Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 152/1031/26
2/152/994/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 жовтня 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.,
за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович,
вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
учасники справи не викликалися,
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третіх осіб.
1. Позивач звернувся до суду з цим позовом та вказав, що 20 липня 2020 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №13240, про стягнення з нього на користь ТОВ «САНІГО» заборгованості в загальному розмірі 24850 грн. На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження №63016612, у межах якого накладено арешт на його кошти. Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі та нотаріально не посвідчено, а тому виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства. Крім того, позивач заперечує безспірність та розмір заборгованості, посилається на відсутність доказів його належного повідомлення про наявність заборгованості та вимог про її погашення. Також позивач вказує на відсутність первинних документів, які підтверджують фактичне виникнення та розмір заборгованості. Посилаючись на наведені обставини, позивач просив визнати виконавчий напис №13240 від 20 липня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати (а.с.2-3).
2. На підтвердження позовних вимог позивач надав копію виконавчого напису, копію повідомлення, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію інформаційної довідки про виконавче провадження, копію кредитного договору, копію графіку розрахунку, копію виписки, копію паспорта.
3. Відповідач відзиву на позовну заяву на пропозицію суду не подав.
4. Треті особи своїх пояснень щодо позову не надали.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
5. Заяв та клопотань учасники справи не подавали.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 25 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 5 жовтня 2026 року відзив на позовну заяву, а третім особам пояснення щодо позову, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 19 жовтня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.28).
7. Копію ухвали суду відповідач отримав в електронному кабінеті ЄСІТС, в свою чергу копію ухвали третім особам було надіслано за адресою їх місцезнаходження (а.с.31-32). Поштову кореспонденцію, що надсилалася третім особам за їх місцем знаходження, останні не отримали.
8. Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб про розгляд справи та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.
9. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
10. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
11. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
12. Відповідно до копії паспорта позивача, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шаргород Вінницької області (а.с.15-16).
13. Згідно із копією виконавчого напису, вчиненого 20 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрованого в реєстрі за №13240, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» заборгованість за кредитним договором №1925346 від 26 березня 2020 року за період з 10 квітня 2020 року по 9 червня 2020 року в загальному розмірі 24850 грн, з яких: 7000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 15750 грн прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання становить один рік (а.с.6).
14. Відповідно до копії листа приватного виконавця від 20 травня 2026 року, на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №63016612 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованості в розмірі 24850 грн. Приватний виконавець повідомив, що стягнення коштів у межах зазначеного виконавчого провадження не проводилося (а.с.7).
15. Згідно із копією постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 14 вересня 2020 року, відкрито виконавче провадження №63016612 з примусового виконання виконавчого напису №13240 від 20 липня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованості в розмірі 24850 грн (а.с.8).
16. Відповідно до копії інформації про виконавче провадження №63016612, станом на 4 червня 2026 року воно перебуває у відкритому стані. Провадження здійснюється на підставі виконавчого напису №13240 від 20 липня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованості в розмірі 24850 грн (а.с.9-10).
17. Згідно із копією кредитного договору №1925346 від 26 березня 2020 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн строком на 15 днів, із кінцевим терміном повернення 10 квітня 2020 року. Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 2100 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 3150 грн (а.с.11-13).
18. Відповідно до копії графіка розрахунків, що є додатком № 1 до кредитного договору №1925346 від 26 березня 2020 року, позичальник зобов`язався до 10 квітня 2020 року сплатити кредит у розмірі 7000 грн, комісію за надання кредиту в розмірі 2100 грн та проценти в розмірі 3150 грн, а всього 12250 грн (а.с.14).
19. Згідно із копією виписки з особового рахунку за кредитним договором №1925346 від 26 березня 2020 року, станом на 9 червня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МІЛОАН» становила 24850 грн, з яких: 7000 грн заборгованість за кредитом, 2100 грн заборгованість за комісією та 15750 грн заборгованість за процентами (а.с.14 на звороті).
V. Оцінка Суду.
20. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами пов`язані із стягненням з позивачка на користь відповідача суми заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса.
21. В ситуації, що розглядається позивач не погодився із існуванням такої заборгованості і, відповідно, обґрунтованістю вчинення виконавчого напису нотаріуса (див. пункт 1).
22. Суд звертає увагу, що за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
23. З іншої сторони, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
24. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат» ).
25. Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
26. Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 вказаного Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
28. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
29. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
29. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
30. Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
31. Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
32. Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
33. Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
34. Тому, аналіз вищенаведених норм дає дійти таких висновків, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
35. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
36. Згідно із статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
37. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
38. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
39. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 30 вересня 2019 року по справі № 357/12818/17, провадження № 61-44380св18.
40. Згідно з висновком, який зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, провадження № 12-278гс 18), «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
41. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
42. Суд бере до уваги, що надані матеріали містять кредитний договір, графік платежів, виконавчий напис та документи виконавчого провадження, однак не містять належних первинних документів, які б у повному обсязі підтверджували фактичне надання кредитних коштів, рух коштів за договором, здійснені позивачем платежі та правильність визначення заявленої до стягнення заборгованості саме станом на дату вчинення виконавчого напису, тоді як при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд має перевірити доводи сторін та встановити, зокрема, чи існувала заборгованість взагалі, чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи була вона безспірною на момент його вчинення.
43. В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання жодного доказу, який би спростовував позовні вимоги взагалі, чи підтверджував існування безспірної заборгованості, надсилання боржнику відповідної вимоги, тощо.
44. Виходячи з вищевикладеного, Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
VI. Розподіл судових витрат.
45. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
46. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви в сумі 1331,20 грн (а.с.1), слід стягнути з відповідача на користь позивача.
З цих підстав, керуючись
статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 137, 141, 258-259, 263 265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
у х в а л и в :
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
2. Визнати виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований за №13240 від 20 липня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).
Повне рішення суду складено 22 жовтня 2026 року.
Ім`я (найменування) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», що знаходиться по вул. Багговутівська, буд. 17-21, в м. Київ, код ЄДРПОУ 40484607.
Треті особи:
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, що знаходиться по вул. Велика Бердичівська, буд. 35, в м. Житомир.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, що знаходиться по вул. Вінстона Черчилля, буд. 42, офіс 327, в м. Київ.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА
Судове рішення № 140831058, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 152/1031/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: