Рішення № 140828370, 21.10.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
21.10.2026
Номер справи
546/859/26
Номер документу
140828370
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

єдиний унікальний номер справи 546/859/26

номер провадження 2/546/802/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 546/859/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

17.07.2026 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

1. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 3312430 від 12.11.2021 у розмірі 11864,34 грн.

2. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

3. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

4. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника Позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечуємо.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 3312430 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 6000.00 грн, а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами Договору.

29.11.2021 було укладено договір № 29/11-1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3312430.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3312430.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3312430.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3312430 від 12.11.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 11864.34 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6000.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4761.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.

- Заборгованість за комісіями - 900.00 грн.

- Інфляційні збитки - 175.24 грн.

- Нараховані 3% річних -28.10 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 17.07.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку, визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України, судом 20.07.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 29.07.2026.

Ухвалою судді від 31.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено відкрите судове засідання на 08:00 годину 01.09.2026.

У судове засідання 21.10.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не з`явився, у позовній заяві виклав клопотання, у якому позивач просив розглядати справу за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.5 оборот).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками на 01.09.2026 та 21.10.2026 за встановленим місцем реєстрації особи, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.86, 92).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.10.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 12 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3312430, з наступними умовами (а.с.9-10).

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти на умовах та у порядку, встановлених цим договором.

Тип кредиту: фінансовий кредит. Розмір (сума) кредиту: 6000,00 грн. Кредит надається строком на 15 днів. Термін (дата) повернення кредиту 27.11.2021 року. 3 1-го по 15-й день Позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1,0000%. У зв`язку з підвищенням ступеню кредитного ризику, за останній день строку користування кредитом Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю процент за користування грошовими коштами. що дорівнює 15,00% від суми кредиту, тобто 900,00 грн. (надалі процент у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику).

У випадку не повернення Позичальником кредиту, а також не сплати Позичальником процентів у повному обсязі (плати за користування грошовими коштами та процентів за підвищений ступінь ризику) у строк, встановлений п. 1.4 даного Договору. в тому числі після визначеного у п. 1.7 цього Договору подовження строку надання та повернення кредиту, Позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів (автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, Позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) у розмірі 4,95% за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6. договору).

У випадку повного погашення Позичальником процентів за користування грошовими коштами, які визначені у п. 1.5 та п. 1.6 цього Договору та за умови не погашення або часткового погашення тіла кредиту, визначений у п. 1.4 цього Договору строк надання кредиту вважається подовженим на 15 днів з дати такого погашення на умовах, визначених п. 1.5 Договору (п. 1.7. договору).

Згідно з п. 1.8. договору, за користування фінансовим кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику), при цьому плата за користування кредитом нараховується на фактичний залишок виданого кредиту, а проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику на повну суму виданого кредиту. Проценти за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику сплачуються Позичальником щоразу при кожному автоматичному продовжені строку надання кредиту (п. 1.6 Договору) та подовженні строку надання кредиту (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п.1.9. договору, тип процентної ставки у п. 1.5, 1.6: фіксована.

На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 59140,89%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 7800,00 грн. У випадку настання умов, передбачених у п. 1.6 Договору, орієнтовна ефективна річна процентна ставка складатиме 1229,92%, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 11661,00 грн (пункт 1.11. договору).

Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси Кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника після підписання сторонами договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.2.4. кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим способом відчужувати свої права за цим договором.

Договір містить реквізити сторін, та підписаний власноручним підписом зі сторони ОСОБА_1 (а.с.9-10).

Вказані особисті дання позичальника, а саме дата народження, РНОКПП та адреса проживання, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, а саме у відповіді на запит суду.

Додатком № 1 до договору є Графік платежів, що підписаний власноручним підписом зі сторони ОСОБА_1 . Зазначені у графіку платежів відомості відповідають відомостям, що містяться в договорі. Згідно графіку платежів загальна вартість кредиту становить 78000,00 грн, з яких 6000,00 грон - тіло кредиту та 1800,00 грн - відсотки за користування кредитом (а.с.11).

Також, позивачем надано копією витягу з Внутрішніх правил надання коштів у позику і тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», що не містять підпису відповідача (а.с.12-13).

Судом встановлено, що ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, та через касу видало кредит у сумі 6000,00 грн 12.11.2021, що підтверджується копією чеку (а.с.14).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від Позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України Позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором (пункт 3.2.6. договору).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом встановлено, що 29.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №29/11-1, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за плату, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та боржниками (а.с.18-21).

Згідно витягу з Реєстру боржників від 29.12.2021 року заборгованість боржника відповідача складає 11661,00 грн, з яких: 6000,00 - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 4761,00 - грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 900,00 грн - заборгованість за відсотка за підвищений ступінь ризику (а.с.27).

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, права вимоги до боржників зазначених у Реєстрах боржників (а.с.28-33).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11864,34 грн, з яких: 6000,00 - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 4761,00 - грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 900,00 грн - заборгованість за відсотка за підвищений ступінь ризику, 203,34 грн - заборгованість за ст. 625 ЦК України (а.с.41).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3312430 від 12.11.2021 ОСОБА_1 здійсненого первісним кредитором ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» станом на 28.12.2021, здійсненого за період з 12.11.2021 по 21.12.2021, остання становить 11661,00 грн, з яких 6000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4761,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 900,00 грн - заборгованість за відсотка за підвищений ступінь ризику. Відповідачем не здійснювалися оплати заборгованості. Нарахування відсотків здійснювалися в межах строку кредитування (враховуючи автопролонгацію, передбачену п. 1.6 договору, а саме до 10.12.2021) за відсотковими ставками 1 % в період з 12.11.2021 до 27.11.2021 та 4,95 % в період з 28.11.2021 по 10.12.2021 (а.с.15).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, здійсненого за період з 29.12.2021 по 10.01.2023, остання становить 11864,34 грн, з яких: 6000,00 - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 4761,00 - грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 900,00 грн - заборгованість за відсотка за підвищений ступінь ризику, 28,10 грн - 3% річних та 175,24 грн - інфляційні збитки. Відповідачем не здійснювалися оплати заборгованості (а.с.16).

Згідно розрахунку заборгованості здійснено позивачем станом на 09.07.2026, здійсненого за період з 10.01.2023 по 09.07.2026, остання становить 11864,34 грн, з яких: 6000,00 - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 4761,00 - грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 900,00 грн - заборгованість за відсотка за підвищений ступінь ризику, 28,10 грн - 3% річних та 175,24 грн - інфляційні збитки. Відповідачем не здійснювалися оплати заборгованості (а.с.17).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 3312430 від 12.11.2021 відповідач не виконав, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3312430 від 12.11.2021 ОСОБА_1 здійсненого первісним кредитором ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» станом на 28.12.2021, здійсненого за період з 12.11.2021 по 21.12.2021, остання становить 11661,00 грн, з яких 6000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4761,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 900,00 грн - заборгованість за відсотка за підвищений ступінь ризику. Відповідачем не здійснювалися оплати заборгованості. Нарахування відсотків здійснювалися в межах строку кредитування (враховуючи автопролонгацію, передбачену п. 1.6 договору, а саме до 10.12.2021) за відсотковими ставками 1 % в період з 12.11.2021 до 27.11.2021 та 4,95 % в період з 28.11.2021 по 10.12.2021 (а.с.15).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, здійсненого за період з 29.12.2021 по 10.01.2023, остання становить 11864,34 грн, з яких: 6000,00 - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 4761,00 - грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 900,00 грн - заборгованість за комісією, 28,10 грн - 3% річних та 175,24 грн - інфляційні збитки. Відповідачем не здійснювалися оплати заборгованості (а.с.16).

Згідно розрахунку заборгованості здійснено позивачем станом на 09.07.2026, здійсненого за період з 10.01.2023 по 09.07.2026, остання становить 11864,34 грн, з яких: 6000,00 - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 4761,00 - грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 900,00 грн - заборгованість за комісією, 28,10 грн - 3% річних та 175,24 грн - інфляційні збитки. Відповідачем не здійснювалися оплати заборгованості (а.с.17).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Однак на момент укладення кредитного договору № 3312430 від 12.11.2021 діяла процентна ставка, яка обчислювалася відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, що передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 02.07.2023.

Разом з цим, щодо нарахованих ТОВ «Вердикт Капітал» в період з штрафних санкцій, а саме 28,10 грн - 3% річних (за період з 29.12.2021 по 23.02.2022) та 175,24 грн - інфляційних збитків (за січень та лютий 2022 року), суд зазначає наступне.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а саме Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ЗУ № 691-IX «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», позичальника звільняють від будь-якої неустойки, штрафу чи пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитом у період дії карантину або протягом 30 днів після його завершення.

Аналогічна норма закріплена в п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020р.№ 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з внесеними змінами установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із внесеними змінами, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України №6641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із внесеними змінами, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р.№ 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із внесеними змінами, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р.№ 641Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 року продовжено строк дії карантину до 30.06.2023 року, а скасовано його було з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

З огляду на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним договором під час дії карантину.

Щодо заборгованості за комісіями у розмірі 900,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно умов кредитного договору № 3312430 від 12.11.2021 та додатку до нього не передбачень сплати комісій, та згідно розрахунку заборгованості здійсненого первісним кредитом ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відповідач не мав такої заборгованості. Натомість, первісний кредитор здійснював нарахування 900,00 грн, як заборгованість за відсотка за підвищений ступінь ризику.

Разом з цим, позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача 900,00 грн, як заборгованості за відсотком за підвищений ступінь ризику, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд не може вийти за межі позовних вимог.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 3312430 від 12.11.2021 , суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог позивача в загальному розмірі 10761,00 грн, що складається з: суми боргу за тіло кредиту - 6000,00 грн; суми боргу за нараховані відсотки за користування кредитом - 4761,00 грн (6000+4761=10761).

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3312430 від 12.11.2021, станом на 10.12.2021 (строк кредитування з врахуванням автопролонгації), у загальному розмірі 10761,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 6000,00 грн, та заборгованості за відсотками в межах строку кредитування в сумі - 4761,00 грн

В іншій частині позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0673550092 від 14.07.2026 (а.с. 1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.76).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 11864,34 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 10761,00 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 91 % (10761,00 х100: 11864,34 = 91%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 91%, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2422,78 грн (2662,40 х 91%, = 2422,78).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 9000,00 грн, що підтверджується: договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с.52-55); прайс листом АО «Лігал ассістанс» (а.с.56-57); заявкою на надання юридичної допомоги №97 від 01.06.2026 (а.с.58); Витягом з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 (а.с.59).

Оскільки вимоги позивача задоволено на 91 %, то витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 8190,00 грн (9000 х 91 % = 8190).

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ одержувача: 44276926, реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Сенс Банк», код МФО 300346) за кредитним договором № 3312430 від 12.11.2021, станом на 10.12.2021 (строк кредитування з врахуванням автопролонгації), у загальному розмірі 10761,00 грн (десять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 00 копійок), що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в межах строку кредитування у розмірі 4761,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення комісій, інфляційних збитків та нарахованих 3% річних - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ одержувача: 44276926, реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Сенс Банк», код МФО 300346) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,78 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 78 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ одержувача: 44276926, реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Сенс Банк», код МФО 300346) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8190,00 грн (вісім тисяч сто дев`яносто гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 21 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, поштовий індекс: 01133, ел. адреса: info@collect-center.com.ua, телефон: +38(044)374-16-16, наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 , відсутній електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 140828370 ?

Документ № 140828370 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140828370 ?

Дата ухвалення - 21.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140828370 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140828370 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140828370, Решетилівський районний суд Полтавської області

Судове рішення № 140828370, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140828370 відноситься до справи № 546/859/26

Це рішення відноситься до справи № 546/859/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140828369
Наступний документ : 140828371