю спору про право між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , об`єктом спору є нерухоме майно, щодо якого відкрилася спадщина після смерті їх сестри ОСОБА_7 , а потім і після смерті сина ОСОБА_7 ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 22.10.2026 представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Павленко Н.М. заяву про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду підтримала та просила її задовольнити.

Представник заявника адвокат Білов І.В. проти залишення заяви без розгляду заперечував, посилався на безпідставність доводів заінтересованої особи ОСОБА_1 про наявність спору про право, вважає, що заяву ОСОБА_2 належить вирішувати по суті.

Заслухавши представників заявника та заінтересованої особи, дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин) ОСОБА_6 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його сестра ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилася спадщина, а спадкоємцем першої черги був її син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , і спадкоємців першої черги після його смерті не залишилося. Заявник своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті племінника, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки він не зміг підтвердити спорідненість зі спадкодавцем.

Обґрунтовуючи заяву про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду, представник заінтересованої особи Мороки Т.М. вказувала, що ознакою реальності спору про право між сторонами є той факт, що ОСОБА_7 за життя склала заповіт на її користь і в провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває справа № 488/1374/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-56цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відносити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший фат, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у деяких випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

З огляду на матеріали справи і пояснення представників заявника та заінтересованої особи, суд дійшов висновку про наявність реального спору про право між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

За такого, відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, заяву ОСОБА_2 про встановлення факту. Що має юридичне значення (родинних відносин) належить залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 255, 258-259, 264-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи Миколаївська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин) залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова