Рішення № 140832056, 22.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/829/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПОЛТАВА" (код ЄДРПОУ 43439316), вул. Кольцова, буд. 14-Д, оф. 610, м. Київ, 03194

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чезара Телеметрія" (код ЄДРПОУ 41866256), вул. Захисників України, 2, м. Чернігів, 14030

про стягнення 33 749,50 грн

представники сторін не викликались

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПОЛТАВА" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чезара Телеметрія" про стягнення 33 749,50 грн заборгованості, з яких: 31 667,05 грн - основний борг, 177,33 грн - 3% річних, 115,98 грн - інфляційні нарахування та 1 789,14 грн - пеня.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 662,40 грн та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, позивач просить суд доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області по даній справі, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нарахувати пеню на суму основного боргу у розмірі 31 667,05 гривень за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №1074 від 03.11.2022 р. за період з моменту ухвалення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, за такою формулою:

Пеня = Сума боргу х (2 х ОС НБУ/кількість днів у році) х кількість днів прострочення/100, де

Сума боргу - це сума основного боргу за Договором у розмірі 31 667,05 гривень;

2 х ОС НБУ - це подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період нарахування пені;

Кількість днів у році - це кількість днів у році, у якому здійснюється нарахування пені;

Кількість днів прострочення - це кількість днів прострочення за період з моменту винесення рішення суду до моменту погашення боргу Відповідачем (здійснення розрахунку);

100 - це стале значення, та стягнути вказану суму нарахованої пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чезара Телеметрія» (місцезнаходження: 14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, Код ЄДРПОУ - 41866256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ПОЛТАВА» (місцезнаходження: 03194, м. Київ, б. Кольцова, буд. 14-Д, оф. 610, код ЄДРПОУ - 43439316).

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1074 від 01.11.2022 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про отримання ухвали в електронному кабінеті позивачем 24.08.2026 13:40 год, поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу № R068161595474. В розумінні положень ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

25.08.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подані додаткові пояснення у справі, у яких позивач на виконання п. 8 ухвали суду від 24.08.2026 надав повний розрахунок штрафних санкцій по позовній заяві.

21.09.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подане клопотання про долучення доказів, у якому позивач зазначає про таке:

- 10.09.2026, після пред`явлення позову та відкриття провадження, відповідач перерахував позивачу 31 677,05 грн за ремонт автомобіля згідно з рахунком № 571-896174-001. Платником є ТОВ «Чезара Телеметрія», отримувачем ТОВ «Трейд Полтава». Платіж виконано банком 10.09.2026, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №113 від 10.09.2026;

- позивач просить суд закрити провадження у справі в частині сплати 31 667,05 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору;

- після закриття провадження в частині сплати основного боргу позовні вимоги складають 177,33 грн 3% річних, 115,98 грн інфляційних втрат та 1789,14 пені, які позивач підтримує в повному обсязі;

- позивач просить суд визнати поважними причини неподання доказу разом із позовною заявою та долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №1134 від 10.09.2026 на суму 31677,05 грн;

- судові витрати у сумі 2662,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 15 000,00 витрат на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.

02.10.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подане клопотання про долучення акта приймання-передачі наданих послуг та розподіл витрат на професійну правничу допомогу, у якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи акт №2 від 01.10.2026 приймання- передачі наданих послуг професійної правничої допомоги по договору №1-05/11/2025 від 05.11.2025 та додаткової угоди №2 від 13.08.2026; при вирішення питання про судові витрати стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн, з урахуванням заяви позивача про задоволення основної вимоги відповідачем після пред`явлення позову.

Суд прийняв заяву та клопотання позивача до розгляду та долучив докази до матеріалів справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається за наявними матеріалами справи без його проголошення в межах процесуального строку розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" (позивач, виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чезара Телеметрія" (відповідач, замовник за договором) 03.11.2022 укладено договір №1074 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем.

Замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Перелік робіт з технічного обслуговування або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказуються в наряді-замовленні, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору вартість послуг узгоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в наряді-замовленні, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Крім вартості послуг, зазначених у п. 2.1 цього Договору, Замовник оплачує Виконавцю вартість матеріалів (запасних частин) Виконавця, яка вказується в наряді-замовленні.

Відповідно до п. 2.4. Договору оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів, протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Замовником акта виконаних робіт, на розрахунковий рахунок або до каси Виконавця. Оплата здійснюється відповідно до реквізитів, вказаних у рахунку-фактурі.

Так, відповідно до п. 2.6. Договору розрахунок за цим Договором з боку Замовника вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, зазначений у відповідному рахунку-фактурі.

Пунктом 3.1.1 Договору сторони узгодили, що Замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги Виконавця в повному обсязі та у строки, передбачені розд. 2 цього Договору.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору приймання транспортного засобу (його складових) на технічне обслуговування та/або ремонт здійснюється у присутності Замовника або його уповноваженого представника, про що складається Акт приймання-передачі транспортного засобу (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту.

Акт приймання-передачі транспортного засобу (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту підписується особами, які зазначені у Додатку №1 до договору та скріплюється печаткою Виконавця (за відсутності печатки Замовника в місці виконання робіт/надання послуг - достатньо підпису уповноваженої Замовником особи, за зразком, затвердженим Додатком № 1 до цього Договору. В такому випадку, Сторони вважатимуть скріпленням Змовником своєю печаткою підпису уповноваженої Додатком № 1 до цього Договору особи, факт скріплення печаткою зразка такого підпису у Додатку № 1 до цього Договору (факт підписання Додатку № 1).

Акт виконаних робіт після надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту складається у двох примірниках та підписується особами, які зазначені у Додатку № 1 до Договору (п. 4.5. Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору послуги, передбачені розд. І цього Договору, вважаються наданими з моменту підписання між Замовником та Виконавцем Акту виконаних робіт.

У п. 7.1. Договору зазначено, що кожна із Сторін повинна виконувати свої зобов`язання належним чином, тобто у точній відповідності із вимогами чинного законодавства України та відповідно до умов цього Договору, надаючи при цьому всіляку підтримку та сприяння іншій Стороні.

Відповідно до п. 7.2, 7.3, 7.5 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у відповідності до викладених у ньому умов та вимог чинного законодавства.

Сторона, яка порушила свої зобов`язання, повинна без затримки та нагадування з боку іншої Сторони якомога швидше та якісно усунути існуючі порушення.

За порушення строків розрахунків, передбачених розд. 2 цього Договору, Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка діяла в період нарахування пені за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 9.1 Договору договір набуває чинності з дня його підписання і діє по 31 грудня 2022 p., а в частині гарантій та невиконаних зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Якщо сторони не виявили бажання припинити дію Договору, то він діє наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2. Договору).

Згідно з актом виконаних робіт №571-746170-004 від 23.06.2026 виконавцем було надано замовнику послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) склала 18233,29 грн, вартість складових частин (запасні матеріали), що використані при виконанні робіт склала 14830,92 грн (а.с. 19).

Загальна сума до сплати замовником за актом виконаних робіт №571-746170-004 від 23.06.2026 складає 39667,05 грн, в т.ч. ПДВ 6612,84 грн.

Акт виконаних робіт №571/746170-004 від 23.06.2026 підписаний з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Разом з актом виконаних робіт №571-746170-004 від 23.06.2026 виконавцем надано рахунок-фактуру №571-896174-001 від 26.06.2026, у якому також значиться повний перелік робіт (а.с. 18).

Також позивач здійснив реєстрацію податкових накладних у єдиному реєстрі податкових накладних у сумі, відповідній сумі вартості послуг (робіт), що підтверджується податковою накладною № 739 від 23.06.2026 (а.с. 21-22).

В матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2026-12.08.2026, копія якого додана позивачем до матеріалів справи, підписаний позивачем в односторонньому порядку (а.с.20), за яким заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням проведених оплат становить 31677,05 грн.

З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання по оплаті вартості отриманих ним послуг, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 1789,17 грн пені за період з 26.06.2026 по 19.08.2026, 177,33 грн 3% річних за період з 26.06.2026 по 19.08.2026, 115,98 грн інфляційних втрат за період з червня 2026 року по серпень 2026 року.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору.

Після подачі позову до суду відповідачем здійснено погашення суми основного боргу в розмірі 31677,05 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1134 від 10.09.2026.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків.

Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за умовами якого відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір підряду є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з виконання роботи кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип належного виконання полягає в тому, що воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо оплати, а тому несвоєчасне виконання/невиконання в повному обсязі цього зобов`язання є його порушенням.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 39677,05 грн, що підтверджується Актом виконаних робіт № 571-746170-004 від 23.06.2026.

Акт підписано сторонами без зауважень та заперечень.

З урахуванням умов Договору, кінцевим строком оплати вартості виконаних робіт є 26.06.2026.

Як встановлено судом, у обумовлений Договором строк відповідач не здійснив повну оплату вартості виконаних робіт.

За доводами позивача, які не спростовані відповідачем, станом на день звернення до суду заборгованість останнього становила 31667,05 грн.

Під час розгляду справи судом відповідач здійснив оплату заборгованості в сумі 31667,05 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1134 від 10.09.2026 (призначення платежу: оплата за ремонт авто зг. рах.№ 571-896174-001 від 23.06.2026).

Отже, станом на день ухвалення рішення, заборгованість відповідачем погашена у повному обсязі.

Відтак, провадження у справі в частині стягнення 31667,05 грн підлягає закриттю за відсутності предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Разом з тим відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого розрахунку позивачем пред`явлено до стягнення 1789,14 грн пені, 177,33 грн 3% річних за період прострочення з 26.06.2026 по 19.08.2026, 115,98 грн інфляційних втрат за липень 2026 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань, судом встановлено, що останні позивачем нараховані правомірно, відповідно до умов Договору та вимог законодавства і підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі 115,98 грн.

Щодо вимог по стягненню пені та 3% річних суд зазначає таке.

Судом встановлено, що граничний строк оплати вартості виконаних робіт 26.06.2026, відтак, прострочення виконання грошового зобов`язання настало з 27.06.2026.

Здійснивши перерахунок заявленої суми пені та 3% річних судом встановлено, що пеня, належна до стягнення, становить 1691,99 грн, 3% річних 167,23 грн за період прострочення з 27.06.2026 по 19.08.2026.

В решті вимог в частині стягнення 97,20 грн пені та 9,62 грн 3% річних позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1691,99 грн пені, 167,23 грн 3% річних та 115,98 грн інфляційних втрат.

В частині вимог по стягненню 97,20 грн пені та 9,62 грн 3% річних вимоги задоволенню не підлягають за безпідставністю.

Провадження у справі в частині стягнення 31667,05 грн боргу підлягає закриттю за відсутності предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо прохання позивача доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області по даній справі, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нарахувати пеню на суму основного боргу у розмірі 31 667,05 гривень за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №1074 від 03.11.2022 р. за період з моменту ухвалення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, положення частини 10 статті 238 ГПК України закріплює механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, пені за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, пені за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами.

Застосування частини 10 статті 238 ГПК України полягає у продовженні нарахування пені поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог.

Отже, положення вказаної норми урегульовують можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду, і при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення суду.

Як зазначено вище у позовній заяві позивач просив нарахувати пеню в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України на суму основного боргу - 31667,05 грн з моменту ухвалення рішення до моменту погашення боргу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжної інструкції № 1134 від 10.09.2026 відповідачем сума боргу 31667,05 грн повністю сплачена у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині вимог судом закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Частина перша статті 14 ГПК України визначає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відтак, враховуючи, що станом день ухвалення рішення зобов`язання відповідача по оплаті боргу в сумі 31667,05 грн повністю виконано, підстави для застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України для нарахування пені з дня ухвалення рішення до моменту погашення боргу у суду відсутні.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи (пункти 1, 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Щодо судового збору.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2653,94 грн покладається на відповідача.

Судовий збір в частині 8,46 грн покладається на позивача.

При цьому, при вирішенні питання щодо відшкодування судового збору судом, в частині розподілу витрат по вимогам про стягнення суми основного боргу, враховані положення ч. 9 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

05.11.2025 між Адвокатським бюро «Пашковський і партнери» (далі Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Полтава» (далі Клієнт) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 1-05/11/2025 (далі Договір № 1-05/11/2025).

Відповідно до умов Договору № 1-05/11/2025:

п. 1.1. В порядку, у випадках та на умовах, визначених цим Договором Адвокатське бюро зобов`язується за дорученням (завданням) Клієнта надати йому професійну правничу допомогу, а Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати вартість професійної правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

п. 1.2. Кожне окреме завдання (доручення) Клієнта, орієнтовний перелік необхідних послуг та їх вартість фіксуються Сторонами у додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємною частиною.

п. 1.3. Після закінчення надання професійної правничої допомоги за окремим завданням (дорученням), що оформлене Сторонами додатковою угодою до Договору, Сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг, у якому фіксується детальний опис робіт (послуг) та кількість витраченого часу.

п. 8.1. Даний Договір укладений на строк до 31.12.2026 та набирає чинності з момент його підписання.

13.08.2026 між сторонами підписана Додаткова угода № 2 до Договору № 1-05/11/2025 про надання професійної правничої допомоги від 05.11.2025 (далі Додаткова угода № 2).

Відповідно до умов Додаткової угоди:

п. 1 Цією Додатковою угодою Сторони домовились встановити винагороду Адвокатському бюро за виконання наступних дій:

1) Правовий аналіз Договору поставки № 1074 від 03.11.2022, що укладений між ТОВ «Трейд Поталава» та ТОВ «Чезара Телеметрія», акту виконаних робіт, акту звірки взаєморозрахунків, інших первинних документів, що стосуються його укладання та виконання/невиконання;

2) Аналіз чинного законодавства, що регулює господарські відносини у даній сфері;

3) Моніторинг судової практики у спірних правовідносинах;

4) Підготовка та подання до Господарського суду процесуальних документів (зокрема, позовної заяви про стягнення заборгованості та інших процесуальних документів (відповідь на відзив, клопотання, заяви, скарги, додаткові пояснення);

5) Представництво інтересів Клієнта та захист у Господарському суді Чернігівської області.

п. 2. За виконання дій, визначених пункті 14 цієї Додаткової угоди, винагорода Адвокатського бюро складає 15000 грн і сплачується Клієнтом протягом 10 днів після ухвалення рішення Господарським судом Чернігівської області.

01.10.2026 між Адвокатським бюро та Клієнтом складено та підписано акт №2 приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги до Договору № 1-05/11/2025 від 05.11.2025 та Додаткової угоди № 2 від 13.08.2026, відповідно до якого Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв послуги у справі № 927/829/26 за позовом ТОВ «Трейд Полтава» до ТОВ «Чезара Телеметрія» про стягнення заборгованості за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 1074 від 03.11.2022.

Вартість послуг склала 15000 грн. Гонорар є фіксованим відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 13.08.2026. Облік фактично витраченого часу наведено для деталізації наданих послуг; він не змінює погодженого гонорару та не встановлює погодинної оплати.

Клієнт сплачує гонорар протягом 10 днів після ухвалення рішення Господарським судом Чернігівської області відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2. Підписання цього Акту не змінює зазначеного строку оплати тане підтверджує факту її здійснення.

Акт підписано Клієнтом без зауважень та заперечень.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Полатва» правничої допомоги у справі № 927/829/26.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, хоча був обізнаний про останні.

Так, судом встановлено, що докази в підтвердження надання правничої допомоги були направлені відповідачу разом з клопотанням про долучення доказів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 01.10.2026, накладною № 0306700384987.

Крім того, у позовній заяві позивач визначав розмір попередніх витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн, про що було зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 24.08.2026, яку відповідач отримав 25.08.2026.

Отже, суд доходить висновку, що у відповідача було достатньо часу для надання заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу або заяви про зменшення розміру останніх.

Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням відсутності заперечень з боку ТОВ «Чезара Телеметрія», а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог та положення ч. 9 ст. 129 ГПК України, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14952,33 грн.

Витрати в сумі 47,67 грн покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в часині стягнення 31667,05 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чезара Телеметрія" (код ЄДРПОУ 41866256, вул. Захисників України, 2, м. Чернігів, 14030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" (код ЄДРПОУ 43439316), вул. Кольцова, буд. 14-Д, оф. 610, м. Київ, 03194) 1691,99 грн пені, 167,23 грн 3% річних, 115,98 грн інфляційних нарахувань, 2653,94 грн судового збору, 14952,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Новик