Рішення № 140830198, 22.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2026Справа № 910/14029/25Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 15) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" (03142, місто Київ, пр. Палладіна Академіка, будинок 32, офіс 126) про стягнення 155534,96 грн,

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.11.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" про стягнення заборгованості за Договором укладеним у спрощений спосіб у розмірі 155 534,96 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 149 913,04 грн., 3 % річних у розмірі 2 359,13 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 262,79 грн. та була передана 12.11.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 17.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням суду від 23.01.2026 позовні вимоги задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" заборгованості у розмірі 35 099,36 грн.; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" (03142, місто Київ, пр. Палладіна Академіка, будинок 32, офіс 126, код ЄДРПОУ 44411129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 15, код ЄДРПОУ 40313225) основну заборгованість у розмірі 114 813 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 68 коп., 3 % річних у розмірі 2354 (дві тисячі триста п`ятдесят чотири) грн. 72 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 262 (три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 33 коп.; В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 № 910/14029/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНОВА» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2026 у справі №910/14029/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2026 у справі № 910/14029/25 залишено без змін.

25.09.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/14029/25 від 23.01.2026, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 залишено без змін та набрало законної сили 15.07.2026 видано відповідний наказ.

27.09.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення у відповідності до якої представник просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання містить посилання, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 28 028,00 грн., що складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином суд дійшов висновку про вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 25000,00 грн представник позивача надав копії наступних документів: Договір №01/03-23 про надання правової допомоги; заявка 7-ВЮ від 01.09.2025; Додаток № 1 до заявки 7-ВЮ від 01.09.2025; рахунок на оплату №1 від 08.12.2025; акт 1-Ю-ДВ прийому передачі наданих послуг; платіжну інструкцію №365 від 18.12.2025; звіт №7 про надану правову дпомогу.

01.03.2023 року між ТОВ «ВЕНДОРС ГРУПП» та адвокатом Дубеєм Володимиром Юрійовичем було укладено договір №01/03-23 про надання правової допомоги, відповідно до якого на умовах, передбачених цим Договором, Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар та супутні витрати, необхідні для виконання цього договору (п. 2.1.).

За змістом п. 1.1 Заявки 7-ВЮ від 01.09.2025 предметом заявки є стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" в Господарському суді міста Києва.

Пунктом 2.1. Заявки 7-ВЮ було визначено гонорар за надання правової допомоги, що складає 25 000 грн.

Згідно з п. 2.2. Заявки 7-ВЮ клієнт сплачує гонорар, визначений у п. 2.1. цієї заявки у повному обсязі до винесення рішення судом першої інстанції.

Додатком № 1 до заявки 7-ВЮ від 01.09.2025 сторони погодили, що у зв`язку із частковим погашенням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" коштів у розмірі 35 099,36 грн, Адвокат та Клієнт домовились про знижку та відповідно до зменшення розміру гонорару за надання правової допомоги згідно заявки 7-ВЮ від 01.09.2025 до 20 000,00 грн. (п. 1 Додатку № 1)

Пунктом 2 Додатку № 1 сторони домовились, гонорар за надання правової допомоги згідно п.п. 1.1 Заявки 7-ВЮ складає 20 000,00 грн.

22.12.2025 року між Позивачем та адвокатом було складено Акт 1-Ю-ДВ прийому-передачі наданих послуг на підставі договору про надання правової допомоги №01/03-23 від 01.03.2023 року та Заявки 7-ВЮ від 01.09.2025 року та додатку №1 до Заявки 7-ВЮ.

Загальна вартість прийнятих послуг згідно акту 1-Ю-ДВ - 20 000 грн.

Відповідно до Звіту № 7 від 22.12.2025 року про надану правову допомогу було надано наступну правову допомогу: дата - 01.09.2025-21.12.2025, вид правничої допомоги - Аналіз ситуації, вивчення документів, підготовка вимоги про повернення коштів, розрахунок штрафних санкцій, підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва, аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подання відповіді на відзив, аналіз заперечень на відповідь на відзив, клопотання про виклик свідка, клопотання про витребування документів та клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка відповідних пояснень до суду.

08.12.2025 року адвокатом було надано для оплати рахунок №1 на суму 20 000 грн, який оплачено позивачем відповідно до платіжної інструкції №365 від 18.12.2025.

Таким чином загальна вартість наданих послуг складає 20000,00 грн.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частина п`ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 20000,00 грн є співрозмірні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг.

Стосовно заперечень представника відповідача, суд зазначає, що представником позивача було долучено під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва докази понесених витрат на правову допомогу, а також судом встановлено у рішенні суду, що заборгованість відповідача перед позивачем перевищувала суму у розмірі 35 099,36 грн, а відтак заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду позов задоволено частково, а саме закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" заборгованості у розмірі 35 099,36 грн.; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" (03142, місто Київ, пр. Палладіна Академіка, будинок 32, офіс 126, код ЄДРПОУ 44411129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 15, код ЄДРПОУ 40313225) основну заборгованість у розмірі 114 813 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 68 коп., 3 % річних у розмірі 2354 (дві тисячі триста п`ятдесят чотири) грн. 72 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 262 (три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 33 коп.; В іншій частині позову відмовлено.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки кошти в розмірі 35 099,36 грн. сплачені відповідачем після звернення позивача до суду із позовом у цій справі та в цій частині провадження у справі було закрите, витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача.

Разом з тим у рішенні суду було встановлено, що наданий позивачем розрахунок 3% річних виконано невірно та за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 2354,72 грн. в іншій частині відмовлено.

З урахуванням викладеного, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 19 999,43 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОНОВА" (03142, місто Київ, пр. Палладіна Академіка, будинок 32, офіс 126, код ЄДРПОУ 44411129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНДОРС ГРУПП" (01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 15, код ЄДРПОУ 40313225) витрати на правову допомогу у розмірі 19 999 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 43 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 22.10.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ