Рішення № 140831829, 20.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/500/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11; ідент. код 31557119)

до Фізичної особи-підприємця Старцева Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 101602,24 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП Старцева Сергія Вікторовича, про стягнення коштів у загальному розмірі 101602,24 грн, з них: 99 651,01 грн заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, за період: січень 2022 - квітень 2022, листопад 2022 квітень 2023; 349,02 грн заборгованості з абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період січень 2022 - вересень 2023; 1602,21 грн заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022 за період липень 2022 вересень 2023. Заборгованість виникла у зв`язку з отриманням послуг у нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 2а, 2б, 4, 6, 6а, 7, 8, 12, 13, 13а, 19 загальною площею 130,7 кв.м. в житловому будинку літ. «А-10» по АДРЕСА_2 , які належать на праві власності Старцеву Сергію Вікторовичу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2026 прийнято до розгляду позовну заяву КП "Харківські теплові мережі", відкрито провадження у справі № 922/500/26; постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами.

11.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 5850) разом з документами поданими відповідачем в обґрунтування своїх правової позиції по суті спору. У наданому відзиві відповідач вказує, що з моменту придбання приміщення у 2010 році сумлінно оплачуваві теплопостачання відповідно до рахунків, що виставлялись постачальником, проте якість наданих послуг була незадовільною, а саме фактична температура у приміщенні протягом тривалого часу була недостатньою для нормального використання. Відповідач неодноразова звертався до позивача із повідомленнями про низьку температуру у приміщенні, так після особистого звернення до адміністрації КП "Харківські теплові мережі" представниками позивача було здійснено обстеження приміщення та складено відповідний акт, яким зафіксовано, що існуюча система опалення приміщення не забезпечує нормативних умов теплопостачання. Однак при здійсненні нарахувань позивач виходить з розрахункових показників, які передбачають належну роботу системи опалення. Відповідач наголошує, що у зв`язку з тим, що представниками позивача не було зафіксовано температуру у приміщенні, ним були складені акти фіксації такої температури у різні дні. вказані акти підтверджують стабільно низьку температуру на рівні 9-11?С. Одночасно відповідач наголошує, що сам позивач підтверджує невідповідність умов теплопостачання нормативним, однак при цьому здійснює нарахування так, ніби послуга надається у повному обсязі. При цьому, за твердженнями відповідача, при здійсненні розрахунку заборгованості позивачем використано невірний розмір площе приміщення. За таких підстав, відповідач зазначає, що заявлена сума стягнення не може вважатись обґрунтованою, а відтак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Старцева Сергія Вікторовича про здійснення розгляду справи № 922/500/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачем 16.03.2026 подано до суду відповідь на відзив (вх. 6200), згідно якої просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Позивач наполягає на наявності між сторонами договірних відносин безпосередньо в силу приписів частини п`ятої ст. 13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"; на наданні послуги з постачання теплової енергії в опалювальний період 2021-2022 та 2022-2023 до багатоквартирного будинку по вул. Георгія Тарасенка, буд. 50 у м. Харкові у повному обсязі, оскільки скарг від відповідача у цей період до підприємства не надходило, а надані відповідачем акт від 30.12.2025 № ВНОТ/445 та акт фіксації температури в приміщенні від 26.02.2026 не стосуються позовного періоду. Крім цього, акт фіксації температури в приміщенні від 25.02.2026 складений відповідачем без дотримання вимог ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145, а за результатами проведеного обстеження системи теплоспоживання нежитлових приміщень ФОП Старцев С.В., за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 50 було встановлено, що система опалення приміщень була самовільно переобладнана, зокрема зменшена кількість опалювальних приладів, що є недопустимим відповідно до пунктів 3, 11 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (зі змінами). Для приведення температурного режиму в приміщеннях до санітарної норми, відповідачу необхідно відновити систему централізованого опалення, згідно проєкту житлового будинку або надати проєктно-технічну документацію системи теплоспоживання нежитлових приміщень, узгоджену з теплопостачальною організацією. Розрахунок кількості спожитої відповідачем за період січень 2022 квітень 2022, листопад 2022 квітень 2023 теплової енергії по нежитловому приміщенню 1 го поверху № 1, 2, 2а, 2б, 4, 6, 6а, 7, 8, 12, 13, 13а, 19 загальною площею 130,7 кв.м. в житловому будинку літ. «А-10» по вул. Георгія Тарасенка, 50, виконаний позивачем відповідно до показань приладу обліку теплової енергії встановленого на вводі житлового будинку, який обліковує теплоспоживання житлових квартир і нежитлових приміщень, які мають єдину систему. Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань, з урахуванням теплових втрат від наріжної стіни будинку до місця установки приладу обліку, відповідно до п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71.

07.04.2026 відповідачем до суду були надані додаткові пояснення у справі (вх. 8250), в яких відповідач зазначив, що оплаті підлягає сума за реально спожиті послуги (у тому числі теплопостачання) та наголошено, що до площі включеної у розрахунок додано частину приміщень, що використовуються як вітринні зони, які розташовані з зовнішнього боку капітальних стін будівлі, виконують функцію додаткової теплоізоляції, зменшують тепловтрати внутрішнього приміщення та не можуть розглядатись як опалювальна площа; будь-яких змін системи опалення відповідач не здійснював; з 2022 року останній фактично перебуває за межами України, що виключає будь-яке втручання у систему опалення в спірний період.

10.04.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі (вх. 8665), в яких позивач виклав свої заперечення щодо позиції відповідача, зокрема зазначив, що відповідач заперечує наявність послуги з теплопостачання у його приміщеннях, проте не надає до суду належним чином оформленого від`єднання від централізованої системи опалення будинку. При цьому, в ході обстеження, 30.12.2025, було встановлено, що система опалення приміщень була самовільно переобладнана, а саме, виконана заміна внутрішньобудинкових трубопроводів системи опалення житлового будинку на пластикові труби та заміна опалювальних приладів на біметалеві радіатори, зменшена кількість опалювальних приладів. Будь-яка проєктна документація з розрахунком теплового навантаження на потреби опалення нежитлових приміщень споживача, з моменту придбання приміщень, до КП «Харківські теплові мережі» власником не надавалась (пункт 5.5.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71). Тобто, 30.12.2025 при обстеженні системи опалення нежитлових приміщень споживача, позивачем було зафіксовано факт втручання в систему централізованого опалення, що не визначає період виконання даних робіт та, відповідно, не має відношення до відсутності власника приміщень на території України.

Надані сторонами до Господарського суду Харківської області під час розгляду справи заяви по суті спору досліджені та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі документами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з тим, судом враховано, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити "розумним", не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Суд враховує, що за приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд констатує, що м. Харків розташоване близько до Державного кордону з російською федерацією, яка 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну військову агресію проти України. Місто Харків постійно знаходиться під ворожим обстрілом, в місті по декілька годин на день оголошують повітряну тривогу, що зумовлює необхідність вимушеного перебувати в укритті задля збереження життя та здоров`я людей, через що відсутня можливість мешканців Харкова повноцінно працювати та отримувати постійний доступ до мережі Інтернет.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників справи перед законом і судом, та надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, з урахуванням режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (із внесеними в подальшому змінами), судом було визнано за можливе розглянути справу поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, але у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення судом спору.

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області, а також приймаючи до уваги перебування судді Шатернікова М.І. у відрядженні та відпустці, а також знаходження на лікарняному, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Відповідно до Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 2а, 2б, 4, 6, 6а, 7, 8, 12, 13, 13а, 19 загальною площею 130,7 кв.м у житловому будинку літ. "А-10" по АДРЕСА_2 з 29.03.2010 належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2010 (том 1, а.с. 17-20). ОСОБА_1 10.07.2006 зареєстрований як фізична особа підприємець (том 1, а.с. 21).

Матеріалами справи підтверджено, що за вказаними нежитловими приміщеннями нарахування за послуги з теплопостачання проводяться за об`єднаним особовим рахунком № НОМЕР_2 .

Вищезазначені нежитлові приміщення є вбудованими в десятиповерховий житловий будинок АДРЕСА_2 , знаходяться у тепловому контурі житлового будинку. Система опалення вищезазначених нежитлових приміщень централізована, єдина з системою опалення житлового будинку. На вводі централізованого опалення 1-го та 2-го під`їздів встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії.

На підставі ч. 5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Даний договір укладений з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 130,7 кв.м у житловому будинку літ. "А-10" по вул. Георгія Тарасенка, 50 у м. Харкові, що належать відповідачу, розташовані в житловому будинку, що оснащений централізованою системою опалення, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюються на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір).

Так, відповідно до положень п. 51 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Згідно з п. 4 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди з 2021-2022; 2022-2023 років є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).

Факт отримання теплової енергії підтверджується відповідними актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів 2021-2022; 2022-2023, а саме: актами № 171/14981 від 26.10.2021, № 171/15682 від 07.11.2022 про підключення до єдиної системи опалення житлового будинку № 50 по вул. Георгія Тарасенка у м. Харкові та розпорядженням ХМГ від 13.04.2022 № 43 "Про припинення опалювального сезону в місті Харкові" з 15.04.2022, Актом № 171/84 від 06.04.2023 про відключення опалення наприкінці опалювального періоду 2022-2023, а також Актами № 171/6944 від 16.06.2021, № 171/7662 від 15.06.2022 про готовність житлового будинку до опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023. Зазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 32 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п. 30 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Як свідчать матеріали справи, позивачем направлялися відповідні акти виконаних робіт та рахунки-фактури відповідачу листом № 54/502 від 20.012026 р.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 (по особовому рахунку Відповідача 17101-9402) за спожиту теплову енергію на потреби опалення в магазині непродовольчих товарів складає 99651,01 грн, яка утворилася за період: з січня 2022 по квітень 2022 та з листопада 2022 по квітень 2023.

Відповідно п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури.

Заборгованість по абонентській платі за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 349,02 грн, яка утворилася за період: з січня 2022 по вересень 2023.

01.07.2022 шляхом приєднання відповідачем укладено з КП "ХТМ" Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

Пункт 1 визначає, що цей договір є публічним договором, який укладається з метою надання Споживачу у багатоквартирному будинку послуг з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання (Послуга), з урахуванням статей 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

За пунктом 2 договір вважається укладеним між Виконавцем та Споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті Виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили Виконавця про свою відмову від укладання договору.

Пункт 4 визначає, що фактом приєднання Споживача до умов договору (акцептування договору), опублікованого на офіційному веб-сайті Виконавця, є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його намір укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуг.

Виконавець зобов`язується надати Споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити Виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором (пункт 5 Договору).

Пункт 11 визначає ціну послуги: вартість послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання складає 0,818 грн за 1 кв. м (з ПДВ) опалювальної площі. У разі зміни в період дії договору розмірів вартості послуги нові розміри вартості застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору.

Відповідно до п. 13 публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання складає 1602,21 грн, яка утворилась за період липень 2022 вересень 2023.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому, вказана норма права покладає на споживача обов`язок щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Тобто, зміст зазначеного Закону не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов`язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Заперечуючи проти вимог викладених у позові, відповідач зазначає про невідповідність фактичної якості та обсягу послуг теплопостачання, що виключає обов`язок відповідача оплачувати такі послуги. Суд визнає доводи відповідача необгрунтованими виходячи з наступного.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюють Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (далі Правила №830).

Приміщення відповідача обладнані централізованою системою опалення, підключені до централізованого теплопостачання, яке здійснює позивач, перебувають у тепловому контурі житлового будинку та не мають окремого теплового вводу. Матеріали справи не містять доказів дотримання встановленої пунктом 1 розділу III Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 №169 (далі Порядок №169), процедури відключення приміщень від централізованого опалення, а також відсутній передбачений пунктом 13 розділу III Порядку №169 акт про відокремлення (відключення) приміщення від відповідних мереж за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 50. За відсутності такого акта відключення вважається самовільним і не звільняє споживача від оплати послуг теплопостачання, а факт споживання відповідачем теплової енергії протягом спірного періоду підтверджується актами підключення/відключення й готовності будинку до опалювальних періодів та відомостями засобу обліку.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що відповідно до звернення ФО Старцева С.В. 30.12.2025 представниками КП «ХТМ» за участю представника відповідача Ігоря Рибіна було проведено обстеження системи теплоспоживання нежитлових приміщень ФОП Старцев С.В., за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 50 та складено Акт обстеження від 30.12.2026 № ВНОТ/445. В ході обстеження встановлено, що система опалення приміщень була самовільно переобладнана, а саме, виконана заміна внутрішньобудинкових трубопроводів системи опалення житлового будинку на пластикові труби та заміна опалювальних приладів на біметалеві радіатори, зменшена кількість опалювальних приладів.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі Методика №315), у разі встановлення факту несанкціонованого втручання у внутрішньобудинкову систему опалення претензії щодо незабезпечення нормативної кількості чи якості послуги в приміщенні такого споживача не приймаються.

За пунктом 1 розділу IV Методики №315 за відсутності у приміщеннях будинку приладів розподільного обліку теплової енергії обсяг спожитої на опалення теплової енергії окремо по кожному приміщенню не визначається, а входить до загального обсягу, розподіленого між приміщеннями будинку, - тобто кількість фактично підключених у приміщенні опалювальних приладів як така не є критерієм визначення обсягу нарахувань. Система опалення будинку є єдиною, гідравлічно й теплотехнічно об`єднаною системою, тепло поширюється в будинку від усіх її елементів незалежно від кількості опалювальних приладів у конкретному приміщенні. За таких обставин зменшення відповідачем кількості власних опалювальних приладів не спростовує обґрунтованості нарахування позивачем обсягу теплової енергії за показаннями будинкового приладу обліку, розподіленими пропорційно площі приміщень відповідача.

Разом з тим, інформація зазначена у Акті не стосується позовного періоду нарахування плати за надані послуги.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що послуги з постачання теплової енергії у опалюванні періоди 2022-2023 років надавалися відповідачу неналежної якості з вини позивача, що виключає можливість звільнення від їх оплати або перерахунку заборгованості за поданими розрахунками.

Заперечення відповідача про відсутність відомостей ані про час вчинення переобладнання, ані про особу, яка здійснила переобладнання, тоді як приміщення придбані відповідачем у 2010 році вже в наявному фактичному стані, правового значення не мають.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 319 та статті 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, за пунктом 2 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власник нежитлового приміщення зобов`язаний утримувати належне йому майно та власним коштом проводити ремонт і заміну санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання.

Старцев С.В. є власником спірного майна та несе відповідальність за технічний стан приміщення незалежно від того, коли саме та ким із попередніх користувачів здійснено ту чи іншу зміну інженерного обладнання, а тому доводи відповідача про відсутність підстав для оплати послуг з теплопостачання з посиланням на придбання приміщення у 2010 році, суд вважає такими, що не спростовують зазначеного обов`язку.

Одночасно суд констатує, що надані відповідачем акти фіксації температури складені ним самостійно без участі позивача та не відповідають вимогам закону. Долучені відповідачем світлини термометру не є належними доказами по справі, оскільки з них не вбачається можливим встановити ані час, ані місце вчинення таких фото та їх належність до предмету доказування. Більш того, з огляду на встановлення факту несанкціонованого втручання відповідача у внутрішньобудинкову систему опалення та зміст пункту 5 розділу VIII Методики №315, який виключає прийняття претензій щодо незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні такого споживача, зафіксовані відповідачем у власних приміщеннях температурні показники самі по собі не спростовують обґрунтованості нарахувань, здійснених позивачем на підставі показань будинкового приладу обліку.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В розумінні статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги викладені обставини та досліджені докази, факт наявності заборгованості за невиконання зобов`язань по оплаті теплової енергії за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 в сумі 99651,01 грн за період січень 2022 - квітень 2022, листопад 2022 - квітень 2023; за абонентську плату за спожиту теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 349,02 грн за період з січня 2022 по вересень 2023; за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022 в сумі 1602,21 грн за період липень 2022 - вересень 2023 підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наведені у позові обставини та не надано доказів на підтвердження сплати ним заборгованості.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, враховуючи розрахунки позивача, відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин з боку відповідача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2662,40 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов КП "Харківські теплові мережі" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Старцева Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119, рахунок НОМЕР_3 , АТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 45929670 одержувач КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут") 99651,01 грн заборгованості за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: січень 2022 - квітень 2022, листопад 2022 - квітень 2023; 349,02 грн заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: січень 2022 - вересень 2023; 1602,21 грн заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за період липень 2022 - вересень 2023 та 2662,40 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "20" жовтня 2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков