Ухвала суду № 140828350, 22.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3898/26

Провадження № 2/545/3134/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 рокум. ПолтаваПолтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вище вказана цивільна справа.

Від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач в повному обсязі погасив заборгованість за кредитним договором.

До суду сторони не з`явилися.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача, дійшов до наступного висновку.

За приписами ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Представник позивача надав до суду заяву про закриття провадження по справі, так як заборгованість за кредитним договором перед позивачем погашена.

Враховуючи, що відповідач сплатив заборгованість повністю, спір між сторонами врегульовано, повноважний представник позивача подав заяву про закриття провадження у справі, що є його процесуальним правом, суд дійшов переконання про задоволення заяви про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Також у заяві міститься прохання про повернення суму судового збору сплаченого при зверненні до суду у розмірі 2662,40 грн.

Положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України передбачають, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 05.08.2026 у справі № 953/10140/25) дійшов висновку, що частина 3 статті 142 ЦПК України є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює правові наслідки відмови позивача від позову. Вона встановлює правила, які підлягають застосуванню в певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма (ч. 1 ст. 142 ЦПК України) встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання. У поданій справі позивач відмовився від позовних вимог у зв`язку з добровільною сплатою заборгованості після пред`явлення позову, а тому з урахуванням вимог ч. 3 ст. 142 ЦПК України КЦС ВС зробив висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат (судового збору) у повному обсязі. Тобто Верховний Суд виснував, що у випадку добровільної сплати заборгованості відповідачем після пред`явлення позову сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача, а не поверненню з державного бюджету.

Таким чином, з огляду на закриття провадження з підстав, пов`язаних із добровільною сплатою заборгованості після пред`явлення позову, сплачений судовий збір поверненню з державного бюджету не підлягає.

Оскільки представник позивача не просив стягнути судовий збір з відповідача, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат. Водночас, позивач не позбавлений права звернення із клопотанням про стягнення судового збору з відповідача.

Отже, в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 142, 247, 255, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В інший частині - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

СуддяТетяна ЗУБ