YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Миколаївська область

/

Господарський суд Миколаївської області

Рішення № 140830644, 12.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення

12.10.2026

Номер справи

915/164/26

Номер документу

140830644

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Справа № 915/164/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представників сторін: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Буг-Інвест,

про: стягнення 471707,16 грн,-

в с т а н о в и в:

Ольшанська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області через систему Електронний суд звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буг-Інвест грошові кошти в загальному розмірі 471707,16 грн, з яких: 441951,80 грн - заборгованість з орендної плати за договором оренди землі б/н від 26.10.2018 за період з 01.01.2021 по 23.10.2025; 7637,53 грн - 3% річних; 22117,83 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 23.02.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.04.2026.

06.04.2026 та 07.05.2026 судом відкладалось підготовче засідання відповідно на 07.05.2026 та 16.06.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 16.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2026.

15.07.2026 та 17.08.2026 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 17.08.2026 розгляд справи призначено на 23.09.2026.

В ході розгляду справи представник позивача підтримував вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, про дату та час судових засідань щоразу повідомлявся належним чином, зокрема і шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України у порядку встановленому ч.4 ст.122 ГПК України, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідач не скористався наданим йому ст.ст.161, 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 23.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 12.10.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26.10.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі - Договір), за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4824281200:05:000:0052, площею 76,0564 га, яка розташована за межами населеного пункту в межах Ковалівської сільської ради (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, такий договір укладено на 7 років.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №719-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області» було затверджено склад Ольшанської територіальної громади, до якої увійшла територія Ковалівської сільської ради.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №41-ОТГ від 10.12.2020 за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 позивач прийняв у комунальну власність земельні ділянки загальною площею 1441,8123 га, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 4824281200:05:000:0052, площею 76,0564 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 446579472) 15.01.2021 за територіальною громадою Ольшанської селищної ради зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4824281200:05:000:0052, площею 76,0564 га.

Рішенням Ольшанської селищної ради №6 від 22.10.2025 відповідачу було відмовлено в продовжені терміну дії Договору.

23.10.2025 відповідач за актом прийому-передачі повернув позивачу з оренди земельну ділянку з кадастровим номером 4824281200:05:000:0052, площею 76,0564 га у зв`язку із закінченням терміну дії Договору.

Згідно п.2.3 Договору, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 996760,79 грн, станом на 01.01.2018.

Відповідно до п.4.1 Договору, річна оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 81335,66 грн, що становить 8,16% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п.4.4 Договору, орендна плата вноситься орендарем за перший рік не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року відповідно до Податкового кодексу України.

За приписами п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.9.4.7 Договору, орендар зобов`язаний самостійно, щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та враховуючи вимоги п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018-2021 роки (2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1) складав 1,1; оцінка сільськогосподарських земель у 2022 році не індексується; значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051; значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12.

За 2021 2025 роки орендна плата по Договору становила загалом 459622,30 грн, яка нарахована наступним чином:

- розмір річної орендної плати за 2021 рік становить 81335,61 грн, із розрахунку: 996760,00 грн (НГО за 2020) * 1,0 (К2020) = 996760,79 грн (НГО2021) * 8,16%;

- розмір річної орендної плати за 2022 рік становить 89469,24 грн, із розрахунку: 996760,79 грн (НГО за 2021) * 1,1 (К2021) = 1096436,86 грн (НГО2022) * 8,16%;

- розмір річної орендної плати за 2023 рік становить 89469,24 грн, із розрахунку: 1096436,86 грн (НГО2022) * 1,0 (НГО 2022) = 1096436,86 грн (НГО 2023) * 8,16%;

- розмір річної орендної плати за 2024 рік становить 94032,17 грн, із розрахунку: 1096436,86 грн (НГО2023) * 1,051 = 1152355,13 грн (НГО2024) * 8,16%;

- розмір річної орендної плати за 2025 рік становить 105316,04 грн, із розрахунку: 1152355,13 грн (НГО2024) * 1,12= 1290637,74 грн (НГО2025) * 8,16%.

При цьому, позивач вказує, що з урахування припинення 23.10.2025 строку дії Договору розмір орендної плати, що підлягала сплаті за 2025 рік становить 87763,36 грн.

До того ж, позивач зазначає, що 29.03.2023 відповідачем по Договору сплачено до бюджету Ольшанської селищної територіальної громади 117,83 грн орендної плати, а тому сума заборгованості відповідача з орендної плати по Договору за 2023 рік становить 89351,41 грн.

Позивач вказує, що сума заборгованості відповідача з орендної плати по Договору за період з 01.01.2021 по 23.10.2025 становить 441951,80 грн (81335,61 грн + 89469,24 грн + 89469,24 грн + 94032,17 грн + 87763,36 грн - 117,83 грн).

Позивач стверджує, що всупереч умовам Договору відповідач у повному обсязі не сплатив орендну плату за спірний період, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Статтею 206 Земельного кодексу України та ст.270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 Земельного кодексу України, пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

За приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За положеннями ст.21 Закону України «Про оренду землі» та пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

За змістом ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.4 Договору, орендна плата вноситься орендарем за перший рік не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року відповідно до Податкового кодексу України.

За приписами п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою по Договору, а саме: обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Згідно ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.