Рішення № 140827256, 22.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3307/26

Провадження № 2/357/6542/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області представник ТОВ «Фінансова компанія «Позика» через систему «Електронний суд» звернувся з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 83948502 від 14.10.2021 у розмірі 22 120 грн, а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 83948502, згідно з умовами якого товариство надало позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути кредит на умовах встановлених договором, однак відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість. В подальшому від ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» до ТОВ «Фінансова компанія «Позика» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

На підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2026 справу надіслано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

29.05.2026 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні 29.07.2026.

11.06.2026 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено про відсутність доказів на підтвердження укладення відповідачем з позивачем кредитного договору шляхом його підписання електронним підписом відповідача. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач отримав кредитні кошти. Вказано також про недоведеність розміру заборгованості та необґрунтованість стягнення витрат на правничу допомогу. Просить відмовити в позові.

17.06.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої наведено додаткові обґрунтування позиції позивача, зокрема, детально викладено порядок укладення кредитного договору.

Разом з відповіддю на відзив позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.

24.06.2026 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив з додатковими обґрунтуваннями. Наполягає на недоведеності укладення кредитного договору між нею та ТОВ «ФК «Ірбіс». Заперечує щодо витребування банківських документів. Також стороною заявлено клопотання про витребування від позивача оригіналів електронних доказів.

31.07.2026 ухвалою суду поновлено ТОВ «Фінансова компанія «Позика» строк звернення до суду з клопотанням та витребувано від АТ «ПУМБ» наступні докази: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 14.10.2021 - 19.10.2021 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 14.10.2021 - 19.10.2021; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

Вказаною ухвалою суду також задоволено клопотання відповідача та витребувано від ТОВ «Фінансова компанія «Позика» оригінали документів: 1) журнали (логи) формування, направлення та використання одноразового ідентифікатора щодо кредитного договору від 14.10.2021 та Додаткової угоди №1 від 23.11.2021; 2) технічні дані щодо часу, способу та каналу доставки одноразового ідентифікатора для кожного з вказаних правочинів; 3) відомості, що підтверджують унікальність та одноразовість зазначеного ідентифікатора в межах кожного правочину; 4) технічні журнали (логи) підписання кредитного договору від 14.10.2021 та Додаткової угоди №1 від 23.11.2021.

Також в ухвалі суду зазначено, що у випадку неможливості подати докази, які витребовує суд, повідомити про це суд із зазначенням причин.

12.08.2026 від позивача на виконання ухвали надійшла заява.

17.08.2026 від АТ «ПУМБ» надійшли витребувані докази.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позиція сторін суду зрозуміла з поданих до суду заяв.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до наявного у справі електронного договору, 14.10.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 83948502, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 800 грн на строк до 12.01.2022 (90 днів) під 3% в день.

Пунктом 3.2. договору передбачена пільгова процентна ставка у розмірі 2% на день під час перших 30 днів користування кредитом, а також 3% на день під час решти 60 днів строку кредиту.

Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, загальна вартість кредиту становить 23 120 грн.

Додатковою угодою від 23.11.2021 до договору № 83948502 внесено зміни, відповідно до яких, враховуючи запит клієнта, сторони дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за договором складає: 70 календарних днів, який обчислюється з 14.10.2021 по 23.12.2021; стандартного періоду за договором складає: 20 календарних днів, який обчислюється з 24.12.2021 по 21.02.2022, у зв`язку з чим загальна вартість кредиту становить 20 400 грн.

Згідно з листом АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/14139 БТ від 12.08.2026, в банку на ім`я ОСОБА_1 випущена банківська картка № НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 , на який відправляється вся інформація про підтвердження здійснення операцій у період з 14.10.2021 до 19.10.2021.

АТ «ПУМБ» також надано виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_2 за період з 14.10.2021 - 19.10.2021 з відображенням часу зарахування коштів, відповідно до якої 14.10.2021 23:15:26 зараховано кошти в розмірі 6 800 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу № 01092021/01, з урахуванням акту приймання-передачі та витягу з реєстру боржників, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Позика», а ТОВ «Фінансова компанія «Позика» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до відповідача за договором № 83948502.

В матеріалах справи містяться довідка про ідентифікацію клієнта: ОСОБА_1 , унікальний ідентифікатор (код підпису) НОМЕР_4 , номером мобільного, на який відправлено персональний ідентифікатор НОМЕР_5, розрахунок заборгованості за договором.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що підставами виникнення зобов`язань є договори або інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплює, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Презумпція свободи договору та диспозитивність законодавчої регламентації відносин позики і кредитування надають сторонам договору позики (кредитного договору) право самостійно визначати будь-які умови договору, в тому числі розмір і порядок плати за користування позикою, за однією лише умови - щоб домовленість сторін не суперечила законодавству.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник та позикодавець досягли всіх істотних умов кредитного договору, який є дійсним та ніким не оспореним.

Відповідач вказує про відсутність належних та допустимих доказів, при цьому не надав доказів на спростування наданих позивачем доказів, зокрема звернень до позичальника та/або правоохоронних органів щодо вчинення шахрайських дій.

При цьому банківською випискою підтверджено належність рахунку та фінансового номеру телефону відповідачу, а також зарахування на вказаний рахунок коштів. З огляду на зазначене відсутність оригіналів електронних доказів у даній справі не є визначальним, при цьому клопотань про витребування оригіналів доказів від первісного кредитора на адресу суду не надходило.

Також суд враховує додаткову угоду про зміну пільгового та стандартного періодів строку дії договору та відомості з розрахунку заборгованості (1 120 грн погашення кредиту), з яких вбачається про часткове погашення заборгованості позичальником.

Таким чином, позикодавець, надавши відповідачу кредитні кошти, зобов`язання за договором виконав, а позичальник порушив взяті на себе зобов`язання, оскільки не повернув в повній мірі кошти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності підтверджується факт укладання ОСОБА_1 кредитного договору № 83948502 від 14.10.2021 та факт існування за вказаним договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по поверненню кредитних коштів.

З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 01.09.2025 у відповідача виникла прострочена заборгованість за договором про надання кредиту № 83948502 від 14.10.2021 у розмірі 22 120 грн, що складається: 6 800 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 320 грн - відсотки.

Суд перевірив порядок нарахування відсотків за кредитним договором з урахуванням змінених умов додатковим договором, встановивши вірність такого розрахунку, при цьому відповідачем розрахунок позивача (позичальника) жодним чином не спростовано.

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним зобов`язанням у заявленому позивачем до стягнення розмірі.

Щодо відшкодування судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано:

1) копію договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, укладеної між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною;

2) копію додаткової угоди № 83948502 від 16.02.2026 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026;

3) детальний опис робіт;

4) акт надання послуг від 16.02.2026.

Відповідно до вказаних документів, адвокатом Горобей Р.Г. на підставі договору про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 надано ТОВ «Фінансова компанія «Позика» наступні послуги: письмова консультація - 500 грн (0,5 год); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Фінансова компанія «Позика» - 1 500 грн (1 год.); складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - 3 000 грн (2 год.); формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 500 грн (0,5 год.). Всього послуг на 5 500 грн.

Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (ст. 137 ЦПК України).

Відповідач заявила про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зауважує, що даний справа незначної складності, оскільки спірні правовідносини регулюються загальними нормами ЦК України, а постанови Верховного Суду містять висновки в схожих правовідносинах, тому суд вважає, що підготовка процесуальних документів по даній цивільній справі не передбачала для адвоката дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, а також значного часу.

Відтак, витрачений адвокатом час та витрати на правову допомогу на загальну суму 5 500 грн, на переконання суду, не можна визнати належним чином обґрунтованими та необхідними за обставин цієї справи, при цьому формування додатків до позовної заяви входить у підготовку позову, а тому дублювання відповідних послуг суд вважає безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, зважаючи на незначну складність справи, співмірність заявленим витратам ціні позову, обсяг та час наданої адвокатом правової допомоги у даній справі, кількість подібних позовів в провадженні суду, критерії реальності адвокатських витрат та принципи розумності і справедливості.

Окремо слід зазначити, що згідно з практикою Верховного Суду надання доказів оплати витрат на правничу допомогу є необов`язковим, оскільки такі витрати можуть бути здійснені в майбутньому.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений за подачу позову судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором № 83948502 від 14.10.2021 у розмірі 22 120 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн та 2 662,40 грн судового збору.

В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Київ, код ЄДРПОУ: 39493634.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов