Рішення № 140830181, 22.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2026Справа № 910/8996/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-ХХІ"

про стягнення 526 249,85 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-ХХІ" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 526 249,85 грн., з яких: 347 051,25 грн. - основний борг, 33 053,86 грн. - 3 % річних, 146 144,74 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати послуг водопостачання та водовідведення за договором від 26.04.2016 року № 15352/5-02-Б (далі - Договір), у зв`язку з чим за Товариством за період з 01.08.2019 року по 31.03.2026 року утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат у вищенаведених розмірах

Ухвалою від 27.07.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/8996/26 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За умовами частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Зважаючи на відсутність у Товариства електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 27.07.2026 року про відкриття провадження у справі № 910/8996/26 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02140, місто Київ, вулиця Л. Руденко, будинок 6-А, офіс 539 П.

Проте, вищевказане відправлення з трек-номером R067241264324 підприємством поштового зв`язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2026 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал" (попередня організаційно-правова форма позивача) (постачальник) та Товариством (абонент) був укладений Договір, за умовами якого постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього Договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва (далі - Умови), а абонент, у свою чергу, - здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року за № 37 (далі - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 року за № 1879 (далі - місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Означена угода підписана уповноваженими представниками сторін, а також скріплена печатками наведених суб`єктів господарювання.

За змістом пунктів 1.2, 1.3 Договору за цим правочином встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю у систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід`ємною частиною Договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладення Договору. Загальний обсяг поставлених за цим Договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії Договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків відповідно до Правил користування (пункт 2.1.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.1.6 означеної угоди облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту Договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно з чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього Договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього Договору стосовно строків їх введення та розмірів.

За умовами пунктів 2.2.2, 2.2.3 Договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Пунктом 2.2.4 наведеного правочину передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Умовами пункту 7.1 Договору встановлено, що останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2016 року.

При цьому, у позовній заяві Компанія вказувала, що незважаючи на закінчення терміну дії Договору, абонент (відповідач) продовжував користування послугами постачальника з водопостачання та водовідведення. Разом із тим, зобов`язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з надання послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, зокрема протягом дії Договору та у період з 01.08.2019 року по 31.03.2026 року, свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником своїх зобов`язань.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що Товариство у період з 01.08.2019 року по 31.03.2026 року належним чином взятих на себе зобов`язань з оплати наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 1 894 752,90 грн. (з урахуванням перерахунків у розмірі 17 740,48 грн.) не виконало, сплативши Компанії лише 1 547 701,65 грн. та заборгувавши таким чином позивачу 347 051,25 грн.

На підтвердження означених обставин Компанія надала суду, зокрема, копії акту прийняття приладу обліку на абонентський облік та акту опломбування, актів про (обстеження та) зняття показань з приладу обліку (починаючи з серпня 2019 року), докази фотофіксації приладів обліку, копії актів обстеження водоспоживання та водовідведення об`єкту, розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об`єктах споживача (детальний), а також реєстр надходження грошових коштів від Товариства за період з 01.08.2019 року по 14.04.2026 року.

Слід зазначити, що за підтвердженими матеріалами справи поясненнями позивача, перерахунок в липні 2021 року на суму 9 111,42 грн. був здійснений постачальником для приведення нарахувань у відповідність до показань засобів обліку, які були зафіксовані в акті обстеження водопостачання та водовідведення від 21.07.2021 року № 268255, тоді як перерахунок у квітні 2023 року на суму 8 629,06 грн. був здійснений для приведення нарахувань у відповідність до показань засобів обліку, у зв`язку із внесенням споживачем показань засобів обліку води до електронного особистого кабінету.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження направлення до постачальника письмового звіту по обсягам наданих послуг та проведення з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги з 01.08.2019 року по 31.03.2026 року, а також доказів направлення абонентом письмового повідомлення постачальнику з наданням обґрунтовуючих документів у зв`язку з його незгодою щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахункових документах, суд дійшов висновку про те, що кількість та вартість наданих Компанією з 01.08.2019 року по 31.03.2026 року послуг з водопостачання та водовідведення в силу пунктів 2.1.6, 2.2.4 Договору вважаються прийнятими абонентом та підлягають оплаті.

Листом від 05.06.2026 року № 6553/12/8/02-26 Компанія зверталася до відповідача з вимогою про погашення наявної у Товариства заборгованості у розмірі 347 051,25 грн.

Враховуючи залишення відповідачем цієї вимоги без задоволення, Компанія для захисту своїх законних прав та інтересів звернулася до суду з даним позовом про стягнення з Товариства 347 051,25 грн. основного боргу, а також 33 053,86 грн. 3 % річних та 146 144,74 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Слід зазначити, що за умовами частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є, зокрема, відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи не спростований Товариством факт неналежного виконання ним обов`язків з оплати позивачу з 01.08.2019 року по 31.03.2026 року вартості фактично спожитих послуг з постачання питної води та приймання від відповідача стічних вод у систему каналізації міста Києва, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 347 051,25 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Компанії до Товариства про стягнення вказаної суми боргу.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладених на нього грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у загальному розмірі 33 053,86 грн., нарахованих на прострочені суми основного боргу за кожним спірним місяцем окремо, починаючи з листопада 2019 року по березень 2026 року, а також 146 144,74 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведені суми заборгованості протягом вказаного періоду згідно з наданим Компанією розрахунком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних та інфляційних втрат до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки розміри нарахованих позивачем компенсаційних виплат відповідають вищезазначеним приписам законодавства, а відповідачем контррозрахунку цих сум чи обґрунтованих заперечень проти їх стягнення надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Компанії про стягнення з відповідача 33 053,86 грн. 3 % річних та 146 144,74 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з чим, такі вимоги також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати спірних сум заборгованості.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов`язки з оплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації, позовні вимоги Компанії підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-ХХІ" (02140, місто Київ, вулиця Л. Руденко, будинок 6-А, офіс 539 П; код ЄДРПОУ 37739963) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-а; код ЄДРПОУ 03327664) 347 051 (триста сорок сім тисяч п`ятдесят одну) грн. 25 коп. основного боргу, 33 053 (тридцять три тисячі п`ятдесят три) грн. 86 коп. 3 % річних, 146 144 (сто сорок шість тисяч сто сорок чотири) грн. 74 коп. інфляційних втрат, а також 6 315 (шість тисяч триста п`ятнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.10.2026 року.

Суддя В.С. Ломака