Ухвала суду № 140831955, 21.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"21" жовтня 2026 р. Справа № 924/722/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Сірій Д. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙ ІНСТРУМЕНТ", м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертул", м. Київ

до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

про визнання недійсним та скасування рішення від 23.04.2026 №72/28-р/к, скасування штрафів

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 07.07.2026 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.07.2026. Ухвалою від 13.07.2026 об`єднано в одне провадження справи №924/722/26 та №924/723/26 з присвоєнням номеру 924/722/26.

У підготовчих засіданнях 27.07.2026, 11.08.2026 оголошувалась перерва до 07.09.2026. У підготовчому засіданні 07.09.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 23.09.2026. У зв`язку із виникненням технічних проблем, що підтверджується актом Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2026, засідання призначене на 14год. 30хв. 23.09.2026 не відбулось. Ухвалою від 23.09.2026 судове засідання призначено на 30.09.2026. У судовому засіданні 30.09.2026 оголошувалась перерва до 21.10.2026.

Представники позивачів в судове засідання не з`явились.

Відповідач у заяві від 20.10.2026 просить провести судове засідання 21.10.2026 за відсутності представника, у позові просить відмовити з підстав викладених відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У судові засідання 23.09.2026, 30.09.2026, 21.10.2026 представники позивачів не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча їх явка в судове засідання визнавалась обов`язковою. Заяв про розгляд справи без їх участі не подали.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

У випадку, якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи. До такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Неявка позивачів у судове засідання та неповідомлення ними про причини неявки не зумовлює підстав для відкладення розгляду справи у судовому засіданні 21.10.2026, передбачених частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. До такого висновку дійшов Касаційний господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі №916/365/17 (п. 6.8).

За своєю конструкцією вказані процесуальні норми є імперативними та не передбачають право розсуду суду у їх застосуванні: суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору та не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки.

Водночас, якщо позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вправі залишити позов лише у випадку, коли нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору.

Позивачі заяв про розгляд справи без участі їх представників суду не подали.

Ухвали суду від 07.09.2026, 23.09.2026, 30.09.2026 про призначення справи до судового розгляду по суті та оголошення перерви у судовому засіданні суд надіслав позивачам, які 23.09.2026 та 30.09.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в ЄСІТС.

Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Згідно частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. У цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19).

Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).

Положення частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові 13.10.2019 у справі №916/3616/15 відступила від висновків щодо застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №910/1615/16, від 20.11.2018 у справі №908/104/18 про те, що обов`язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; позивач не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.

Неявка позивача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи у судовому засіданні, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача позбавляє суд можливості проведення чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.

Не з`явлення представника позивача у судове засідання, не повідомлення про причини неможливості участі у судовому засіданні та не подання заяви про розгляд справи за його відсутності є підставою залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене вище, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову ТОВ "КИЙ ІНСТРУМЕНТ" та ТОВ "Лідертул" без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду через не подання позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).

Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Суд звертає увагу позивачів на те, що залишення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили 21.10.2026 та підлягає оскарженню відповідно до ст.256, 257 ГПК України.

Суддя М.Є. Муха