Рішення № 140831327, 20.10.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

20.10.26 Справа №469/1566/25

2/469/429/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуй В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С. О.

учасники справи:

представник позивача Поляков О. - не з`явився,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 05 грудня 2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та Відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №146184 (індивідуальна частина) від 01.11.2023 року відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 13 334,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 11.07.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-9295 Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

На час звернення до суду з даним позовом позивач набув прав вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №701480694 від 01.11.2023 року відповідно до договору факторингу, укладеного з первісним кредитором позивача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 15428,50 грн. заборгованості, у тому числі:

- 10233,10 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 4 893,40 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 302,00 грн. заборгованість за комісією.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором.

09 грудня 2025 року судом відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві позивач зазначив, що просить розглянути справу без участі представника позивача, і не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, регульовані нормами зобов`язального права.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та Відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №146184 (індивідуальна частина) від 01.11.2023 року відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 13 334,00 грн.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Вказаний факт підтверджується наявним у матеріалах справи копіями Договору про споживчий кредит №146184 (індивідуальна частина) від 01.11.2023 року, Публічної частини Кредитного договору, Паспорту споживчого кредиту, Правил надання грошових коштів у позику.

Первісний кредитор свій обов`язок щодо надання кредитних коштів виконав та перерахував Відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 13334,00 грн. на банківську карту №5375-41XX-XXXX-031 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору, що підтверджується доданим до матеріалів позову Витягом з Довідки про перерахування грошових коштів копією Платіжного доручення від 01.11.2023 року на суму 10 400,00 грн.

Дані, які б свідчили про інше, у суду відсутні.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК).

Згідно досліджених судом матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 01.11.2025 року заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором склала: 15428,50 грн. заборгованості, у тому числі:

- 10233,10 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 4 893,40 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 302,00 грн. заборгованість за комісією, що вбачається з даних наявних у матеріалах справи: копї Розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС, Скан-копії виписки з особового рахунку Боржника.

Дані, які б свідчили про інше, у суду відсутні.

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З досліджених судом у сукупності матеріалів справи, а саме: копій Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року, Витягу з Реєстру прав вимог №4 від 07.01.2025 до Договору № 10102024 від 10.10.2024 року, Витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу №1), Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №4 від 07.01.2025до Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року, Скан-копія платіжної інструкції про сплату за право грошової вимоги згідно Реєстру прав вимог №4 від 07.01.2025 до Договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024 року, вбачається, що право вимоги за Договором кредитної лінії №701480694 від 01.11.2023 року, укладеним між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем перейшло до позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».

Дані, які б свідчили про інше, у суду відсутні.

Таким чином, позивач відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України набув право вимоги та статус нового кредитора у зобов`язанні, що виникло внаслідок укладення Договору про споживчий кредит №146184 (індивідуальна частина) від 01.11.2023 року між відповідачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС».

Оскільки відповідач свої зобов`язання за укладеним ним кредитним договором, за яким він є позичальником, не виконує, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором, визначеної станом на 01.11.2025 року, у розмірі 15428,50 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що для задоволення позовних вимог наявні підстави, передбачені законом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно положень ст.133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та витрати на професійну правничу допомогу факт понесення яких позивачем підтверджується доданими до позову копією Договору надання правничої допомоги з документами на підтвердження розміру витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 12, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (адреса: 02094, м.Київ, вул.Поправки Юрія, буд.6, каб.13, ЄДРПОУ 42986956), заборгованість за Договором про споживчий кредит №146184 (індивідуальна частина) від 11.07.2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 , визначену станом на 01.11.2025 року, у розмірі 15428,50 грн. заборгованості, у тому числі:

- 10233,10 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 4 893,40 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 302,00 грн. заборгованість за комісією, а також 2422,40 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього стягнути 24850 (двадцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 90 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя: