Ухвала суду № 140827677, 20.10.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3100/26

Номер провадження 1-кп/373/274/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

20 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12026116240000021 від 25.02.2026 про обрання запобіжного заходу виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, призваного на військову службу під час мобілізації, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 у званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

встановив:

14.08.2026 до Переяславського міськрайонного суду Київської області надійшов вищевказаний обвинувальний акт, за змістом якого ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим вироком суду від 04.11.2025 за ч.1 ст. 309 КК України, 25.02.2026 не пізніше 18:51 год, перебуваючи за адресою Київська обл., Бориспільський район, с. Чирське, на узбіччі дороги Т-1032, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання психотропної речовини з метою власного вживання, відшукав на землі полімерний пакет з пазовим замком, в якому знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 1,411 г., яку поклав в кишеню власної куртки та незаконно зберігав, без мети збуту до моменту виявлення працівниками поліції 25.02.2026 о 18:51 год.

Відповідні дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження.

У підготовче судове засідання прокурор ОСОБА_3 подав письмове клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів.

Клопотання умотивоване необхідністю забезпечення дієвості кримінального провадження в суді та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, який будучи належним чином повідомленим, жодного разу не з`явився до суду, місце його перебування працівникам поліції встановити не вдалося, внаслідок чого ухвали суду про приводи не виконані, а підготовче судове засідання неодноразово відкладалось.

У клопотанні прокурор зазначив про наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які реально існують та, а також вказав, що обвинувачений знає про дану судову справу відносно нього, однак явно переховується від суду, не повідомив своє місце перебування навіть матері та бабі, за місцем його проживання ніхто двері будинку не відкриває. Такі обставини з урахуванням того, що на теперішній час набрав законної сили ще один вирок суду від 22.07.2026, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі, вказують на наявність ризику переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України). Схильність обвинуваченого до вживання психотропних речовин та відсутність у нього засобів до існування вказує на те, що існує ризик продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень, як в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, так і корисливих злочинів проти власності (п. 5 ч.1 ст. 177 КК України).

Додатково в судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачений, самовільно залишив військову частину, ніяких доходів не отримує, що спонукає його до корисливих злочинів. Так, 20.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст. 185 КК України. За таких обставин, у відповідності до п.2 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимого ОСОБА_4 , який у даному кримінальному провадженні обвинувачується за ч.2 ст. 309 КК України, за що передбачено покарання до трьох років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 , якого розшукано та доставлено на підставі ухвали суду від 01.10.2026 в судове засідання, та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти заявленого клопотання, зіславшись на те, що названі прокурором ризики можна шляхом у спосіб домашнього арешту обвинуваченого, оскільки він має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 суду повідомив, що він проживає один, сім`ї не має, ніде не працює, харчується чим прийдеться, інколи приходить до баби та матері, щоб поїсти, які проживають за іншою адресою у АДРЕСА_2 , підтвердив, що дійсно 20.10.2026 йому повідомлено про підозру за ч.4 ст. 185 КК України і він з нею згідний. В судові засідання він не з`являвся, оскільки слідчий, як було раніше, йому нічого з цього приводу в додаток «Телеграм» не писав. У нього немає мобільного телефону, але є ноутбук і там цей додаток встановлено.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Умови, за яких до підозрюваного, обвинуваченого може бути застосовано тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України.

У дослідженій ситуації, невелика тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення - ч.2 ст. 309 КК України та передбачена за його вчинення міра покарання (до трьох років позбавлення волі) з урахуванням того, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, перебуваючи на волі перешкоджав кримінальному провадженню на стадії судового розгляду своєю неявкою за викликом суду, а також беручи до уваги те, що після надходження обвинувального акта до суду, обвинуваченому повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення ( ч.4 ст. 185 КК України), дозволяє застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 такий запобіжний захід, як тримання під вартою, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України.

За змістом частини 3 статті 176 КПК України для задоволення судом клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор зобов`язаний довести обставини, які, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать: про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри за ч.2 ст. 309 КК України не оскаржена на досудовому розслідуванні та додатково підтверджується змістом обвинувального акта та реєстром матеріалів досудового розслідування, де відображено слідчі (розшукові) дії та прийняті процесуальні рішення.

На виконання ст. 178 КПК України на підставі пояснень обвинуваченого та наявних в матеріалах документів судом встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , де проживає один, сім`ї не має, ніде не працює, 26.01.2025 був призваний на військову службу по мобілізації та 31.03.2025 наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) зарахований до штату та призначений на посаду до військової частини НОМЕР_1 , яку він самовільно залишив влітку 2025 року (не повернувся на службу після лікувальної відпустки), раніше неодноразово судимий, востаннє: вироком суду від 04.11.2025 за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 34000 грн, який не сплачено, та вироком суду від 22.07.2026 за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на 2 роки, який не приведено до виконання.

Отже, у випадку доведення винуватості ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженн, з урахуванням попередніх вироків суду йому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі, а тому за відсутності в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків та інших стримуючих факторів, існує ризик переховування його від суду задля уникнення кримінальної відповідальності (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України). Такий ризик додатково підтверджується поведінкою обвинуваченого, який отримував судові повістки, однак жодного разу до суду не з`явився, двері будинку поліцейським, які виконували ухвалу суду про привід, не відкривав, рідним та близьким про своє місце перебування та контактні дані не повідомляв, внаслідок чого ухвалою суду від 01.10.2026 його було оголошено в розшук.

Також враховуючи, що у короткій біографії ОСОБА_4 , якому лише 29 років, окрім обвинувачення у даній справі за ним рахується чотири факти засудження за ст. 309 КК України, а також 20.10.2026 йому повідомлено про підозру за ч.4 ст. 185 КК України, суд уважає, що існує високий ризик того, що у випадку не застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою він може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення (п.5 ч.1 ст. 177 КПК).

Таким чином, прокурором доведено та судом встановлено наявність усіх обставин, передбачених частиною 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: обґрунтованість підозри (обвинувачення) ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують вагомі ризики, передбачені п.1 та п. 5 ч.1 статті 177 цього Кодексу (переховування обвинуваченого від суду та вірогідність вчинення інших кримінальних правопорушень проти власності), що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

Отже, для досягнення цілей та завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, для забезпечення дієвості судового провадження, враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, що за встановлених обставин є виправданим втручанням у права та свободи особи.

Положення ч.3 ст. 183 КПК України вимагають від суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави суд враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК та бере до уваги обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, працездатність обвинуваченого, його сімейний стан, а також вагомість ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 182 КПК розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд визначає обвинуваченому заставу в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі складає 332802,00 грн (3328 грн х10 п/м) з покладенням обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України. На переконання суду визначена судом застава саме у такому розмірі, гарантуватиме виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та мінімізує ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які реально існують.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193-197, 199, 315, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 18.12.2026.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33280,00 грн тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень).

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за реквізитами: UA768201720355259001000018661, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; код ЄДРПОУ 26268119; отримувач: Територіальне управління ДСА України в Київській області; призначення платежу: «застава» та інформація про ухвалу суду, який визначив заставу, прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку вноситься застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення дії ухвали внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Невиконання обвинуваченим відповідних обов`язків тягне за собою звернення застави в дохід держави.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, а копія - суду.

Строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 18.12.2026 включно.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1