Рішення № 140830389, 21.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. КропивницькийСправа № 912/2547/26Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача Кіровоградської обласної державної адміністрації

до Голованівської селищної ради

про скасування державної реєстрації речового права та повернення земельної ділянки,

за участю:

- секретаря судового засідання Рудченко І.А.,

- представників: прокуратури Радкевич С.В. (прокурора), позивача Бут Н.М. (самопредставництво),

у с т а н о в и в:

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

14.09.2026 заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до Голованівської селищної ради та просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Голованівської селищної ради на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2993215335214) - земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га, вчинену 19.08.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 56386966);

- зобов`язати Голованівську селищну раду повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га.

Ухвалою від 16.09.2026 Суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив сторонам строки для надання процесуальних заяв.

Зокрема, Голованівська селищна рада 07.10.2026 подала заяву, в якій визнала позовні вимоги та просила справу розглянути без участі її представника.

Підготовче провадження та розгляд справи по суті Суд здійснив у засіданні 21.10.2026 на підставі пункту 3 статті 185 ГПК України за змістом якого за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПРОКУРОРА

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що державна реєстрація права власності Голованівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га, на якій розміщена державна пам`ятка археології - Курган № 9, суперечить вимогам закону та є перешкодою у користуванні і розпорядженні державою належним їй майном, а тому така реєстрація має бути скасована, а земельна ділянка повернута державі.

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА

Голованівська селищна рада позовні вимоги визнала у повному обсязі та зазначила, що вчиняє дії та заходи з повернення спірної земельної ділянки.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради «Про взяття на державний облік нововиявлених пам`яток археології та затвердження охоронних зон навколо них» № 227 від 14.07.1988 затверджено список пам`яток археології місцевого значення та взято їх на державний облік згідно з додатком, у тому числі пам`ятку археології - Курган № 9 Курганної групи II, дата утворення ІV тисячоліття до нашої ери (період енеоліту) І половина ІІ тисячоліття (доба середньовіччя), місце розташування: 1,4 км у південно-західному напрямку від південно-західної околиці с. Красногірка, Голованівського району Кіровоградської області.

У листопаді 2021 року на Курган № 9 за замовленням Голованівської селищної ради складено Облікову картку пам`ятки археології місцевого значення, у якій зазначено, що її власником є держава, курган є видимий при безпосередньому наближенні, висота його складає 1,5 м, має значну археологічну цінність, є пам`яткою матеріальної культури минулого, цінним джерелом інформації щодо історичного і культурного розвитку та духовної культури давніх народів.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 323 від 08.09.2022 Курган № 9 (порядковий номер 9 додатку до наказу) включений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та йому присвоєний охоронний номер 3002/5-КР. Цим наказом на Кіровоградську обласну державну адміністрацію покладений обов`язок забезпечити розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж територій пам`яток культурної спадщини, межі яких не визначені у встановленому порядку та подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.

08.11.2022 Голованівська селищна рада прийняла рішення № 871, яким відділу культури, туризму та культурної спадщини Голованівської селищної ради надала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок історико - культурного призначення для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини (згідно з додатком), що розташовані на території Голованівської селищної ради за межами с. Красногірка, а також зобов`язала замовити технічну документацію із землеустрою та подати її на розгляд і затвердження сесії селищної ради.

У 2023 році на замовлення відділу культури, туризму та культурної спадщини Голованівської селищної ради розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки із земель історико-культурного призначення, для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини (КВЦПЗ: 08.01) на земельну ділянку площею 0,0447 га за межами с. Красногірка, на якій розташована пам`ятка археології - Курган № 9.

Сформована за технічною документацією із землеустрою земельна ділянка площею 0,0447 га 01.11.2023 була зареєстрована у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 3521483200:02:000:4810 за категорією земель - землі історико-культурного призначення, вид цільового призначення - 08.01, для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини, має обмеження у використанні, як зона охорони пам`ятки культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

05.06.2024 Голованівська селищна рада своїм рішенням №1633 затвердила технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок із земель історико-культурного призначення, для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини, у тому числі з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності № 492022195 від 31.08.2026 у Реєстрі наявна інформація про реєстрацію права комунальної власності Голованівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га (номер запису про право власності: 56386966), яка здійснена 19.08.2024.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН

Щодо прокурорського представництва

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отож, з огляду на викладене, прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У спорі Прокурор визначив Кіровоградську обласну державну адміністрацію у якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави, а тому Суд надає оцінку повноважності відповідного представництва, а саме зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції України закріплює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За частиною 3 статті 54 Земельного кодексу України порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

У свою чергу, таким законом є Закон України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно визначень, що містяться у статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єктами культурної спадщини, зокрема, є визначне місце, території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

За змістом частини 1 статті 3, частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, у тому числі, обласні державні адміністрації. До повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

За положеннями пунктом «а» статті 17 ЗК України розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом належить до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин.

Пунктом 2 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з пунктом 5 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, уповноваженим органом у правовідносинах щодо розпорядження землями історико-культурного призначення є Кіровоградська обласна державна адміністрація.

Листами № 15-426вих-26 від 13.08.2026 та № 15-7407вих-26 Кіровоградська обласна прокуратура звернулася до Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації, в яких виклала виявлені порушення вимог законодавства та запропонувала вжити заходи реагування до усунення цих порушень.

Листами № 01-29/472/0.6 від 22.05.2026 та № 01-29/813/0.4 від 20.08.2026 Кіровоградська обласна державна (військова) адміністрація повідомила, що підтримує вжиття заходів прокурорського реагування, спрямованих на захист державної власності та повернення державі земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, у разі встановлення фактів їх незаконного вибуття.

Отже, Кіровоградська обласна державна (військова) адміністрація була обізнана про порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, однак відповідних заходів реагування з метою усунення таких порушень адміністрацією не вжила та не повідомила про намір їх вжиття в подальшому.

04.06.2026 Прокурор направив Кіровоградській обласній державній адміністрації повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», чим дотримався порядку законодавчих положень щодо порядку прокурорського представництва в суді.

Щодо неправомірності державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

За приписами статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відповідно до статті 19 ЗК України за основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, однією із яких є землі історико-культурного призначення.

За змістом положень статей 53, 54 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать земельні ділянки, призначені для збереження та обслуговування пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Зокрема, згідно визначень, що містяться у статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

- об`єктами культурної спадщини є визначне місце, території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- нерухомим об`єктом культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;

- пам`яткою культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини за видами поділяються, зокрема, на археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам`ятки археології, у тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

За частиною 1 статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

У пункті «г» частини 4 статті 84 ЗК України конкретизовано, що землі історико-культурного призначення, які мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, є виключно державною власністю.

Таким чином, виходячи із принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням, який встановлений статтею 96 ЗК України, та враховуючи норму пункту «г» частини 1 статті 150 ЗК України, за якою землі історико-культурного призначення віднесено до особливо цінних земель, на таких землях забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Частиною 7 статті 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Отже,

- усі пам`ятки археології є державною власністю;

- землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності;

- землі історико-культурного призначення призначені для збереження та обслуговування пам`яток культурної спадщини;

- зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній власності, здійснюється виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України;

- землі історико-культурного призначення віднесено до особливо цінних земель, на таких землях забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

У контексті наведених правових положень Суд установив, що Курган № 9 взятий на державний облік, як пам`ятка археології, підтвердженням чому є рішення Виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів № 227 від 14.07.1988. На нього складена Облікова картка пам`ятки археології місцевого значення, а також його внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та присвоєний охоронний номер 3002/5-КР.

Проте, Голованівська селищна рада 19.08.2024 вчинила дії з реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку (з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га, номер запису про право власності: 56386966), на якій знаходиться Курган № 9, чим набула відповідних прав на неї. Зокрема, розташування на спірній земельній ділянці пам`ятки археології Кургану № 9 підтверджується обліковою документацією на пам`ятку (із доданими до облікової документації генеральними планами та картами розміщення пам`ятки), технічною документацією із землеустрою, Поземельною книгою на земельну ділянку.

Суд також установив, що за інформацією Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації, Міністерства культури України та Секретаріату Кабінету Міністрів України, викладеною у листах № 01-29/472/0.6 від 22.05.2026, № 05/117/2756-26 від 22.05.2026 та № 15304/0/2-26 від 04.06.2026, ними не надавалися дозволи та не приймалися рішення про відчуження чи передачу з державної власності археологічних пам`яток місцевого значення, зазначених у запитах, та земельних ділянок, на яких вони розміщені , у тому числі і спірної.

Відтак, оскільки на спірній земельній ділянці розташована пам`ятка археології, вона належить до категорії земель історико-культурного призначення та не передавалася державою Голованівській селищній територіальній громаді до комунальної власності. При цьому, чинне законодавство визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває в державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою.

З огляду на викладене Суд висновує, що спірна земельна ділянка протиправно вибула із державної власності.

Щодо скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі статтями 16, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер є ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, який присвоюється їй при здійсненні державної реєстрації та скасовується у разі скасування такої державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 24, частини 4 статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку, яка містить відомості про земельну ділянку, у тому числі щодо її цільового призначення (категорія земель, вид використання в межах певної категорії земель) та обмежень у її використанні. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У частині 13 статті 79-1 ЗК України зазначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. При цьому, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Разом з тим, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки у відповідності до частини 10 статті 79-1 ЗК України здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 2, частини 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Згідно з абзацами 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на дату звернення з позовом) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Фактично цією нормою допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, які не є негаторним позовом, а саме, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав, тоді як правовими наслідками застосування таких способів захисту є припинення речового права, зареєстрованого за останнім набувачем на підставі скасованого судом незаконного рішення держреєстратора про державну реєстрацію прав, та подальше повернення речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку.

Отже, у випадку порушення законодавства одним із способів захисту є скасування державної реєстрації права на земельну ділянку.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Відтак, судове рішення про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку є належним та ефективним способом захисту порушених прав.

У цьому контексті Суд установив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності № 492022195 від 31.08.2026 у Реєстрі наявна інформація про реєстрацію права комунальної власності Голованівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га (номер запису про право власності: 56386966), яка здійснена 19.08.2024.

Відтак, наявність у Державному реєстрі реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку порушує права держави на неї, а тому відповідна реєстрація має бути скасованою і таке скасування може відновити права та інтереси держави у спірних правовідносинах.

Щодо повернення земельної ділянки

За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №557/303/21, від 17.05.2023 у справі №748/1335/20, зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти встановлене законом, тому не потребує доказування правового титулу. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Як зазначалось вище, ефективним способом захисту в даному випадку є пред`явлення негаторного позову, позаяк фізичне зайняття обмежено оборотоздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 Суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Повернення державі спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом цієї ділянки. Такий висновок наявний у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц.

Отже, порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом повернення спірної земельної ділянки державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, Суд вважає, що:

- на спірній земельній ділянці знаходиться пам`ятка археології курган, а тому в силу закону вона належить державі;

- право комунальної власності на спірну земельну ділянку Голованівська селищна рада зареєструвала з порушенням вимог діючого законодавства, а тому державна реєстрація такого права підлягає скасуванню;

- держава має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою, а тому вона підлягає поверненню законному володільцю державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації.

За вказаних обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у справі є витрати Прокурора, які здійснені Кіровоградською обласною прокуратурою, на сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції № 2143 від 01.09.2026 у сумі 6656 грн, які відповідно до приписів статті 129 ГПК України підлягають стягненню в частині 3 328 грн з Голованівської селищної ради, а інша частина судового збору у сумі 3 328 грн на підставі частини 1 статті 130 ГПК України підлягає поверненню Кіровоградській обласній прокуратурі, оскільки Голованівська селищна рада визнала позов.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Голованівської селищної ради (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48; ідентифікаційний код 04366654) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2993215335214) - земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га, вчинену 19.08.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 56386966).

3. Зобов`язати Голованівську селищну раду (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48; ідентифікаційний код 04366654) повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації (25006, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, буд. 1; ідентифікаційний код 00022543) земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4810 площею 0,0447 га.

4. Стягнути із Голованівської селищної ради (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48; ідентифікаційний код 04366654) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, буд. 4, м. Кропивницький, 25006; ідентифікаційний код 02910025; розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) 3 328 грн компенсації по сплаті судового збору.

5. Повернути з державного бюджету Кіровоградській обласній прокуратурі (вул. Велика Пермська, буд. 4, м. Кропивницький, 25006; ідентифікаційний код 02910025; розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) 3 328 грн судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Після набрання рішенням законної сили оформлення і видача виконавчого документу буде здійснена в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі необхідності отримання виконавчого документа в паперовій формі позивач має звернутися з відповідною заявою. Одночасна видача виконавчого документа в електронній та паперовій формах не допускається.

Скорочене рішення Суд проголосив 21.10.2026.

Повне рішення Суд склав 22.10.2026

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення направити заступнику керівника Кіровоградської обласної прокуратури, Кіровоградській обласній державній адміністрації та Голованівській селищній радів електронній формі до Електронних кабінетів.