Рішення № 140830848, 19.10.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/920/2026

Справа № 134/1587/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2026 року Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Своїм позовом до суду позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом, на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що складається із: житлового будинку «А» загальною площею 56,6 м.кв., житловою площею 27,4 кв.м.; веранди «а», прирбудова «а1», господарської будівлі «Б», сарая «б», сарая «б1», погріба «В», вбиральні «Т» огорожі 1-3 згідно даних Технічного паспорта виготовленого ФОП ОСОБА_2 03.07.2026 року. Вказала, що в АДРЕСА_1 проживали її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно Витягу із погосподарської книги Городківської сільської ради № 228 від 18 червня 2026 року господарство по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року його членами були ОСОБА_4 - голова двору та ОСОБА_3 - чоловік. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3 . Питання спадщини після смерті батька ними не вирішувалися, так як в будинку по АДРЕСА_1 залишилася проживати одна мати ОСОБА_4 , яка відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) прийняла спадщину. В 2008 році її мати набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521985500:01:002:0224, а в 2014 році право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521985500:01:001:0832. При житті, 23 вересня 2016 року, її мати склала заповіт, посвідчений секретарем Вільшанської сільської ради, Крижопільського району, Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 130, яким заповіла: -земельну ділянку кадастровий номер 0521985500:01:002:0224 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в рівних долях; -земельну ділянку кадастровий номер 0521985500:01:001:0832 ОСОБА_6 ; -житлові будинки з погосподарськими будівлями та присадибною земельною ділянкою, які розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Вільшанки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в рівних долях. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй на день смерті, майно та права. В установлений законом строк вона звернулася із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємці за заповітом матері ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доводяться їй рідними братом та сестрою і вони подали до нотаріуса відповідні заяви про відмову від спадщини за заповітом матері на її користь. Приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу, 07 березня 2026 року, на її ім`я видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 0521985500:01:002:0224 і свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 0521985500:01:001:0832. Спадщину на житлові будинки вона не оформляла через відсутність на них документів. Звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини на даний житловий будинок, отримала відмову через те, що згідно даних Тульчинського МБТІ право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 не зареєстровано, тобто відсутні правовстановлюючі документи про належність цього будинку спадкодавцеві ОСОБА_4 . Згідно даних Технічного паспорта житловий будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1 побудовано в період 1951- 1990 роках без належних дозволів на будівництво, але згідно положень Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 року таке будівництво не являється самочинним. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 зазначив, що Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію і відповідно не являються самочинно збудованими. Згідно довідки незалежного оцінювача вартість житлового будинку із господарськими будівлями орієнтовно складає 44 477,00 грн. З огляду на викладене вона вважає, що можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня. Відсутність правовстановлюючого документа у спадкодавця є підставою для звернення до суду саме з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та витребувано в Крижопільській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 . Ухвалою Крижопільського районного суду від 28 вересня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовільнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує. На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини. Як визначено в п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Суд зауважує, що в силу вимог ст. 392 ЦК України власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, а з урахуванням положень ч. 1 ст.15 та ст.392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Як визначено в ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з тим, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1ст.1222 ЦК України). Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України. У відповідності зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Разом з тим, згідно з ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Проте, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5ст. 1268 ЦК України). В силу припису ч. ч. 1 та 3ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , народилася ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_7 одружилась з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 02.07.2024 Ямпільським відділом ДРАЦС у Могилів Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 . Позивач є спадкоємицею за заповітом. Спадщину після смерті спадкодавця вона прийняла та приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу, 07 березня 2026 року, на її ім`я видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 0521985500:01:002:0224 і свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 0521985500:01:001:0832. Згідно Витягу із погосподарської книги Городківської сільської ради № 228 від 18 червня 2026 року господарство по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи кодгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року його членами були ОСОБА_4 - голова двору і ОСОБА_3 - чоловік. Згідно з технічним паспортом на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 складовими частинами житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами є Житловий будинок літера «А», загальною площею 56,6 м.кв., житловою площею 27,4 кв.м.; веранди «а», прирбудова «а1», господарської будівлі «Б», сарая «б», сарая «б1», погріба «В», вбиральні «Т» огорожі 1-3. Вартість нерухомого майна згідно з оцінкою експерта складає 44 477,00 гривень. За життя ОСОБА_4 не оформила правовстановлюючих документів на зазначений Будинок. Даний факт підтверджується довідкою від 03.07.2026 за № 1144 яка видана КП «Тульчинське МБТІ». Як встановлено, мати позивача не встигала зареєструвати за собою право власності на даний житловий будинок. Колгоспний двір - це родинно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Його створення і діяльність врегульовувалось положеннями 120-127 ЦК Української РСР 1963 року. Відповідно до ст.120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Згідно частини другої статті 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, судам належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності. Довідкою приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Питель М.С. відмовлено у оформленні спадщини на житловий будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Відповідно відповіді державного нотаріуса Крижопільської державної нотаріальної контори А.В. Деревянчук про наявність спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , встановлено, що спадкову справу не заведено. Таким чином, з урахуванням встановлених під час судового розгляду на підставі наявних доказів обставин у справі та правовідносин сторін, які випливають із вказаних встановлених обставин, суд дійшов висновку, що до цих правовідносин підлягають застосуванню зазначені вище в рішенні норми права, позивачем доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому з метою захисту законних прав позивача (спадкоємця) на спадщину суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити. Керуючись ст. ст.9,12,13,81,89,200,211,223,259,263,264,265,268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що складається із: житлового будинку «А» загальною площею 56,6 м.кв., житловою площею 27,4 кв.м.; веранди «а», прирбудова «а1», господарської будівлі «Б», сарая «б», сарая «б1», погріба «В», вбиральні «Т», огорожі 1-3 згідно даних Технічного паспорта виготовленого ФОП ОСОБА_2 03.07.2026 року. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_3 . Відповідач: Городківська сільська рада, ЄДРПОУ 04328789, місце знаходження с. Городківка, вул. Благовіщенська, 51 Тульчинського району, Вінницької області.

Суддя: