Рішення № 140831773, 20.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20.10.2026м. СумиСправа № 920/865/26

Суддя господарського суду Сумської області Вдовенко Д.В., розглянувши матеріали справи № 920/865/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Транссервіслогістик (вул. Гетьманська, буд. 6, нежитлове приміщення 49, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08147) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Ажурстрой (вул. Сумська, буд. 10Б/5, м. Конотоп, Сумська область, 41615) про стягнення 1 170 553 грн 01 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 170 553 грн 01 коп., в тому числі: 1 059 965 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 2701 грн 00 коп. 3% річних, 1890 грн 51 коп. пені, 105 996 грн 50 коп. штрафу відповідно до договору поставки бетону та залізобетонних виробів № 3Б-08/10/1/2025 від 08.10.2025, укладеного між сторонами.

У позовній заяві позивач повідомив суд про понесені ним судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу). До позовної заяви позивач додав ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1191669 від 06.07.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Рішенням від 16.09.2026 у справі № 920/865/26 (повний текст складений та підписаний суддею 23.09.2026) господарський суд позов задовольнив частково; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Ажурстрой на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Транссервіслогістик 1 059 965 грн 00 коп. заборгованості, 1890 грн 51 коп. пені, 2701 грн 00 коп. 3% річних, 12 774 грн 68 коп. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні позову в іншій частині - відмовив.

23.09.2026 позивач подав заяву (вх. № 4417, 4418 від 24.09.2026), у якій просить суд стягнути з відповідача 20 752 грн 80 коп витрат на правничу допомогу; поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. На підтвердження понесених витрат позивач подав договір про надання правової допомоги від 09.04.2026, акт виконаних робіт від 23.09.2026.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвалою від 25.09.2026 господарський суд поновив позивачу строк на подання заяви, призначив заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду без повідомлення учасників справи на 02.10.2026.

02.10.2026 розгляд заяви позивача не відбувся, у зв`язку з тимчасовим унеможливленням роботи Господарського суду Сумської області до 12.10.2026 через пошкодження будівлі внаслідок ворожого авіаудару 26.09.2026.

Ухвалою від 12.10.2026 господарський суд призначив заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду без повідомлення учасників справи на 20.10.2026.

01.10.2026 відповідач подав заперечення (вх. № 5097 від 13.10.2026), у якому просить суд відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу; у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу: не покладати на відповідача 6 917,60 грн витрат, заявлених за усну консультацію від 23.09.2026; на підставі ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшити розмір витрат на складання та подання позовної заяви з 13 835,20 грн до 3 000,00 грн; відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України розподілити визначену судом суму витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідач зазначає, що заявлена до відшкодування сума є на 29 247,20 грн меншою від суми, зазначеної у попередньому розрахунку. Причин такого зменшення позивач у заяві про ухвалення додаткового рішення не навів. Поданий позивачем акт від 23.09.2026 охоплює складання та подання позовної заяви 06.07.2026 і надання усної консультації 23.09.2026. Окремого акта за липень 2026 року до заяви не додано. Будь-яких відомостей про предмет консультації, питання, які опрацьовувалися адвокатом, або характер наданої правничої допомоги акт не містить. Зі змісту акта неможливо встановити предмет зазначеної послуги та її зв`язок із розглядом справи в суді першої інстанції. Також відповідач зазначає, що спір виник з договору поставки, стосувався стягнення заборгованості за поставлений товар і нарахованих у зв`язку з її несплатою платежів. Розмір основного боргу визначався на підставі первинних документів, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач відзиву на позов не подавав, представник позивача не брав участі у судових засіданнях, не готував відповіді на відзив або інших заяв по суті спору після подання позову. Заявлені 13 835,20 грн витрат на складання та подання позовної заяви не відповідають критеріям співмірності.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/865/26 в загальній сумі 20 752 грн 80 коп. підтверджується договором про надання правової допомоги від 09.04.2026, актом виконаних робіт від 23.09.2026.

Згідно з п. 4.1., 4.2. договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 за виконання зобов`язань, передбачених договором, замовник зобов`язується щомісячно сплачувати виконавцю гонорар в розмірі 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину його роботи, згідно з актом виконаних робіт, який підписується сторонами щомісячно. Замовник сплачує вказані в п. 4.1 грошові кошти в строк до 5 числа кожного поточного місяця.

Відповідно до акту виконаних робіт від 23.09.2026 адвокат передав, а позивач прийняв наступні послуги: 06.07.2026 написання та подання позовної заяви до ТОВ Будівельно-монтажна компанія Ажурстрой по справі №920/865/26 4 год.; 23.09.2026 надання усної консультації з приводу справи №920/865/26 - 2 год. Загальна кількість годин роботи з 09.04.2026 по 23.09.2026 6 (шість) годин.

Вартість наданих послуг відповідно до п.4.1. договору складає 20 752 грн. 80 коп. (п. 3 акта).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6917 грн 60 коп. за надання усної консультації щодо справи № 920/865/26, з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з урахуванням того, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи в суді першої інстанції. Суд зазначає, що ні у заяві про стягнення витрат, ні в акті виконаних робіт позивач не конкретизував предмет усної консультації протягом двох годин, тому у суду відсутня можливість встановити реальність (дійсність та необхідність) витрат в цій частині. Суд також зазначає, що така консультація надана в день складання та підписання рішення суду у справі 23.09.2026.

Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи 23.09.2026, після складання та підписання рішення суду у справі, представник позивача подав письмову заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу. Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню, оскільки така заява є процесуальним документом для реалізації права на компенсацію понесених витрат, а не правничою допомогою, пов`язаною з розглядом справи по суті.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 835 грн 20 коп. (написання та подання позовної заяви, 4 години), суд вважає такі витрати пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Відповідач, з урахуванням ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, не обґрунтував суму, до якої просить зменшити витрати, в розмірі 3 000 грн.

Щодо вказівки відповідача на ч. 7 ст. 129 ГПК України (сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку), суд зазначає, що вказаною нормою визначене право, а не обов`язок суду відмовити стороні у відшкодуванні витрат. Підстав для такої відмови суд не вбачає, оскільки на дату звернення позивача з позовом до суду обставини задоволення судом клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Транссервіслогістик про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, обставини розгляду справи без повідомлення учасників справи, обставини вирішення справи за наявними матеріалами (ненадання відповідачем відзиву) не були відомі.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 13 835 грн 20 коп. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 12 582 грн 39 коп.

Керуючись ст. 2, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Ажурстрой (вул. Сумська, буд. 10Б/5, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 44358060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Транссервіслогістик (вул. Гетьманська, буд. 6, нежитлове приміщення 49, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08147, код ЄДРПОУ 43864821) 12 582 грн 39 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відповідно до ст. 241, 244, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення складене та підписане суддею 22.10.2026.

СуддяД.В. Вдовенко