Рішення № 140829998, 13.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2026Справа № 910/9501/26Господарський суд міста Києва у складі:

Судді - Бондаренко Г. П.

за участю секретаря (помічник судді) - Омельченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/9501/26.

За позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

До Фізичної особи-підприємця Бондар Христини Василівни

про стягнення пені у розмірі 15 000, 00 грн

За участі представників сторін: не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бондар Христини Василівни про стягнення пені у розмірі 15 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем його зобов`язань щодо сплати штрафу накладеного на відповідача відповідно до рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/112-р/к від 05.06.2025, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення.

04.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/9501/26, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 01.09.2026.

18.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.08.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

24.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В підготовче судове засідання 01.09.2026 представники сторін не прибули. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 13.10.2026.

13.10.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

13.10.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.

В судове засідання по суті 06.10.2026 представники сторін не прибули. В судовому засіданні суд ухвалив рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті -

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

05.06.2025 за результатами розгляду справи №2/60/2-рп/к.25 Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №60/112-р/к, яким визнано, що Фізична особа-підприємець Бондар Христина Василівна (надалі - ФОП Бондар Х.В.; відповідач) вчинила порушення передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2024 № 60-02/5380е у встановлений ним строк.

За зазначені порушення на ФОП Бондар Х.В. відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф у загальному розмірі 15 000, 00 грн.

Орган АМК України направив відповідачу копію рішення №60/112-р/к від 05.06.2025 засобами поштового зв`язку.

Однак, поштове відправлення не було вручене відповідачу.

У зв`язку із неможливістю вручення рішення №60/112-р/к від 05.06.2025 відповідачу, орган АМК України оприлюднив інформацію про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, яким у відповідності до приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є газета «Урядовий кур`єр», а саме №143 (8068) від 17.07.2025.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Отже, факт отримання відповідачем рішення №60/112-р/к від 05.06.2025 підтверджується копією газети «Урядовий кур`єр» №143 (8068) від 17.07.2025, копія якої наявна в матеріалах справи.

Таким чином, рішення №60/112-р/к від 05.06.2025 було вручене відповідачу - 28.07.2025.

В силу приписів частини 3 та 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

За розрахунком позивача, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 29.09.2025.

Проте, відповідач не виконав в добровільному порядку рішення №60/112-р/к від 05.06.2025.

09.08.2023 Верховною Радою України прийнятий Закон України №3295-ІХ, яким зокрема внесені зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Так, частиною 8 та 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в редакції Закону України №3295-ІХ внормовано:

- У разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу;

- Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3295-ІХ встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення.

Закон України №3295-ІХ набрав чинності 01.01.2024.

Таким чином, оскільки рішення №60/112-р/к прийняте після набрання чинності Закону України №3295-ІХ, головою відділення 19.11.2025 видано наказ №60/188-Ю-60/112-р/к про примусове виконання рішення органу АМК України №60/112-р/к від 05.06.2025 щодо стягнення з ФОП Бондар Х.В. штрафу.

03.02.2026 Голосіївським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчено виконавче провадження №80002119, яке було відкрите на підставі наказу №60/188-Ю-60/112-р/к.

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього пені в розмірі 15 000, 00 грн за прострочення сплати штрафу за період з 30.09.2025 по 03.02.2026.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Так, згідно з доводами позивача, відповідач прострочив строк на оплату штрафів у повному обсязі, а відтак в силу частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зобов`язаний сплати пеню у розмірі розрахованому позивачем.

IV. Заперечення відповідача у справі.

(1) позивач не повідомив відповідача належним чином про прийняте рішення №60/112-р/к від 05.06.2025;

(2) позивач не поніс збитків, в відтак наявні підстави для відмови у стягненні пені на підставі статті 551 Цивільного кодексу України.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 15 000, 00 грн за прострочення останнім сплати штрафу накладеного рішенням №60/112-р/к від 05.06.2025.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповідь на питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи порушив відповідач строк сплати штрафу?;

- чи обґрунтовані заперечення відповідача?;

- чи вірно визначені позивачем періоди прострочення відповідача?;

- чи є законні підстави у позивача нараховувати відповідачу пеню та вимагати її стягнення?

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина 5 стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов`язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.

Відповідач стверджує, що позивач не повідом її належним чином про прийняте рішення №65/82-р/к від 10.07.2025.

Однак, вказані твердження відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання приписів частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» супровідним листом №60-02/4753е від 05.06.2025 направив копію рішення №65/82-р/к від 10.07.2025 відповідачу засобами поштового зв`язку за поштовою накладною №0601154950897, яке не було вручене відповідачу за закінченням терміну зберіганню.

З огляду на зазначені обставини, позивач опублікував рішення №65/82-р/к від 10.07.2025 в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №143 (8068) від 17.07.2025.

За таких обставини, згідно припису закону (частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») вважається, що рішення №65/82-р/к від 10.07.2025 вручене відповідачу через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, а саме 28.07.2025.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця (стаття 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За розрахунком позивача, строк добровільної сплати відповідачем штрафу накладеного рішенням №65/82-р/к від 10.07.2025 закінчився 29.09.2025.

19.11.2025 головою відділення на підставі приписів частини 8, 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» видано наказ №60/188-Ю-60/112-р/к про примусове виконання рішення №65/82-р/к від 10.07.2025 та 03.02.2026 Голосіївським ВДВС у місті Києві закінчено виконавче провадження №80002119 за наказом №60/188-Ю-60/112-р/к.

У разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку (частина 7 стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені (пункт 2 частина 2 стаття 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

У зв`язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню та звернувся до суду з метою стягнення пені.

Так, за розрахунками позивача розмір пені за період з 30.09.2025 по 03.02.2026 (216 днів) становить 28 575, 00 грн.

Відповідач з посиланням на приписи статті 551 Цивільного кодексу України (розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення) зазначає про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Натомість, суд погоджується з аргументами позивача, що законодавчо встановлена пеня за несвоєчасну сплату штрафу, накладеного Відділенням, не має характеру договірної неустойки, врегульованої нормами цивільного законодавства, а є санкцією публічно-правового характеру, спрямованою на захист публічних інтересів.

Штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Антимонопольним комітетом України на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 17.12.2020 у справі №910/1548/19).

Оскільки в силу припису закону (частина 5 стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі заявленому позивачем, а саме 15 000, 00 грн.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів на підтвердження сплати пені у розмірі 15 000, 00 грн відповідачем не надано.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Факт прострочення відповідачем сплати позивачу штрафу у розмірі 15 000, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 15 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Бондар Христини Василівни про стягнення пені у розмірі 15 000, 00 грн - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондар Христини Василівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на р/р (ІВАN): UA378999980313040106000026002, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/21081100 пеню у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондар Христини Василівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Код ЄДРПОУ 21602826, вул. Митрополита Василя Липківського, 45 м. Київ, 03035, банк отримувача УДКС у м. Києві, р/р, UA488201720343190001000016268) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок за подання позовної заяви.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.10.2026.

Суддя Г.П. Бондаренко