Ухвала суду № 140830142, 22.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.10.2026Справа № 910/8221/26Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши

заяву Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"

про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача

справі № 910/8221/26

за позовом Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд

до 1) Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської

2) Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОМАТ СПЕЦБЕТОН

про визнання недійсним договору

Без виклику представників сторін,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Холдингова компанія Київміськбуд звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської та Товариства з обмеженою відповідальністю Стромат Спецбетон, у якому просить суд визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/378, укладений між Акціонерним товариством Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської і Товариством з обмеженою відповідальністю Стромат СПЕЦБЕТОН, з моменту його вчинення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що попередній договір №РАД27/378 від 20.12.2022 відповідачами укладений усупереч умовам Договору купівлі-продажу майнових прав №27756/2/378/РН-К від 29.07.2022, укладеного між позивачем та відповідачем-1, без попередньої згоди позивача на передачу права вимоги, що свідчить про порушення меж цивільної правоздатності сторони щодо розпорядження відповідним правом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8221/26, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд до 1) Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОМАТ СПЕЦБЕТОН про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/378 залишено без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

05.10.2026 (зареєстровано 06.10.2026) через підсистему "ЄСІТС" Електронний суд" Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" подано заяву про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача, у яких відповідач-1 просить суд стягнути на свою користь з позивача 14000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

13.10.2026 через підсистему "ЄСІТС" Електронний суд" Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" подано заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у яких позивач просить суд відмовити повністю у задоволенні заяви відповідача-1, оскільки саме лише пред`явлення позову не може ототожнюватися з необґрунтованими діями позивача, у діях позивача відсутні ознаки недобросовісності або зловживання процесуальними правами, а у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації будь-якої частини таких витрат, істотно зменшити їх розмір, враховуючи неспівмірність заявленого розміру зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Заява розглянута після повернення судді Привалова А.І. з відрядження.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Статтею 129 ГПК України регламентовано загальні правила розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, положення якої (статті) є універсальними. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначено нормами статті 130 ГПК України. Так, відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: стаття 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та стаття 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України. Отже, для стягнення компенсації здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, заявнику необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених учасником справи витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому закриттям провадження у справі або залишенням його без розгляду.

Своєю чергою, ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.

Проте, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Тобто, ч. 5 ст. 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

У даному випадку (залишення позову без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України) не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін - "необґрунтованість", який є відмінним від наведених, а, заявляючи про залишення позову без розгляду із зазначеної підстави, позивач усвідомлює ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених частиною п`ятою статті 130 ГПК України.

Подання заяви про залишення позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач не міг передбачити, і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати. При цьому, самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач визнав передчасність пред`явлення позову до відповідача, а, отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2023 у справі № 917/243/22.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач-1 наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи убачається, що відповідачем-1 заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, наводив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних із розглядом справи №910/8221/26, у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як установлено судом, правова допомога надавалась відповідачу-1 на підставі договору про надання правничої допомоги №01-0626 від 01.06.2026, який був укладений між

Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (далі клієнт) та адвокатом Галабудським Ігорем Ігоровичем (далі адвокат), за умовами пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов`язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати іншу правничу допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору формою оплати послуг адвоката за цим договором із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є винагорода (гонорар). Порядок обчислення винагороди (гонорару) (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру винагороди (гонорару), порядок її сплати, умови повернення, тощо, визначаються в додаткових угодах до цього договору за кожним конкретно визначеним дорученням клієнта за цим договором та за кожною конкретно визначеною клієнтом справою, які є його невід`ємними частинами, виходячи із складності кожної конкретної справи та планованого обсягу роботи, тривалості виконання певного доручення клієнта, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставини.

Додатковою угодою № №910/8221/26 від 20.07.2026 сторони погодили види та вартість правничої допомоги, зокрема: складання та направлення адвокатського запиту 3 000, 00 грн; вивчення матеріалів, підготовка та подача відзиву на позовну заяву 5 000, 00 грн; підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву 5 000, 00 грн; підготовка та подача заперечення на клопотання інших процесуальних документів в суді першої інстанції 1 000, 00 грн за один документ; представництво в суді першої інстанції 3 000,00 грн за одне засідання.

Згідно з актом від 02.10.2026 на виконання умов договору та додаткової угоди до нього адвокатом було надано клієнту правничу допомогу в процесі розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/8221/26, а саме: вивчення матеріалів, підготовка та подача відзиву на позовну заяву від 07.08.2026 вартість 5 000,00 грн; підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив від 11.08.2026 вартість 5 000,00 грн; підготовка та подача заперечення на клопотання позивача про експертизу 03.09.2026 вартість 1 000,00 грн; представництво інтересів та участь у судовому засіданні 03.09.2026 вартість 3 000,00 грн. Всього вартість наданої правничої допомоги в суді першої інстанції становить 14 000,00 грн.

Даним актом сторони підтверджують факт належного надання адвокатом прийняття клієнтом правничої допомоги в сумі 14 000, 00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Судом установлено, що Галабудський І. І. є адвокатом у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8782/10 та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Частинами 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду відповідачем документів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи.

При цьому, судом ураховано, що згідно даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває на розгляді більше 20 аналогічних справ між Приватним акціонерним товариством Холдингова компанія Київміськбуд та Акціонерним товариством Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської, Товариством з обмеженою відповідальністю Стромат Спецбетон. У всіх господарських справах однакові предмети та підстави заявлених позовних вимог, а також подавалися однакові клопотання позивачем та заперечення відповідачів.

Відтак, під час підготовки відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив, заперечення на клопотання позивача про експертизу у справі № 910/8221/26 представнику відповідача-1 не потребувалось значного часу та дослідження нових доказів, тому з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 129, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача, задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині вимог заяви відмовити.

4. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 22.10.2026.

Суддя А.І. Привалов