Рішення № 140828368, 21.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 552/3253/26

Провадження № 2/545/2379/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я С У Д У

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Ткачук О.В.,

з участю секретаря судового засідання Делії Д.О.,

без участі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.10.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалося.

На адресу суду 12.10.2026 від представника відповідача адвоката Терзі Олександра Сергійовича надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в обґрунтування якої зазначено, що відповідачка звертається із зазначеною заявою внаслідок необґрунтованих дій позивача. Зазначено, що між бюро та ОСОБА_1 на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №43/2025-АБ від 04.06.2025 погоджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами договором про надання професійної правничої допомоги, актом виконаних робіт (наданих послуг) від 22.09.2026 на підставі договору.

Просив стягнути з ТОВ «Він Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., понесених у зв`язку з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.

21.10.2026 на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення, у яких представник позивача зазначив, що позивач реалізував передбачене процесуальним законом право на залишення позову без розгляду, при цьому судом не було встановлено необґрунтованості дій позивача, не визнано подання позову зловживанням процесуальними правами та не зроблено висновку про наявність недобросовісної процесуальної поведінки позивача. Заявлена сума витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи, фактичним обсягом виконаної роботи та необхідністю відповідних послуг, враховуючи незначну складність справи, відсутність нових правових позицій, повторення вже наведених аргументів, ненадання акта виконаних робіт, попереднього розрахунку судових витрат та інших належних доказів фактичного обсягу виконаних адвокатом послуг. З урахуванням цього представник позивача просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

У судове засідання сторони, будучи повідомленими належним чином, не з`явились.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

За приписами п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.10.2026 позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду за заявою позивача.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.6 ст.142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2026 року у справі № 290/248/22 вказав, що для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2025 року у справі № 357/5156/23, від 23 грудня 2025 року, у справі № 750/14656/24, від 12 лютого 2026 року в справі № 404/6023/24.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Суд зважає, що в даному випадку позов було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, тобто через подання позивачем до початку розгляду справи по суті заяви про залишення позову без розгляду. У даному випадку залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц (провадження № 61-44038св18) зроблено висновок, що саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник відповідача вказував, що звертається із заявою про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, при цьому не зазначаючи які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, що суперечить як положенням ч.5 ст.142 ЦПК України, так і усталеній судовій практиці.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки саме по собі звернення позивача до суду за захистом, на його думку, свого порушеного права, не можуть свідчити про зловживання своїми процесуальними правами, дії сторони, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати.

Отже, у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат на правову допомогу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 79, 81, 133, 141-142, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Терзі Олександра Сергійовича про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи №552/3253/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1

Додаткове рішення складене 21.10.2026.

Суддя О. В. Ткачук