Ухвала суду № 140829366, 21.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"21" жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1177/23

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши заяву арбітражного керуючого Юрченка Володимира Ярославовича про відвід судді (вх. №02.3.1-02/10240/26 від 19.10.2026) у справі

за заявою: Акціонерного товариства Комерційного Банку Приватбанк, код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ БРІДЖ ЛТД, код ЄДРПОУ 39556971, Закарпатська область, Ужгородський район, село Оноківці, вул. Центральна, буд. 10,

про банкрутство

в с т а н о в и в:

Провадження у цій справі відкрито Господарським судом Закарпатської області ухвалою від 17.04.2024 року.

Офіційно оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, номер публікації: 72993, дата публікації на сайті судової влади: 17.04.2024.

Ухвалою від 06.02.2025 за результатами попереднього засідання у справі №907/1177/23 суд затвердив реєстр вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ БРІДЖ ЛТД.

Ухвалою суду від 27.03.2026 справу №907/1177/23 прийнято до провадження новим складом суду (суддя Пригуза П.Д.), призначено судове засідання для розгляду клопотання про визнання боржником банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду підсумкового засідання від 26.08.2026 розгляд справи відкладено. Судом постановлено судове рішення про відхилення кандидатури арбітражного керуючого Юрченка Володимира Ярославовича для призначення ліквідатором боржника ТОВ "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД з підстав неналежного виконання ним своїх повноважень при здійсненні обов`язків розпорядника майна, зобов`язано комітет кредиторів негайно вирішити питання кандидатури нового арбітражного керуючого - ліквідатора у цій справі та подати її до господарського суду із відповідною заявою арбітражного керуючого про його згоду на виконання обов`язків.

До суду від Юрченка Володимира Ярославовича (вх. №02.3.1-02/10240/26 від 19.10.2026) надійшла заява про відвід судді, в якій він просить суд відвести суддю Господарського суду Закарпатської області Пригузу П.Д. від розгляду справи №907/1177/23; передати справу №907/1177/23 для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

Ця заява подана заявником з підстав п. 5 ч. 1 ст. 35, ст. 38 ГПК України через обставини, які, на думку заявника, у сукупності викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Заявник зазначає, що подана ним заява про відвід судді ґрунтується не лише на незгоді з процесуальними рішеннями судді, а на сукупності обставин - тривалому не призначенні до розгляду клопотання про перехід до ліквідаційної процедури, оцінці тривалості процедури як наслідку дій розпорядника майна та висловлених судом зауваженнях щодо виконання ним повноважень.

Юрченко В.Я. вказує, що суддя Пригуза П.Д. необ`єктивно пов`язував тривалість процедури розпорядження майном із його діяльністю і фактично сформував негативну оцінку його діяльності без належного врахування всієї сукупності обставин, які впливали на рух справи, зокрема, що тривали час у процедурі розпорядження майном керівником боржника йому не було передано документів бухгалтерського обліку та звітності і господарської документації боржника.

Також заявник вказує, що негативна оцінка його дій у зв`язку з розглядом грошових вимог ПАТ "НПК - Галичина" без врахування характеру процедури, відсутність документації боржника, яка не була передана керівником, та обмеженими правами розпорядника майна у справі.

Сукупність цих обставин на переконання арбітражного керуючого Юрченка В.Я. свідчить про наявність об`єктивно виправданих сумнівів у безсторонності судді Пригузи П.Д. та становить підставу для його відводу відповідно до п. 5 частини 1 ст. 35 ГПК України.

Розглянувши заяву, суд зазначає наступне.

Статтею 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частинами 7 і 8 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).

Пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо зокрема - є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра складу суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши подану заяву арбітражним керуючим, суд зазначає, що така в повній мірі не відповідає ч. 4 статті 35 ГПК України і є виключно суб`єктивною думкою заявника, який висловив свою незгоду з процесуальними рішеннями судді Пригузи П.Д. про неприйнятність його кандидатури на призначення ліквідатором у цій справі та висновком суду про кваліфікацію його роботи як не належне виконання обов`язків розпорядника майна.

Зазначені висновки судом зроблено в межах повноважень господарського суду при розгляді справи про банкрутство та судового контролю за дотриманням учасниками справи вимог КУзПБ та процесуального законодавства.

Суд, так само як і заявник, керується критеріями, які неодноразово визначав Європейський суд з прав людини, щодо наявності суб`єктивного критерію та об`єктивного критерію оцінки.

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку суддя позбавляється можливості на висловлення позиції при розгляді справ у подальшому.

Як вбачається з доводів та аргументів заявника, вони фактично зводяться до необхідності відводу судді Пригузи П.Д., через процесуальні рішення при оцінці роботи арбітражного керуючого як неналежне виконання ним своїх обов`язків.

Суд зазначає, що за суб`єктивним критерієм суддя Пригуза П.Д. у даній справі за участю заявника є суб`єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, не має з сторонами та їх представниками, а також іншими особами, відносин, які могли би завадити всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи; у справі №907/1177/23 не допускав поведінки, яка давала би привід сумніватися у неупередженості або безсторонності судді.

Оцінивши зазначені доводи заявника, суд дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність об`єктивних або суб`єктивних підстав передбачених ст. 35, 36 ГПК України для відводу суду, а відтак - суд вважає заяву явно необґрунтованою.

Отже враховуючи, що заявлений відвід судді Пригузі П.Д. суд вважає необґрунтованим, то на виконання приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання об`єктивного критерію, аргументи щодо недовіри до судді Пригузи П.Д., має вирішити суддя, який не розглядає цю справу.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 42, 234 ГГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Заява про відвід судді Пригузи Павла Дмитровича від розгляду справи №907/1177/23 є необґрунтованою.

2. Передати заяву керівнику апарату Господарського суду Закарпатської області з метою визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви про відвід судді Пригузи Павла Дмитровича від розгляду справи №907/1177/23 в порядку статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П. Д. Пригуза