Ухвала суду № 140831960, 22.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"22" жовтня 2026 р. Справа № 924/936/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши матеріали справи

за позовом виконувача обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітторгцентр"

про стягнення 304634,94 грн штрафних санкцій та 49455,00 грн. збитків

за участю:

прокурора Приступи В. І.

представника позивача - Зюзіної Т. В.

представника відповідача - Мальцевої А. М.

Ухвала постановляється 22.10.2026, оскільки підготовче засідання 23.09.2026, 13.10.2026 відкладалось.

В засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали.

встановив: виконувач обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах - Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради, з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітторгцентр" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 308958,12 грн, з яких 16756,39 грн пені за порушення строків поставки, 3254,63 грн інфляційних втрат, 23187,80 грн штрафу за поставку неякісного товару, 265759,30 грн штрафу за поставку товару меншої кількості ніж встановлено договором та суми забезпечення договору (банківська гарантія) у розмірі 49455,00 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.09.2026, яке відкладалось на 13.10.206, 22.10.2026.

В засіданні суду 13.10.2026 з огляду на положення ст.ст. 14, 42, 46 ГПК України, судом прийнято заяву прокурора, підтриману позивачем, про зменшення розміру позовних вимог (від 02.10.2026), в якій просить стягнути з ТОВ "Гранітторгцентр" на користь Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради 304634,94 грн. штрафних санкцій, з яких 15687,84 грн. пені за порушення строків поставки, 23187,80 грн штрафу за поставку неякісного товару, 265759,30 грн штрафу за поставку товару меншої кількості ніж встановлено договором та 49455,00 грн суми забезпечення договору (банківська гарантія), про що постановлено ухвалу без створення окремого документа.

В засіданні суду 22.10.2026, судом постановлено ухвалу без створення окремого документа, якою, зважаючи на ст.ст. 14,42, 46 ГПК України, прийнято заяву прокурора від 22.10.2026, в якій з приводу позовних вимог щодо стягнення 49455,00 грн просить стягнути з відповідача на користь позивача 49455,00 грн збитків.

Прокурор в обґрунтування позову зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №214 на придбання відсіву гранітного для зимового утримання доріг та тротуарів міста від 27.04.2020, забезпеченого банківською гарантією, з останнього підлягають стягненню штрафні санкції (пеня за порушення строків поставки) в сумі 20011,02 грн, штраф за поставку неякісного товару в сумі 23187,80 грн, штраф за поставку товару меншої кількості ніж встановлено договором у сумі 265759,30 грн та збитки (сума забезпечення договору) у розмірі 49455,00 грн. Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. ст. 11, 22, 327, 509, 526, 546, 549-551, 561-563, 566, 610-612, 623, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 7, 22 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 27 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 2, 4, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідач у відзиві на позов (від 20.09.2026) не погоджується з позовною заявою, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню

Відповідач заперечує щодо підстав нарахування пені та інфляційних втрат у загальному розмірі 20011,02 грн за несвоєчасну поставку товару. В обґрунтування своєї позиції, посилаючись на умови п. 5.1 договору №214 на придбання відсіву гранітного для зимового утримання доріг та тротуарів міста від 27.04.2020, та п. 6 додатку №1 до договору відповідно до яких поставка здійснюється відповідно до календарного графіка, у межах бюджетних призначень та на підставі листів-замовлень замовника (позивача), які направляються на електронну адресу постачальника 9 відповідача) office.gtcentre@gmail.com, стверджує, що пеня, передбачена пп. 8.2.1 договору, не могла нараховуватися автоматично на вартість усього обсягу товару, зазначеного в орієнтовному календарному графіку, лише у зв`язку з настанням наведених у ньому дат. Підставою для нарахування пені могло бути лише прострочення поставки конкретної партії товару, попередньо замовленої позивачем шляхом направлення відповідачу відповідного листа- замовлення, у визначений для такої партії строк. Зазначає, що за відсутності листів-замовлень позивач не довів ані виникнення у відповідача обов`язку поставити спірний обсяг товару у відповідні строки, ані початку перебігу прострочення.

Звертає увагу, що розрахунок пені містить арифметичну помилку, оскільки прокурор у позовній заяві помилково використано ціну однієї тони без ПДВ- 274,75 грн. використано як кількість поставленого товару згідно видаткової накладної №17 від 05.05.2020

Щодо заявлених до стягнення 3254,63 грн. інфляційних втрат, вказує, що останні всупереч приписам ст. 625 ЦК України нараховані не на суму грошового зобов`язання, яке відсутнє у відповідача відповідно до умов договру, а на вартість непоставлених партій товару.

З приводу стягнення 265759,30 грн. штрафу у розмірі 20% вартості недопоставленого товару на підставі пп. 8.2.3 договору за непоставлений товар (4030,32 т), посилаючись на положення п.5.1 договору та п. 6 додатку №1 до договору, стверджує, що ненадання передбаченого Договором листа-замовлення виключає можливість покладення на відповідача відповідальності за непоставку незамовленого обсягу товару. Вважає, що прокурор ототожнює загальний договірний обсяг товару з конкретно замовленим обсягом та не враховує передбачений сторонами порядок виникнення обов`язку щодо поставки окремих партій товару і спеціальні передумови застосування відповідальності за кількісну недопоставку.

Крім того, аналізуючи зміст п.п. 8.2.3 договору, зазначає, що він встановлює спеціальний склад порушення: поставка товару меншої кількості, ніж установлено замовником; виявлення порушення у порядку п.п. 6.2-6.3 договору; надання постачальнику п`ятиденного строку на допоставку; невиконання обов`язку в цей строк.

Виснує, що для застосування пп. 8.2.3 Договору недостатньо лише арифметично відняти кількість фактично поставленого товару від загальної кількості, зазначеної у договорі. Позивач повинен довести, що встановив та належним чином замовив конкретну кількість товару, що відповідач поставив відповідну партію у меншій кількості, що кількісна недостача була виявлена і зафіксована відповідно до п.п. 6.2- 6.3 договору, а відповідачу було пред`явлено вимогу допоставити конкретну кількість товару та надано передбачений Договором п`ятиденний строк для усунення порушення.

Зауважує, що матеріали позову не містять акта про кількісну недостачу 4030,32 т., повідомлення про виклик представника відповідача для фіксації такої недостачі, доказів отримання відповідного повідомлення, вимоги про допоставку конкретно визначеної кількості товару протягом п`яти днів або доказів невиконання відповідачем такої вимоги. Тобто передбачена сторонами процедура встановлення кількісного порушення та надання строку для його усунення проведена не була. Фактично позивач не встановив недостачу під час приймання конкретної замовленої партії товару

Вважає, що за відсутності вимоги про допоставку п`ятиденний строк не розпочався, а отже, не настала і передбачена договором підстава для відповідальності. При цьому посилання у позовній заяві на повідомлення про відмову від договору та його розірвання з 02.07.2020р. цього висновку не спростовує.

Підсумовуючи, зазначає, що прокурор безпідставно ототожнює загальний договірний обсяг товару із фактично замовленою кількістю товару та помилково вважає всю різницю між 5000 т. і 969,68 т. недопоставкою в розумінні пп. 8.2.3 договору. Повідомлення про односторонню відмову від договору та лист позивача від 18.03.2026 при цьому не замінюють листів-замовлень, акта про кількісну недостачу і вимоги про допоставку та не створюють передумов відповідальності, яких не існувало під час виконання договору. За таких обставин вважає, що правові підстави для застосування пп. 8.2.3 договору та стягнення з відповідача штрафу в розмірі 265759,30 грн. відсутні.

З приводу штрафу за поставку товару неналежної якості у сумі 23187,80 грн вказує, що у позовній заяві не доведено наявності повного складу договірного правопорушення, вини відповідача та передбачених пп. 8.2.2 договору підстав для стягнення штрафу у сумі 23187,80 грн., у зв`язку із чим відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає. Зауважує, що акт від 22.05.2020 підтверджує погодження сторонами необхідності заміни 351,65 т. товару, але не доводить винного ухилення відповідача від такої заміни. Разом із тим, претензія позивача була пред`явлена з порушенням установленого п. 6.4 договору чотирнадцятиденного строку, а фактичне виконання заміни залежало від надання позивачем та КП "Комбінат благоустрою" доступу до товару і повернення його у повному обсязі. Відповідач повідомляв позивача про перешкоджання вивезенню, вжиті ним заходи для отримання товару та вивезення тієї частини товару, який був йому виданий.

Також не погоджується із стягненням 49455,00 грн суми банківської гарантії як збитків, оскільки відповідач у повному обсязі виконав покладений на нього тендерною документацією обов`язок щодо забезпечення виконання договору: до дати укладення договору ним була надана безвідклична та безумовна банківська гарантія на суму 49455,00 грн, видана банком, який узяв на себе зобов`язання здійснити виплату за першою належною письмовою вимогою бенефіціара, поданою у межах строку дії гарантії. При цьому стверджує, що посилання позивача на ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" не створює обов`язку відповідача після закінчення строку дії гарантії сплатити замовнику її номінальну суму.

Зауважує, що тендерна документація не містить положення, за яким у разі неподання замовником вимоги до банку-гаранта відповідну суму після закінчення строку гарантії зобов`язаний сплатити учасник закупівлі.

Також звертає увагу, що до позовної заяви не надано доказів направлення банку-гаранту письмової вимоги про виплату 49455,00 грн, доказів відмови банку в здійсненні платежу або доказів оскарження такої відмови.

Вказує, що у позовній заяві не доведено факту виникнення збитків у розумінні ст. 22 ЦК України.

Крім того, наголошує на відсутності у прокурора підстав для представництва інтересі держави у цій справі.

Прокурор у відповіді на відзив ( від 06.10.2026) висловив заперечення щодо аргументів відповідача.

Щодо тверджень про безпідставність нарахування пені за прострочення поставки, посилаючись на положення умов договору №214, ст.ст.11, 509,526, 530, 617, 626, 628 ЦК України, зазначає, що відсутність листів-замовлень не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо поставки товару в строки визначені договором та додатком №2 (Графік поставки товару); листи - замовлення не могли змінювати в односторонньому порядку (з урахуванням п.12.5 Договору) строки та обсяги поставки товару, визначені договором та додатком №2 (Графік поставки товару).

Звертає увагу, що відповідач не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним вжито усіх належних заходів для своєчасного виконання своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо забезпечення поставки товару в обсягах та у строки, встановлені договором та додатком №2, так само як і не надає доказів на спростування доводів прокурора щодо встановлення інших строків або обсягів поставки; не наводить жодних обставин, не долучає жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання зобов`язання в обсягах та у строки, встановлені договором та додатком № 2 (Календарний графік поставки). При цьому зауважує, що представник відповідача у своєму відзиві підтверджує факт поставки, прийняття та оплати 969,68 т товару за відсутності листів-замовлень (аналогічне підтвердження наведено у листі відповідача (ТОВ "Граннітторгцентр") №92 від 24.07.20, яке долучено до відзиву), однак в обґрунтування не здійснення поставки іншої частини товару в обсязі 4030,32 т - вказує саме на відсутність листів-замовлень.

З приводу тверджень відповідача про безпідставність нарахування штрафу за непоставлений товару, враховуючи вищенаведену позицію, вказує, що відповідачем в порушення договірних зобов`язань поставлено лише 969,68 т (згідно договору мало б поставити 5000 т в строк до 01.07.2020), недопоставлено відповідачем 4030,32 т (5000-969,68) на суму 1328796,5 грн (4030,32*329,7).

Доводи відповідача, що сам факт підписання акта від 22.05.2020 та зазначення в ньому необхідності заміни товару не є достатнім для застосування штрафу, передбаченого пп. 8.2.2 договору, вважає такими, що не узгоджуються з умовами договору, спростовуються фактичними обставинами справи та долученими доказами. Посилаючись на пп. 8.2.2 договору №214 від 27.04.2020, зазначає, що відповідач, будучи обізнаним про виявлення 22.05.2020 факту поставки товару неналежної якості в загальній кількості 351,65 т, не замінив такий товар на товар належної якості протягом 5 днів з моменту виявлення такого факту (тобто до 27.05.2020 включно). З урахуванням викладеного, вважає, що учасник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, що складає 23187,80 грн.

Посилаючись на ст. ст. 22, 623, 624 ЦК України, вказує, що внаслідок невиконання відповідачем основного зобов`язання за договором №214 від 27.04.2020, виконання якого забезпечувалось банківською гарантією, з відповідача підлягають стягненню збитки в сумі 49455,00 грн. Зауважує, що тендерною документацію визначено, що банківська гарантія повинна свідчити про обов`язок гаранта виплатити замовнику суму забезпечення виконання договору про закупівлю у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору, гарантія не може бути відкликана гарантом.

Департамент житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради у відповіді на відзив (від 05.10.2026) вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Щодо порушення строків поставки зазначає, що ТОВ "Гранітторгцентр" помилково вважає, що департамент ЖКГ вимагає сплати штрафу та пені у зв`язку з недотриманням учасником (ТОВ "Гранітторгцентр") строків календарного графіка поставки. Зауважує, що у претензії чітко і однозначно описані підстави нарахування штрафних санкцій та їх розрахунок, зокрема: штрафу розмірі 20% від вартості неякісного товару, пеня у розмірі 1292,44 грн за несвоєчасну заміну неякісного товару. Вказує, що зі змісту заперечення можна встановити, що відповідач вивіз відсів гранітний неналежної якості лише 27.07.2020, всупереч умовам договору.

Стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем з його вини основного зобов`язання за договором №214 від 27.04.2020 на придбання відсіву гранітного для зимового утримання доріг та тротуарів міста, позивач не отримав у встановлені строки обумовлений договором товар та зазнав реальних збитків.

Відповідач у запереченнях на відповідь прокурора на відзив ( від 09.10.2026) ще раз звернув увагу на відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави.

Щодо безпідставності нарахування пені наголошує, що строк поставки конкретної партії не міг вважатися простроченим, доки позивач не вчинив передбачену договором дію - не направив лист-замовлення на відповідну партію товару.

Посилання прокурора на п. 12.5 договору вважає безпідставним, оскільки лист-замовлення не змінює кількість товару, загальну ціну чи граничний строк дії договору та не є додатковою угодою, він реалізує прямо погоджений сторонами механізм виконання договору, конкретизуючи необхідну позивачу партію в межах загального обсягу, бюджетних призначень та орієнтовного графіка, тому для його направлення не було потреби змінювати договір.

Також вважає, що тлумачення прокурора фактично виключає з п. 5.1 договору положення "на підставі листів-замовлень замовника" та ігнорує визначення графіка як орієнтовного, що суперечить ст. ст. 213 і 637 ЦК України, за якими зміст договору встановлюється шляхом оцінки його положень у взаємному зв`язку, а не шляхом застосування однієї умови з одночасним неврахуванням іншої.

Стверджує, що факт поставки, прийняття та оплати 969,68 т товару без долучених до справи листів-замовлень не підтверджує замовлення решти 4030,32 т, а виконання окремих фактично погоджених поставок не є відмовою відповідача від договірного порядку щодо всіх наступних партій та не доводить волевиявлення позивача отримати конкретний залишок у конкретні дати.

Щодо штрафу за непоставлений товар у сумі 265759,30 грн вважає, що прокурор не довів факту поставки конкретно замовленої партії у меншій кількості, не довів дотримання порядку фіксації недостачі та не довів початку і спливу п`ятиденного строку на її усунення.

Зазначаючи, що заперечення прокурора про незастосовність п. 6.4 договору є суперечливим, стверджує, якщо недоліки кваліфіковано як приховані, до них підлягає застосуванню погоджений сторонами спеціальний порядок: претензія за якістю могла бути пред`явлена протягом 14 днів після підписання акта, для акта від 22.05.2020 цей строк сплив 05.06.2020, тоді як єдина претензія датована 26.06.2020, тобто її оформлено через 35 днів після підписання акта.

Посилання прокурора на заперечення відповідача №92 від 24.07.2020 вважає вибірковим, оскільки названий лист не містить визнання відмови від заміни, навпаки, у ньому відповідач повідомляв про направлення транспорту, труднощі з доступом до товару, необхідність оплати навантаження та фактичне отримання лише частини продукції, відомості листа підлягають оцінці в сукупності, а не лише в частині згадки про дату 11.06.2020.

Вважає, що твердження прокурора, що без порушення зобов`язання підстави для виплати гарантії були б відсутні, не доводить протилежного. При цьому вказує, що для цивільно-правової відповідальності недостатньо встановити будь-яку попередню умову в ланцюгу подій, шкода повинна бути об`єктивним і прямим наслідком поведінки особи, до якої заявлено вимогу.

Прокурор у додаткових поясненнях (від 13.10.2026) додатково навів підстави представництва в суді та повідомив, що у п. п. 3, 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027 року, та що це рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Також вказує, що згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України мають пряму дію, якщо інше не встановлено самим рішенням. Оскільки Конституційний Суд України скористався своїм конституційним правом та встановив інше (відтермінував втрату чинності до 01.01.2027), суди не можуть застосовувати казуальний контроль за ст. 11 ГПК України contralegem (всупереч чинному закону), оскільки це порушить баланс влади та принцип правової визначеності. До 01.01.2027 року ця норма залишається чинною частиною правової системи України.

Окрім того, що правовідносини щодо бездіяльності позивача розпочалися у 2020 році, тобто до ухвалення рішення КСУ і тривають під час перехідного періоду, таким чином прокурор зберігає право на субсидіарний захист, оскільки повна втрата чинності окремих приписів абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відтермінована.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив позивача (від 20.10.2026) стверджує, що не заперечує підписання акта про приховані недоліки від 22.05.2020 та зафіксованого у ньому висновку про необхідність заміни 351,65 т товару, при цьому зазначає, що відповідальність за пп. 8.2.2 договору не настає автоматично лише внаслідок підписання акта.

Посилаючись на пп. 8.2.2 договору, стверджує, що для стягнення штрафу необхідно довести не лише обізнаність про недоліки, а й пред`явлення замовником вимоги про заміну, настання строку виконання такої вимоги та її винне невиконання.

Вказує, що акт від 22.05.2020 підтверджує зафіксований комісією стан товару та участь директора відповідача в огляді, однак сам по собі він не доводить подальшого винного ухилення від заміни, не фіксує відмови відповідача та не підтверджує забезпечення фактичного доступу до всього обсягу товару для його вивезення.

Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що в період виконання договору позивач вимагав сплати пені за порушення календарного графіка, визначав 4 030,32 т як кількісну недостачу конкретно замовленої партії або надавав відповідачу п`ятиденний строк для її допоставки. Наголошує, що жодного листа-замовлення, акта про кількісну недостачу, повідомлення про виклик представника відповідача або вимоги допоставити 4030,32 т. протягом п`яти днів позивачем не надано.

Також стверджує, що між поведінкою відповідача і неотриманням 49455,00 грн немає причинного зв`язку, необхідного для відшкодування збитків.

Прокурор повідомив про намір підтримувати позовні вимоги, з підстав наведених у позові, відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Представник позивача повідомила про намір підтримання позовних вимог.

Представник відповідача підтримав свою позицію, викладену у відзиві, запереченнях на відповідь на відзиві.

Заяв, клопотань, у тому числі щодо обставин, які потребують дослідження в порядку ст. 182 ГПК України, суду не подано.

З врахуванням наведеного, положень ст. 177 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Окрім того, судом враховується заяви позивача та відповідача про участь їх представників у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які, з огляду на положення ст. 197 ГПК України, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 185, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Закрити підготовче провадження у справі №924/936/26.

Призначити справу №924/936/26 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11:00 год 02.11.2026.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

Надати можливість представнику позивача - Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради та відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітторгцентр" брати участь в засіданні суду у справі №924/936/26, яке відбудеться об 11:00 год 02.11.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Участь учасників справи у судовому засіданні не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили 22.10.2026 та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 22.10.2026.

Суддя В.В. Виноградова