Ухвала суду № 140828609, 21.10.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5229/24

Номер провадження 2/570/81/2026

УХВАЛА

21 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гладишевої Х.В., подану в межах розгляду цивільної справи №570/5229/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визнання батьківства, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває справа №570/5229/24 за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визнання батьківства.

21 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Гладишевої Х.В. від розгляду справи №570/5229/24, в обґрунтування якої вказує про те, що підготовче провадження у справі тривало близько двох років, протягом яких сторони мали можливість подавати заяви та клопотання на обґрунтування своїх позицій, після чого їм було повідомлено про закриття підготовчого провадження. Однак за день до призначеного розгляду справи по суті позивачами було подано клопотання про долучення нового доказу засвідченого та апостильованого витягу про укладення шлюбу, виданого польським державним органом.

Як зазначає відповідачка, 18 вересня 2026 року під час розгляду справи по суті суд долучив зазначений документ до матеріалів справи без заявлення клопотання про поновлення процесуального строку та без з`ясування причин, з яких цей доказ не було подано у встановлений законом або судом строк, а також обставин, що перешкоджали його своєчасному поданню. Крім того, відповідачка звертає увагу, що долучений документ відрізняється від наявного у матеріалах справи витягу серійним номером і способом засвідчення, у зв`язку із чим вважає його новим доказом, щодо якого суд мав окремо перевірити дотримання процесуальних вимог до його подання та прийняття.

Посилаючись на положення ст.ст. 83 та 127 ЦПК України, відповідачка вважає, що суд, прийнявши зазначений доказ без з`ясування причин пропуску строку його подання та без належного обґрунтування можливості його прийняття, допустив порушення процесуальних норм. На її переконання, такі дії суду свідчать про заінтересованість у результаті розгляду справи та викликають об`єктивний сумнів у неупередженості й об`єктивності судді.

Тож, керуючись п.п. 3, 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, відповідачка просить відвести суддю від розгляду справи та передати її на розгляд іншому судді Рівненського районного суду Рівненської області.

Історія руху справи.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визнання батьківства та визначення способу участі у вихованні дитини. Відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 29 листопада 2024 року о 10:00 год., з викликом учасників.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року роз`єднано позовні вимоги у справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визнання батьківства та визначення способу участі у вихованні дитини. Виділено в самостійне провадження позовну вимогу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визначення способу участі у вихованні дитини та та передано до канцелярії суду для присвоєння реєстраційного номеру та передачі судді, яким ухвалено рішення про роз`єднання позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визнання батьківства, постановлено розглядати в межах справи №570/5229/24.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу на факт біологічної спорідненості та зупинено провадження у справі.

16 травня 2025 року до Рівненського районного суду Рівненської області повернуто матеріали справи, із зазначенням в супровідному листі Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи без виконання, оскільки на даний час такі експертизи у Волинському відділенні Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз не проводяться.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 20 травня 2025 року провадження у цивільній справі поновлено та призначено судове засідання на 09 червня 2025 року о 12:00 год..

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2025 року повторно призначено судову молекулярно-генетичну експертизу на факт біологічної спорідненості та зупинено провадження у справі.

09 вересня 2025 року до Рівненського районного суду Рівненської області повернуто матеріали справи, із повідомленням про неможливість проведення експертизи №СE-19/103-25/9137-БД від 04 вересня 2025 року, у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 з дитиною для відбору зразків букального епітелію. Також зазнчено, що 01 вересня 2025 року з`явився лише ОСОБА_4

18 листопада 2025 року провадження у цивільній справі поновлено та призначено судове засідання на 11 грудня 2025 року о 12:00 год..

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу на факт біологічної спорідненості та зупинено провадження у справі.

09 лютого 2026 року Рівненським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Філатовою Аллою Валеріївною на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на факт біологічної спорідненості.

09 лютого 2026 року Рівненським апеляційним судом призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Філатовою Аллою Валеріївною на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на факт біологічної спорідненості на 12:00 год. 05 березня 2026 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Філатовою Аллою Валеріївною залишено без розгляду, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року без змін.

28 квітня 2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області повернуто матеріали справи, із повідомленням про неможливість надання висновку №СE-19/103-26/693-БД від 23 квітня 2026 року, у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 з дитиною для відбору зразків букального епітелію. Також зазначено, що 01 квітня 2026 року з`явився лише ОСОБА_5 .

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2026 року провадження у цивільній справі поновлено та призначено судове засідання на 10 год. 30 хв. 06 липня 2026 року.

06 липня 2026 року підготовче судове засідання відкладено на 08:30 год. 13 липня 2026 року, з метою надання представнику відповідача часу для ознайомлення з клопотанням.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 13 липня 2026 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08:30 год. 10 серпня 2026 року.

10 серпня 2026 року судове засідання відкладено на 08:45 год. 14 серпня 2026 року, у зв`язку із неявкою представника відповідача.

14 серпня 2026 року судове засідання відкладено на 09:00 год. 18 вересня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника позивача.

18 вересня 2026 року за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 15:30 год. 25 вересня 2026 року.

Мотиви визнання заяви про відвід необґрунтованою та передачі її для вирішення в порядку, передбаченому ЦПК України

Дослідивши доводи заяви відповідачки про відвід судді, суд доходить висновку про її необґрунтованість та необхідність передачі заяви для вирішення питання про відвід судді іншим суддею у порядку, встановленому частиною третьою статті 40 ЦПК України, з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч.1 ст.36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до норм якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У відповідності до ст.39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді, відповідачка пов`язує наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді з прийняттям до розгляду документа, поданого представником позивача напередодні судового засідання з розгляду справи по суті, після закриття підготовчого провадження. На обґрунтування своїх доводів відповідачка посилається на тривалість підготовчого провадження, протягом якого сторони мали можливість подавати заяви та клопотання, відсутність клопотання про поновлення процесуального строку, не з`ясування причин несвоєчасного подання документа, а також на відмінності в його реквізитах порівняно з документом, який уже містився в матеріалах справи.

На переконання відповідачки, прийняття судом такого документа за наведених обставин свідчить про заінтересованість судді в результаті розгляду справи та викликає об`єктивний сумнів у його неупередженості й об`єктивності.

Однак наведені доводи підлягають оцінці не ізольовано від фактичних обставин розгляду відповідного клопотання, а з урахуванням змісту документа, позицій учасників справи та характеру процесуальних дій, здійснених судом під час його вирішення.

В судовому засіданні під час розгляду клопотання про долучення документа судом було заслухано позиції представників сторін у справі та представника третьої особи щодо долучення його до матеріалів справи.

Представник позивача зазначила, що поданий документ не є новим доказом за своїм змістом, оскільки містить відомості, які вже відображені в документі, наявному в матеріалах справи, а відмінність полягає в оформленні відповідного документа у вигляді апостильованого перекладу.

Представник відповідачки заперечувала проти долучення документа, посилаючись на недопустимість його подання на відповідній стадії судового розгляду, оскільки підготовче провадження було закрито, а документ подано напередодні розгляду справи по суті. При цьому заперечення стосувалися як стадії на якій просять долучити доказ, так і недотримання передбаченого процесуальним законом порядку подання доказів, зокрема поновлення процесуального строку на його подачу.

Представник третьої особи залишила вирішення питання про долучення документа на розсуд суду.

При цьому, відповідаючи на запитання представника позивача, представник відповідачки не заперечувала факту перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Таким чином, питання про долучення документа було предметом безпосереднього процесуального обговорення за участю представників сторін, які мали можливість висловити свої позиції, навести аргументи на підтвердження власних доводів та заперечити проти аргументів іншої сторони.

Заслухавши позиції учасників справи та дослідивши поданий документ у зіставленні з документом, який вже наявний в матеріалах справи, суд встановив, що за змістом відомостей вони є ідентичними, а відмінність полягає в номері документа, що пов`язано з оформленням поданого примірника з апостилем. Оскільки підстави вважати, що подається новий доказ були відсутні, суд дійшов висновку про долучення апостильованого документа до матеріалів справи.

Отже, вирішення відповідного клопотання ґрунтувалося на оцінці змісту поданого документа, його співвідношенні з документом, наявним у матеріалах справи, та доводів, наведених учасниками судового розгляду.

Саме по собі те, що представник відповідачки наполягала на недопустимості долучення документа, а суд за результатами розгляду клопотання прийняв інше процесуальне рішення, не свідчить про надання судом переваги одній зі сторін чи про наявність у судді заінтересованості в результаті розгляду справи.

При цьому питання про те, чи дотримано встановленого ЦПК України порядку подання доказу, чи існували процесуальні підстави для його прийняття на відповідній стадії розгляду справи та чи потребувало вирішення клопотання окремого з`ясування причин несвоєчасного подання документа, стосується правомірності відповідної процесуальної дії суду. Саме по собі порушення, на яке посилається учасник справи, навіть за умови незгоди з процесуальним рішенням, не є тотожним установленню упередженості судді.

Щодо наявності передбачених статтею 36 ЦПК України підстав для відводу судді.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 лютого 2021 року у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи утручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

А згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, для висновку про наявність підстав для відводу недостатньо самого факту незгоди учасника справи з процесуальним рішенням суду. Така незгода має бути відмежована від обставин, які об`єктивно можуть свідчити про особисту заінтересованість судді, його упереджене ставлення до учасників справи або існування інших обставин, що ставлять під сумнів його здатність неупереджено здійснювати правосуддя.

У цій справі відповідачка пов`язує свої сумніви щодо неупередженості судді виключно з процесуальними діями щодо долучення документа до матеріалів справи та порядком вирішення відповідного клопотання.

Водночас у заяві не наведено конкретних обставин, які б самостійно свідчили про наявність у судді особистого інтересу в результаті розгляду справи, упередженого ставлення до будь-кого з них або вчинення дій, спрямованих на забезпечення переваг одній зі сторін поза межами здійснення судового розгляду.

Посилання відповідачки на те, що доказ було подано після закриття підготовчого провадження, без попереднього поновлення процесуального строку та без з`ясування причин його несвоєчасного подання, за своїм змістом становлять заперечення щодо дотримання судом процесуального порядку прийняття доказів. Однак ці обставини самі по собі не підтверджують наявності заінтересованості судді в результаті розгляду справи та не є достатніми для висновку про її упередженість.

Так само відмінність у номері поданого документа за встановленої судом ідентичності його змісту не свідчить сама по собі про упередженість судді або про надання нею одній зі сторін необґрунтованої процесуальної переваги.

Відвід судді не є процесуальним засобом перевірки правильності кожного рішення, прийнятого судом під час розгляду справи, та не може підміняти встановлені законом способи оскарження судових рішень або висловлення процесуальних заперечень.

Інститут відводу спрямований на забезпечення розгляду справи безстороннім судом за наявності обставин, які об`єктивно ставлять під сумнів неупередженість судді, а не на усунення судді від розгляду справи внаслідок незгоди сторони з його процесуальною позицією.

Інше тлумачення означало б, що будь-яке процесуальне рішення, яке не відповідає очікуванням учасника справи, саме по собі може бути використане як підстава для усунення судді від розгляду справи, що не узгоджується із призначенням інституту відводу та вимогами процесуального закону.

Таким чином, доводи відповідачки, хоча й стосуються конкретних процесуальних дій суду, не містять об`єктивних даних, які б очевидно свідчили про наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Отже, суд доходить висновку, що заява відповідачки про відвід судді є необґрунтованою.

В силу ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому цією нормою.

З огляду на викладене заява відповідачки про відвід судді Рівненського районного суду Рівненської області Гладишевої Х.В. підлягає передачі для вирішення питання про відвід у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гладишевої Х.В., подану в межах розгляду цивільної справи №570/5229/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визнання батьківства - визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гладишевої Х.В., подану в межах розгляду цивільної справи №570/5229/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Городоцької сільської ради про визнання батьківства передати до канцелярії суду для визначення судді для вирішення заяви про відвід, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

У зв`язку із надмірним навантаженням, а також об`єктивними безпековими обмеженнями, зумовленими триваючою збройною агресією проти України та реальною загрозою повітряних атак на території м.Рівного та Рівненської області заяву про відвід судді розглянуто 21 жовтня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Гладишева Х.В.