Ухвала суду № 140829345, 21.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

21 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1160/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

під час розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовом Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району

до Будинкоуправління №9 Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України

про розірвання договору №36 від 14.02.2019 року та стягнення 199 421,45 грн

без участі представників сторін

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа за позовом Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району до Будинкоуправління № 9 Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України про розірвання Договору № 69 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості від 14.02.2019 та стягнення 199 421,45 грн.

Суд ухвалою від 18.09.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначив на 20.10.2026 о 14:45. Цією ж ухвалою, Суд визнав явку уповноважених представників обов`язковою.

06.10.2026 через підсистему "Електронний суд" відповідач подав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та просив ухвалити рішення про задоволення позову на підставі його визнання. Одночасно відповідач просив здійснити розгляд справи без його участі.

07.10.2026 через підсистему "Електронний суд" позивач подав відповідь, у якій зазначив, що не заперечує проти прийняття визнання позову відповідачем та просить ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі на підставі такого визнання. Позивач також просить розглянути справу без його участі.

Розглядаючи подані заяви, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною другою статті 191 ГПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії та перевіряє, чи не обмежений представник сторони у повноваженнях на її вчинення.

У частині 4 статті 191 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, за змістом частини четвертої цієї статті визнання позову не має для суду безумовного характеру.

У постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 924/173/22, з посилання на постанову Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 588/1311/17, міститься висновок про те, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Зі змісту Договору № 69 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості від 14.02.2019 убачається, що його предметом сторони прямо визначили розстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.09.2015 у справі № 906/1096/15.

У пункті 1.2 Договору зазначено, що Кредитор надає Боржнику розстрочку в погашенні заборгованості, яка визнана та підлягає стягненню відповідно до зазначеного судового рішення, у загальному розмірі 391 421,45 грн, а пунктом 1.3 установлений щомісячний порядок її погашення.

Таким чином, зі змісту Договору попередньо вбачається, що сторони не визначили його предметом виникнення нового основного грошового зобов`язання, а врегулювали спосіб і строки погашення заборгованості, яка вже була предметом судового розгляду та присуджена до стягнення рішенням суду.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 у справі № 920/115/18 також наголошено, що реструктуризація заборгованості шляхом зміни строку її виконання не означає автоматичного припинення первісного зобов`язання внаслідок новації.

З огляду на викладене потребує з`ясування, чи є заявлені до стягнення 199 421,45 грн новою заборгованістю, що виникла безпосередньо з Договору № 69, чи ця сума становить непогашений залишок тієї самої заборгованості, яка вже присуджена рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.09.2015 у справі № 906/1096/15.

З`ясування зазначених обставин має значення для визначення правової природи заявленої вимоги, недопущення повторного стягнення заборгованості, яка вже присуджена судовим рішенням, дотримання принципу юридичної визначеності та остаточності судового рішення, а також для вирішення питання про наявність передбачених процесуальним законом підстав для подальшого розгляду відповідної вимоги.

Окремої оцінки потребують і умови самого Договору щодо наслідків порушення графіка платежів.

Зокрема з`ясуванню підлягає те, чи передбачають умови Договору № 69 наслідок у вигляді дострокового настання строку виконання всього непогашеного залишку заборгованості у разі порушення Боржником окремих платежів за графіком, та, якщо передбачають, чи настали визначені Договором умови для застосування такого наслідку.

Щодо вимоги про розірвання Договору Суд враховує, що відповідно до пункту 4.6 він діє до 31.12.2029, а в частині розрахунків до повного виконання, тоді як пункт 4.9 передбачає можливість припинення його дії відповідно до законодавства України.

Відповідно до приписів статті 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Водночас із поданих сторонами заяв убачається, що відповідач не заперечує проти розірвання Договору та визнав відповідну позовну вимогу, а позивач підтримав таке визнання.

Тому до вирішення заяви про визнання позову Суду необхідно з`ясувати, чи припинений Договір сторонами за взаємною згодою, а також який конкретний правовий результат має бути досягнутий таким способом захисту з огляду на те, що основна заборгованість уже була присуджена рішенням суду.

Наведені питання не були предметом пояснень сторін у поданих до Суду заявах.

За стандартами справедливого судового розгляду принцип змагальності вимагає, щоб сторонам була надана реальна можливість висловитися щодо фактичних і правових питань, які можуть мати вирішальне значення для результату справи. Європейський суд з прав людини наголошує, що суд, порушуючи правове питання з власної ініціативи, повинен забезпечити сторонам можливість висловитися щодо нього та не допустити ситуації, коли сторона вперше дізнається про вирішальну правову підставу із судового рішення. Зокрема, такий підхід сформульовано у справі Vegotex International S.A. v. Belgium [GC], §§ 135 136, заява № 49812/09.

Враховуючи зазначене, Суд вважає за необхідне до вирішення питання про прийняття визнання позову надати сторонам можливість висловитися щодо питання правової природи Договору № 69, співвідношення заявленої вимоги про стягнення 199 421,45 грн із судовим рішенням у справі № 906/1096/15, а також наявності підстав для судового розірвання Договору.

Суд звертає увагу, що ухвалою від 18.09.2026 явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання 20.10.2026 визнано обов`язковою.

З огляду на необхідність з`ясування наведених питань безпосередньо з представниками сторін, виконання вимог статті 191 ГПК України та забезпечення змагальності судового процесу клопотання позивача і відповідача про проведення підготовчого засідання без їх участі задоволенню не підлягають.

За таких обставин, Суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання та повідомити сторін про дату та час наступного підготовчого засідання.

Разом з тим, Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Керуючись ст. 120, 121, 191, 234, 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 03 листопада 2026 р. о 14:15.

2. Встановити позивачу та відповідачу строк до 30.10.2026 включно для подання письмових пояснень щодо правової природи Договору № 69 від 14.02.2019, співвідношення заявленої вимоги про стягнення 199 421,45 грн із заборгованістю, присудженою рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.09.2015 у справі № 906/1096/15, наявності договірних підстав для дострокового стягнення непогашеного залишку заборгованості, а також правових підстав і наслідків розірвання цього Договору.

3. Викликати учасників справи у підготовче засідання, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, зал судових засідань № 207.

Явка уповноважених представників сторін є обов`язковою.

4. Роз`яснити учасникам справи обов`язок повідомити суд про причини неявки та наслідки неявки, передбачені статтею 202 ГПК України, зокрема для позивача - залишення позову без розгляду у випадках, установлених частиною четвертою цієї статті. У разі визнання явки учасника справи обов`язковою він зобов`язаний з`явитися в судове засідання. Представникам учасників справи мати документи, що підтверджують їхні повноваження відповідно до статей 56, 60 ГПК України.

5. Роз`яснити, що учасники справи та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ст. 131, 132 ГПК України.

7. Копію ухвали направити сторонам в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Суддя С. НЕСТЕРЧУК