Рішення № 140829415, 07.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/63/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 Справа № 908/1337/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 (69096, м.Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, кв. 81 ідентифікаційний код 43298006)

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача 2: Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна (69005, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, буд. 41, кв.22, ідентифікаційний код 44824219)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про усунення перешкод у користуванні приміщенням та стягнення упущеної вигоди

представники сторін

від позивача: Железняк-Кранг І.В., ордер АР № 1076771 від 15.04.2026

від відповідача 1: Новіков І.О., ордер АР №1332365 від 15.07.2025

від відповідача 2: Корбан О.С., директор, витяг з ЄДР

від третьої особи: Бистров Д.В., ордер АР № 1332544 від 16.07.2026

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1573/08-07/26 від 03.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 до Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни та Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна про:

- зобов`язання ФОП Славської Маріель Станіславівни усунути перешкоди власнику - ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 у володінні та розпорядженні нежитловою будівлею літ.А, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, загальною площею 417,7 кв.м. та передати приміщення ТОВ ПАРКОВИЙ 2019, шляхом підписання Акту прийму передачі приміщення;

- звільнення нежитлової будівлі літ.А, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 417,7 кв.м., шляхом виселення Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна (ЄДРПОУ 44824219);

- стягнення солідарно з ФОП Славської Маріель Станіславівни та з Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна 600 000,00 грн втраченої вигоди на користь ТОВ ПАРКОВИЙ 2019.

Позовні вимоги обґрунтовуються положеннями ст.ст.22, 319, 355, 395, 391, 1212, 1214 ЦК України та мотивовані безпідставним утриманням Фізичною особою-підприємцем Славською М.С. та Благодійною організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна орендованого майна після припинення договору позички та договору оренди після отримання відповідного повідомлення. Позивач зазначає, що поведінка відповідачів щодо знаходження без наявних на це правових підстав у нежитловому приміщенні, належному позивачу, та використання приміщення безоплатно для своєї діяльності, а також його не звільнення є протиправною та порушує права позивача. Отримані збитки у вигляді упущеної вигоди позивач обґрунтовує тим, що через неповернення приміщення та фактичне використання його відповідачами він не зміг передати приміщення в користування іншій особі та отримувати орендну плату. Позивач просив позов задовольнити, витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги покласти на відповідачів. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено додаткові судові витрати в розмірі 50 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.06.2026 здійснено автоматичний розподіл заяви між суддями та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 04.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1337/26, присвоєно справі номер провадження 19/63/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.06.2026.

16.06.2026 від представника ФОП Славської Маріель Станіславівни (відповідача 1) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що позивачем не доведено та не надано жодних фінансових, господарських чи економічних доказів реальності отримання такого доходу саме у заявленому обсязі. Вважає, що фактично позивач просить компенсувати очікування, а не реальні втрати, а позов обґрунтовується припущеннями. Крім того вказує на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями саме відповідача 1 та заявленими позивачем збитками. Позивач повідомив відповідача 1 про припинення договору позички з 30.04.2026 лише 28.04.2026, тобто за два календарні дні до припинення права користування третьої особи. При цьому, вже 01.05.2026 позивач укладає новий договір оренди із іншим суб`єктом господарювання, а крайній строк передачі приміщення визначає до 08.05.2026. За таких обставин відповідач 1 була поставлена в умови об`єктивної неможливості організації фактичного звільнення приміщення в обумовлений термін, оскільки відповідач 1 проживає у м. Ірпінь Київської області, об`єкт нерухомості знаходиться у м. Запоріжжя і фактичним користувачем приміщення був Благодійний фонд, про що позивач та третя особа були обізнані. Відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

17.06.2026 від представника ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 надійшло клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому зазначено, що представник не має можливості взяти участь у даному судовому засіданні у зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні, на підтвердження наведених обставин до клопотання додано повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні.

17.06.2026 від представника Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні, на підтвердження наведених обставин до клопотання додано витяг з вебсайту, який містить відомості про список справ, призначених до розгляду.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкладено підготовче засідання на 16.07.2026.

22.06.2026 від представника Нечепуренко Олександра Сергійовича надійшли пояснення третьої особи, в яких останній зазначає, що ФОП Славська М.С. була попереджена про те, кому належить нежитлове приміщення та на підставі якого договору укладений договір оренди, який за загальним правилом вказаних норм ЦК України по строку не може перевищувати строк основного договору (позички) і автоматично припиняється у разі припинення/розірвання договору позички. Однак, не зважаючи на те, що підстава на якій ФОП Славська М.С. отримала у користування нежитлове приміщення відпала, вона завчасно майно не повернула ані у строки передбачені в повідомленні, ані в строки встановлені договором, ані на час розгляду справи судом. Натомість, сама ФОП Славська М.С. отримує дохід від неправомірного використання майна позивача без правових підстав, адже надала за договором оренди вказане переміщення в суборенду відповідачу 2. Звертає увагу, що відповідач 1 у відзиві на позов не спростовує факту порушення прав позивача та незвільнення приміщення, а заперечуючи розмір збитків не спростовує розрахунок позивача жодними належними доказами. Відносно доводів відповідача 1 про відсутність її вини у порушенні Нечепуренко О.С. зазначив, що на момент укладення Договору оренди та на момент передання приміщення в суборенду третім особам, ФОП Славська М.С. була обізнана і погодилась на те, що вона зобов`язується виконати вказані дії та повернути приміщення в строк 5 (п`ять ) днів. Третя особа просить суд розглянути справу з врахуванням наданих пояснень та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

22.06.2026 від представника ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує, що наразі за відсутності будь-якої правової підстави відповідачі безоплатно користуються нерухомим майном позивача, отримуючи неправомірну вигоду. При цьому, як і з повідомлень, так із фактичних доказів по справі, відповідачі цілком обізнані, що власником зазначено про чітку незгоду з неправомірним і безпідставним використанням його майна та про необхідність його повернення, так само й про те, що ним понесені збитки через неповернення майна відповідачами. Зважаючи, що у позивача відсутні будь-які відносини з відповідачами і саме відповідач 1 отримує дохід від надання чужого приміщення в оренду і саме вона передала його відповідачу 2 та не виконала вимоги з повернення майна власнику, а також враховуючи той факт, що відповідач 2 також не виконав свого обов`язку з звільнення об`єкта нерухомості що належить позивачу, наявні підстави для покладення на них солідарного обов`язку відповідальності за допущене порушення.

16.07.2026 від представника ФОП Славської Маріель Станіславівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання доступу до матеріалів справи для ознайомлення, відповідно до якого просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, надати представнику відповідача 1 адвокату Новікову Ігорю Олександровичу доступ до матеріалів справи № 908/1337/26 в електронній формі через підсистему ЄСІТС Електронний суд для ознайомлення, розглянути клопотання без участі представника у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 16.07.2026 клопотання відповідача 1 задоволено, підготовче засідання відкладено на 05.08.2026.

05.08.2026 через підсистему Електронний суд надійшли додаткові пояснення відповідача 1, в яких остання просить врахувати, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт створення саме ФОП Славською Маріель Станіславівною будь-яких перешкод у користуванні належним позивачу нерухомим майном. Також зазначає, що матеріали справи не містять доказів фактичного володіння або користування спірним приміщенням ФОП Славською Маріель Станіславівною, тоді як фактичним користувачем приміщення, відповідно до матеріалів справи, є інша юридична особа Благодійна організація Благодійний фонд Сильна і Вільна Україна. Просить врахувати, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ФОП Славської Маріель Станіславівни та заявленою до стягнення упущеною вигодою, не доведено її розмір, реальність виникнення та достовірність відповідного розрахунку. Крім того відповідач 1 звертає увагу, що всі надані позивачем в обґрунтування вимоги про стягнення упущеної вигоди походять від суб`єктів господарювання, які перебувають під контролем або мають спільних засновників чи інших пов`язаних із позивачем осіб.

Ухвалою суду від 05.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.09.2026.

В судовому засіданні 09.09.2026 розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово представників позивача, відповідачів та третьої особи; в судовому засіданні оголошено перерву до 07.10.2026.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 07.10.2026 продовжено розгляд справи по суті, здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору, суд на підставі ст. 217 ГПК України закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідач 1 проти позову заперечив повному обсязі та повідомив про намір подати заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача 2 повідомила суду про отримання на дату розгляду справи документів щодо пошкодження приміщення, надано для огляду у судовому засіданні.

Представник третьої особи у судовому засіданні зазначив, що буде подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Заслухавши представників позивача, відповідачів та третьої особи, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 (Позичкодавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем Нечепуренком Олександром Сергійовичем (Користувачем, третьою особою у справі) укладений договір позички (безоплатного користування нежитловою будівлею) №260625 (надалі Договір позички).

Відповідно до п. 1.1 Договору позички, Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування індивідуально визначене майно, що вказано у пункті 1.2 цього договору на строк, що обумовлений цим договором, яке Користувач зобов`язується повернути Позичкодавцеві після закінчення позички, встановленого цим договором.

Об`єктом позички є таке майно: нежитлова будівля літ. А, розташована за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, загальною площею 417,7 кв.м (далі майно або об`єкт позички) (п. 1.2 Договору позички),

Позичкодавець гарантує Користувачу, що майно належить йому на підставі права власності від 24.10.2019, посвідченого державним реєстратором Якіб`юк Юлією Арсенівною за реєстровим номером 33827074 (копія Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності додається і є Додатком до цього договору) (п. 1.3 Договору позички).

Відповідно до пункту 2.4.1. Договору позички, Позичкодавець має право у будь-який час розірвати цей Договір та вимагати повернення об`єкту позички, повідомивши Користувача про причини та час розірвання даного договору письмово за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору позички сторони визначили, що строк, на який надається об`єкт позички, становить 1095 календарних днів з моменту підписання Акту.

Згідно із п. 5.1 Договору позички, при настанні дати, вказаної в п. 4.2 цього договору, Користувач зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів повернути Позичкодавцю об`єкт позички в такому стані, в якому він перебував на момент його передачі Користувачу з урахуванням його природного зносу.

Об`єкт позички вважається поверненим Позичкодавцю Користувачем з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі позички уповноваженими представниками сторін та скріплення цього акта їх печатками (п. 5.2 Договору позички).

Відповідно до п. 8.3 Договору позички строк дії цього договору: до 30.06.2028.

За визначенням п. 8.4 Договору позички, на вимогу Позичкодавця даний договір може бути розірваний з будь-яких підстав, за умови письмового повідомлення однієї із сторін іншої, не пізніш ніж за 30(тридцять) календарних днів до дат його розірвання.

Згідно з Актом приймання-передачі об`єкту позички від 01.07.2025 ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 передало ФОП Нечепуренку Олександру Сергійовичу нежитлову будівлю літ. А, розташовану за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, загальною площею 417,7 кв.м за цільовим призначенням: для задоволення власних господарських потреб та/або для здачі в оренду.

16.07.2025 між Фізичною особою-підприємцем Нечепуренком Олександром Сергійовичем (Орендодавцем, третьою особою у справі) та Фізичною особою-підприємцем Славською Маріель Станіславівною (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди № 1607-2025 (надалі Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування об`єкт (надалі об`єкт оренди чи приміщення), визначений в п. 1.2 цього договору.

Згідно із п. 1.2 Договору оренди, об`єкт оренди являє собою нежитлове приміщення загальною площею 417,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15.

Приміщення, що орендується, знаходиться у володінні та користування Орендодавця у відповідності до Договору позички об`єкта нерухомості № 260825 від 26.08.2025, укладеного між орендодавцем та ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 (п. 1.3 Договору оренди).

Пунктом 2.2 Договору оренди передбачено, що при закінченні терміну дії договору або при достроковому розірванні Орендар повертає Орендодавцю об`єкт оренди по Акту прийому-передачі протягом 5-х робочих днів з моменту закінчення терміну дії договору, терміну його дострокового розірвання.

Відповідно до п. 4.3.6 Договору оренди, при припиненні або розірванні договору Орендар зобов`язується повернути Орендодавцю об`єкт оренди, а також прилеглу територію у тому ж стані з урахування природного зносу.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами. Строк оренди становить 35 місяців з 16.07.2025 по 16.06.2028 (п. 7.1 Договору оренди).

Відповідно до п. 7.4 Договору оренди, договір може бути розірваний, зокрема, за ініціативою однієї із сторін у випадках, прямо передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Підписаним сторонами Актом прийому-передачі приміщень від 16.07.2025 підтверджується, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об`єкт оренди.

Також, 16.07.2025 Фізичною особою-підприємцем Славською Маріель Станіславівною (Орендарем) було передано Благодійній організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна (Суборендар, відповідач 2 у справі) згідно із Договором суборенди № 16/07/2025 в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 417,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, про що сторона складено та підписано Акт прийому-передачі приміщень до Договору суборенди.

Листом вих. № 003 від 30.03.2026 ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 було повідомлено ФОП Нечепуренко О.С. про розірвання Договору позички з 30.04.2026 у зв`язку із тим, що об`єкт позички потрібний підприємству для власних цілей. Зазначено про необхідність повернення приміщення та узгодження дати повернення - 06.05.2026.

01.04.2026 ФОП Нечепуренко О.С. листом вих. № 021 повідомив позивача про укладення 16.07.2025 договору оренди з ФОП Славською М.С. та зобов`язався повідомити орендаря про припинення договору оренди та необхідність повернення приміщення, узгодив дату повернення приміщення 06.05.2026.

28.04.2026 ФОП Нечепуренко О.С. направлено на адресу реєстрації ФОП Славської М.С. та адресу об`єкта оренди лист вих. № 009 з повідомленням про припинення договору оренди з 30.04.2026 та необхідність повернення об`єкта оренди 05.05.2026.

В Акті прийому передачі приміщень від 05.05.2026, підписаному з боку представників ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 та ФОП Нечепуренка О.С., зазначено, що нежитлова будівля, розташована за адресою: місто Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, загальною площею 417,7 кв.м, не була передана за актом прийому-передачі по причині відсутності орендаря Славської Маріель Станіславівни. Присутній уповноважений представник Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна Корбан Ольга Сергіївна була попереджена про припинення договору оренди та суборенди, передавати приміщення та підписувати акт прийому-передачі приміщення відмовилась.

Листом вих. № 022 від 07.05.2026 ФОП Нечепуренко О.С. повідомив Благодійну організацію Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна про припинення дії договору та необхідність термінового звільнення приміщення за відсутності підстав його використання.

Листом вих. № 023 від 07.05.2026 ФОП Нечепуренко О.С. повторно повідомив ФОП Славську М.С. про припинення дії договору оренди № 1607 від 16.07.2025 та необхідність повернення приміщення на протязі 2-х календарних днів за Актом.

За поясненнями позивача, попередивши користувача про втрату інтересу до Договору позички та припинення Договору, він, як власник майна, розраховував отримати дохід від своєї господарської діяльності з використання нерухомого приміщення та надання його в оренду, уклавши 01.05.2026 з ТОВ ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС Договір оренди нежитлової будівлі № 01-2026. Однак, 20.05.2026 позивачем отримано від орендаря за Договором від 01.05.2026 повідомлення про втрату інтересу та розірвання договору внаслідок ненадання приміщення у встановлений в договорі строк до 08.05.2026. Через неправомірні дії відповідачів, а саме, неповернення приміщення за вимогою власника, позивач недоотримав дохід у загальному розмірі 600 000,00 грн.

Невиконання відповідачами обов`язку щодо повернення приміщення після закінчення підстав його використання та отримання повідомлення з вимогою про його повернення стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу вимог ст.ст. 386, 387, 391 ЦК України власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності, як шляхом витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, згідно статті 387 ЦК України (віндикаційний позов), так і вимагаючи усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, згідно статті 391 ЦК України (негаторний позов).

Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Так, правовою підставою вимог про усунення перешкод у користуванні майном є норма статті 391 Цивільного кодексу України, відповідної до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до цієї статті власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України, Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до статті 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу (найм (оренда)).

Відповідно до ч. 1 ст. 829 Цивільного кодексу України, позичкодавцем може бути фізична або юридична особа.

Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

Відповідно до статті 834 Цивільного кодексу України, користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов`язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:1) у зв`язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; 2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; 3) річ самочинно передана у користування іншій особі; 4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням згоди фізичної особи-підприємця Нечепуренко О.С. на розірвання договору позички, договір позички є розірваним з 30.04.2026. Вказане учасниками справи не заперечується.

Підставою для користування відповідачами нежитловим приміщенням загальною площею 417,7 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, було надання позивачем третій особі ФОП Нечепуренко О.С. цього приміщення в безоплатне користування відповідно до договору позички № 260625 від 26.06.2025.

З аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України суд вбачає, що договори оренди та суборенди є похідним від договору позички і можуть зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору позички. У разі втрати чинності договором позички припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в подальшу оренду.

Так, договір оренди, укладений користувачем (позичальником) на підставі договору позички, припиняється автоматично у разі припинення/розірвання основного договору (позички), на підставі якого у орендодавця виникло право надання приміщення в оренду. Отже, оскільки право позичальника здавати річ в оренду є похідним від договору позички, припинення первинного права користування автоматично анулює право на суборенду чи оренду. Подальше перебування майна у орендаря та суборендаря є користуванням майном без належної правової підстави.

Отримання повідомлення про припинення дії договору позички та необхідність термінового звільнення приміщення за відсутності підстав його використання відповідачами не заперечується.

Отже, наразі за відсутності будь-якої правової підстави відповідачі безоплатно користуються нерухомим майном позивача, отримуючи неправомірну вигоду, не повертаючи майно власнику, та не маючи з власником жодних договірних відносин.

Заперечення відповідача 1 відносно отримання повідомлення від третьої особи про припинення договору лише 28.04.2026, тоді як новий договір оренди укладений позивачем 01.05.2026, що свідчить про неможливість повернення приміщення у визначений строк, а також про відсутність доказів фактичного володіння або користування спірним приміщенням саме ФОП Славською Маріель Станіславівною, суд відхиляє. Наведене не спростовує того факту, що приміщення за актом прийому-передачі, як то передбачено умовами договору оренди та чинним законодавством, не повернуто, відповідні докази суду не надано.

Зважаючи на вищевикладене, суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ФОП Славської Маріель Станіславівни усунути перешкоди власнику - ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 у володінні та розпорядженні майном та передати приміщення ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 шляхом підписання Акту прийму передачі приміщення, а також вимоги про звільнення приміщення шляхом виселення Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна.

Відносно вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів упущеної вигоди суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 224 ГК України унормовано, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrumcessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnumemergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто, упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Майном може бути як існуюче майно, так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні легітимні сподівання на реалізацію майнового права. Легітимні сподівання за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватись на законодавчому положенні або юридичному акті.

Одним із аналогів правомірних очікувань є упущена вигода (п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України). Адже вона представляє собою доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Тобто, це актив, у вигляді законного обґрунтованого сподівання (очікування) щодо отримання управомоченою особою майнової вигоди (доходу) у майбутньому. Причому, цей актив може бути оціненим у грошах. За певних умов, і при відсутності правопорушення, очікувана вигода не стала б упущеною, а перетворилася б на існуюче благо (наявний об`єкт).

Згідно з нормами частини 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Таким чином, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли бути реально отримані у разі належного виконання зобов`язання.

Виходячи з викладеного, позивач має довести наявність складу цивільного правопорушення, що може бути підставою для покладання на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків, а саме: протиправність поведінки відповідача, факт завдання збитків та їх розмір, причино-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками. При цьому цивільне законодавство виходить з презумпції вини боржника, який, у свою чергу, має довести суду відсутність своєї вини у спричиненні збитків.

Водночас, розмір збитків обов`язково має бути підтверджений належними, допустимими та достовірними доказами, доведення розміру яких покладається саме на позивача (сторону, яка вимагає відшкодування). Отже, позивачем має бути доведено наявність самих збитків та їх чіткий розмір.

Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту завдання йому збитків у вигляді упущеної вигоди у заявленому розмірі.

Надавши підписаний з ТОВ ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС договір оренди нежитлової будівлі № 01-2026 від 01.05.2026 та отримане 20.05.2026 повідомлення нового орендаря про відмову від цього договору, позивач не пояснює, яким чином заявлені до стягнення збитки саме в розмірі 600 000,00 грн є наслідком неправомірних дій відповідачів щодо неповернення майна.

Позивач визначає розмір збитків виходячи з розміру орендної плати та строку дії оренди за умовами договору оренди від 01.05.2026 (50000,00 грн х 12 місяців), однак не пояснює, які підстави вважати, що новий орендар гарантовано користувався б приміщенням увесь строк дії договору і що договір оренди не був би припинений достроково. Також позивачем не доведено, яким чином відмова ТОВ ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС від договору позбавляє позивача можливості укласти договір оренди з іншою особою протягом року.

Таким чином, позивач не обґрунтував поданням належних та допустимих доказів можливості отримання ним прибутку в розмірі 600 000,00 грн в разі належного виконання відповідачами зобов`язання щодо повернення приміщення у визначений строк. .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для покладання на відповідачів солідарної відповідальності щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в заявленому розмірі 600 000,00 грн.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Також стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач позовні вимоги обґрунтував частково.

Відповідачі визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростували, доказів, які могли б свідчити про виконання ними зобов`язання по поверненню об`єкта оренди після припинення договорів та отримання відповідної вимоги або звільнення їх від такого обов`язку, суду не надали.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині зобов`язання ФОП Славської Маріель Станіславівни усунути перешкоди власнику - ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 у володінні та розпорядженні нежитловою будівлею літ.А, загальною площею 417,7 кв.м, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, та передати приміщення ТОВ ПАРКОВИЙ 2019, шляхом підписання Акту прийму передачі приміщення; в частині звільнення нежитлової будівлі літ.А, загальною площею 417,7 кв.м, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, шляхом виселення Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна. В частині вимоги про стягнення солідарно з ФОП Славської Маріель Станіславівни та з Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна 600 000,00 грн втраченої вигоди на користь ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог шляхом стягнення з відповідачів (з кожного окремо) на користь позивача по 2662,40 грн судового збору.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету судового збору.

При зверненні з позовом до суду ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 сплачено за платіжним документом № 76290586 від 22.05.2026 та за платіжним документом № 76290636 від 22.05.2026 судовий збір в розмірі 9 000,00 грн та в розмірі 6 656,00 грн, відповідно. Вказані суми судового збору зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою суду. Дата надходження виписок до суду 25.05.2026.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлений на рівні 3 328,00 грн.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить: за вимогами немайнового характеру 5 324,80 грн (3 328,00 х2 х 0,8) та за вимогою майнового характеру 7 200,00 грн (600 000,00 грн х 1,5% х 0,8), що разом складає 12 524,80 грн.

З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору, яка підлягає поверненню позивачу, складає 3 131,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого ТОВ ПАРКОВИЙ 2019 судового збору в розмірі 3 131,20 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.

Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Заявлені позивачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу судом не розподіляються, оскільки доказів їх понесення на момент прийняття судового рішення позивачем не надано.

Керуючись ст. ст. 11-15, 73-80, 86, 91, 129, 195, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Славську Маріель Станіславівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 (69096, м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, кв. 81, ідентифікаційний код 43298006) у володінні та розпорядженні нежитловою будівлею літ.А, загальною площею 417,7 кв.м, розташованою за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, та передати приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 шляхом підписання Акту прийму передачі приміщення.

3. Звільнити нежитлову будівлю літ.А, загальною площею 417,7 кв.м, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Парковий, будинок 15, шляхом виселення Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна (69005, м.Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, буд. 41, кв. 22, ідентифікаційний код 44824219) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 (69096, м.Запоріжжя, вул. Розваги, б. 27, кв. 81, ідентифікаційний код 43298006).

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Славської Маріель Станіславівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 (69096, м.Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, кв. 81, ідентифікаційний код 43298006) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

6. Стягнути з Благодійної організації Благодійний Фонд Сильна і вільна Україна (69005, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, буд. 41, кв. 22, ідентифікаційний код 44824219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКОВИЙ 2019 (69096, м. Запоріжжя, вул. Розваги, буд. 27, кв. 81, ідентифікаційний код 43298006) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 22.10.2026.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.