Рішення № 140827053, 22.10.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4876/26

Провадження № 2/279/3102/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4876/26 за позовною заявою Комунального підприємства теплозабезпечення до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області звернулося Комунальне підприємство теплозабезпечення, в інтересах якого діє представник Баранівська Т.М., з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з теплопостачання.

В обґрунтування позову зазначає, що з 28 листопада 2021 року підприємство надає послуги з теплопостачання споживачам на підставі договору, який є публічним, та розміщений на офіційному сайті. Відповідач є власником квартири/квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в житловому будинку, приєднаному до централізованої системи теплопостачання, тому являється абонентом комунального підприємства теплозабезпечення, споживачем послуг з централізованого теплопостачання та використовує такі послуги фактично до сьогодні.

Між позивачем та відповідачем встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, однак відповідач по справі вчасно не сплачував кошти за надані послуги з теплозабезпечення, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 (квартира АДРЕСА_2 , загальна площа 50,60 кв.м.) за період з 01 жовтня 2020 року по 01 липня 2026 року складає 59634,71 грн.

Оскільки добровільно погашати заборгованість відповідач не бажає, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення борг за послуги з теплопостачання у розмірі 59634,71 грн. Також просить суд стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн та поштові витрати у розмірі 50 грн.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а також письмових та електронних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений строк подав до суду відзив на позов.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2020 року по 01 лютого 2023 року, за який уже ухвалено судове рішення. Так, рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4478/23 з нього стягнуто на користь позивача заборгованість, нараховану станом на 01 лютого 2023 року, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Крім того, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення плати за послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2023 року по 01 липня 2023 року у зв`язку з пропуском позивачем загальної позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України, та недотриманням вимог ст. 127 ЦПК України. Зазначає, що сам по собі факт існування карантинних обмежень не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, якщо такі обмеження об`єктивно не перешкоджали реалізації права на звернення до суду в строки, встановлені процесуальним законодавством України. При цьому позивачем ані в позовній заяві, ані в додатках до неї не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з наданням житлово-комунальних послуг, а саме комунальної послуги з теплопостачання, які на момент виникнення врегульовані Житловим Кодексом України, Законом України "Про основні засади житлової політики", Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (до 01.11.2020 року) та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 серпня 2019 р. № 830 (з 01.11.2020 року).

Позивач здійснює господарську діяльність з постачання теплової енергії (теплопостачання). Відповідач є споживачем комунальної послуги позивача, а саме послуги з постачання теплової енергії (теплопостачання), оскільки зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вказаний будинок приєднанний до централізованої системи теплопостачання.

В матеріалах справи відсутні відомості, що відповідач не отримує послуги з теплопостачання, які надає позивач, а також відсутні відомості, що в будинку влаштована система індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), що половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, а також те, що квартира в якій мешкає відповідач є відокремленою від ЦО та ГВП, відсутня проектна документації, яка б засвідчувала факт відключення квартири відповідача від мережі централізованого теплопостачання та встановлення у такій квартирі індивідуального (автономного) опалення.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Споживачами житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач (п.13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Одним з основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст.24 Закону України "Про теплопостачання").

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно із зазначеним Законом, із пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка зі сторін, надавши іншій стороні письмово проєкт відповідного договору (змін до нього), складений відповідно до типового договору.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Договір постачання теплової енергії (теплопостачання) є публічним; повна редакція договору на постачання теплової енергії є загальнодоступною, розміщеною на веб-сайті постачальника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надані житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45, передбачено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч. 1 п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (до 01.11.2020 року).

Відповідно до п. 35-37 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Підпунктом 5 п. 45 вказаних вище Правил встановлений обов`язок індивідуального споживача оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Положеннями ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Послуга з постачання теплової енергії передбачена статтею 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Положеннями ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник (наймач) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про основні засади житлової політики" Особи зобов`язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, вносити орендну плату, виконувати зобов`язання за фінансово-кредитними механізмами підтримки будівництва, придбання та оренди житла.

Враховуючи викладене, зобов`язанням споживача є оплата житлово-комунальних послуг, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані їй послуги.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач оплату за надані позивачем послуги не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з даними особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за період з 01 жовтня 2020 до 30 червня 2026 року включно сума заборгованості становить 59634,71 грн.

На момент розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не погашена. У матеріалах справи також відсутні будь-які докази часткового погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 525 ЦК України предбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Закріплення принципу змагальності сторін гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їхніх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, зокрема й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про те, що вона не є споживачем послуг, що постачаються до її помешкання Комунальним підприємством теплозабезпечення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 201/1807/21, споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги за умови їх фактичного отримання.

З урахуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем. Відносини між сторонами врегульовані умовами типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що відповідачем не заперечується.

Водночас, відповідач не виконала обов`язку щодо оплати отриманих послуг. унаслідок чого утворилася заборгованість.

Суд частково погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, щодо безпідставності стягнення заборгованості за спірний період з 01 жовтня 2020 року до 31 січня 2023 року включно, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у цивільній справі № 279/4478/23 стягнуто з відповідача на користь Комунального підприємства теплозабезпечення заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання за період з лютого 2020 року по лютий 2023 року в розмірі 29859,96 грн. Рішення суду набрало законної сили 24 листопада 2023 року.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, убачається, що за період з 01 жовтня 2020 року до 31 січня 2023 року включно позивачем нараховано 27079,54 грн.

Чинне законодавство України, зокрема Цивільний кодекс України та Закон України "Про захист прав споживачів", встановлює чіткі правила щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги, які не дозволяють багаторазове стягнення за один період.

Оскільки заборгованість за зазначений період уже була предметом судового розгляду та стягнута на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, повторне стягнення відповідних сум є неприпустимим.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2020 року до 31 січня 2023 року включно задоволенню не підлягають.

Щодо позовної давності, суд зазначає таке.

Перебіг позовної давності за вимогами про стягнення щомісячних платежів за послуги з теплопостачання визначається окремо щодо кожного платежу з урахуванням установленого строку його оплати. При цьому на обчислення позовної давності впливають законодавчі положення, які передбачали продовження її перебігу на період карантину та воєнного стану.

Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, яким було передбачено зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Відтак із зазначеної дати перебіг позовної давності продовжився.

Отже, оскільки заявлені до стягнення платежі стосуються періоду з лютого по липень 2023 року, а позов подано 24 липня 2026 року, з урахуванням законодавчих положень щодо продовження та зупинення перебігу позовної давності відсутні підстави вважати, що встановлена ст. 257 ЦК України загальна позовна давність за цими вимогами спливла.

Таким чином, доводи відповідача про пропуск позивачем позовної давності в цій частині є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за отриманні послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2023 року до 30 червня 2026 року включно у розмірі 32555,17 грн на користь позивача.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,76 грн та поштових витрат у розмірі 27,30 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (54,59 %) з розрахунку :

32555,17 грн (сума задоволених позовних вимог) * 100 % / 59634,71 грн (сума заявленої заборгованості) = 54,59 %.

Керуючись ст. 4, 12, 19, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 352,354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення заборгованість за отримані послуги з теплопостачання за період за період з 01 лютого 2023 року до 30 червня 2026 року включно у розмірі 32555,17 грн, понесені судові витрати у розмірі 1816,76 грн сплаченого судового збору та 27,30 грн витрат на поштову кореспонденцію, а всього: 34399,23 грн (Тридцять чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень 23 копійки.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: Комунальне підприємство теплозабезпечення місце знаходження: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шевченка, буд. 8-А, код ЄДРПОУ: 31871157;

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ