Рішення № 140831367, 21.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2777/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"21" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 16 червня 2020 року АТ «Ідея Банк» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №RO1.10730.006780033.

Відповідно до договору АТ «Ідея Банк» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у загальному розмірі 96 846,68 грн зі строком користування коштами протягом 74 місяців, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 16 серпня 2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 35,06 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

11 грудня 2025 року АТ «Ідея Банк» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» Договір факторингу №11-12/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №RO1.10730.006780033 від 16 червня 2020 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 29 травня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 205 083,74 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 96 061,09 грн;

-заборгованість за процентами 109 022,65 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача не з?явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача у позові не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 16 червня 2020 року АТ «Ідея Банк» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №RO1.10730.006780033.

Відповідно до договору АТ «Ідея Банк» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у загальному розмірі 96 846,68 грн зі строком користування коштами протягом 74 місяців, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 16 серпня 2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 35,06 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

11 грудня 2025 року АТ «Ідея Банк» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» Договір факторингу №11-12/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №RO1.10730.006780033 від 16 червня 2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали (у тому числі підписали) кредитний договір, погодившись з усіма його умовами.

За встановленого, ОСОБА_1 набула права та обов?язки позичальниці.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшли права та обов`язки первісного кредитора за кредитним договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд встановив, що АТ «Ідея Банк» виконало свої зобов`язання перед позичальницею в повному обсязі.

Зі свого боку ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вказана заборгованість станом на 29 травня 2026 року становить 205 083,74 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 96 061,09 грн;

-заборгованість за процентами 109 022,65 грн.

Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності з умовами кредитного договору та не оспорена відповідачкою.

За такого, встановлена судом заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору від 02 липня 2024 року №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, всього на суму 25 000 грн, у тому числі: надання усної консультації з вивченням документів з витратою 2 год., вартість 4 000 грн; письмова консультація, (фіксована) вартість 3 000 грн; складання позовної заяви з витратою 6 год., вартість 18 000 грн.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Водночас є сумнівними з точки зору їх необхідності та розумності адвокатські послуги щодо надання одночасно усної та письмової консультації у спорі незначної складності тривалістю в сукупності у 3 год., надання консультацій та складання позовної заяви у стандартній справі незначної складності за ставками за надані послуги у розмірі, що значно перевищують середній розмір аналогічних послуг.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 500 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Кредитним договором №R01.10730.006780033 від 16 червня 2020 року, що утворилася станом на 29 травня 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 96 061 (дев`яносто шість тисяч шістдесят одна) гривня 09 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 109 022 (сто дев`ять тисяч двадцять дві) гривні 65 копійок, а всього в загальному розмірі 205 083 (двісті п`ять тисяч вісімдесят три) гривні 74 копійки, а також судові витрати у загальному розмірі 7 162 (сім тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв