Рішення № 140826713, 22.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3054/26

2/154/1709/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючої судді Кусік І.В.,

за участю секретаря судового засідання Редько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року в провадження Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 07.05.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 07.05.2025-100000620, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн., на 189днів, з кінцевою датою повернення (виплати) кредиту 11.11.2025 року. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (економічна сутність плата за надання Кредиту) становить 7 % від сум Кредиту та дорівнює 175 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 175 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» зазначає, що зі своєї сторони позивач умови договору виконав повністю, надав позичальнику кредитні кошти, проте відповідачка свої зобов`язання не виконала, на день звернення з позовом строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка грошові кошти не повернула, у зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 07.05.2025-100000620 від 07.05.2025 року у розмірі 7175 грн., що складається з: тіла кредиту - 2500 грн., процентів - 3150 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 350 грн., неустойки 1175 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору.

Процесуальні рішення у справі:

Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 27.08.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі розгляд її постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, визначено строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

У судовому засіданні:

Представник позивача не з`явилась, подала суду письмову заяву, в якій просила справу слухати у її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити. У разі неявки відповідачки не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання 21.10.2026 року не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив не подала, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляла, а тому судом ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, в той же час представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 року №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 07.05.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 07.05.2025-100000620.

Указаний Договір укладено шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якого є заявка на укладення кредитного договору та наданням позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) Договору.

Згідно умов кредитного договору № 07.05.2025-100000620 від 07.05.2025 року, відповідачка ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти у розмірі 2500 грн. строком на 189 днів, з кінцевою датою повернення (виплати) кредиту 11.11.2025 року.

Відповідно до п.п.6,7 Заявки, процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п.п.8,9 Заявки, комісія, пов`язана з наданням кредиту складає 7 % від суми Кредиту та дорівнює 175 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 175 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Вказані умови послідовно передбачені та погоджені відповідачкою у пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявці на укладення кредитного договору, відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) Договору, паспорті споживчого кредиту.

Зазначений договір про надання споживчого кредиту підписано у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора (Е545), що був надісланий на її фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_1 згідно смс-повідомлення.

Відповідно до п.4.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 4028-08XX-XXXX-6160.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальником ОСОБА_1 , під час укладення кредитного договору № 07.05.2025-100000620 від 07.05.2025 року пройдено ідентифікацію та підписано кожну окрему частину Договору (Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на укладення кредитного договору, відповідь про прийняття пропозиції (акцепту) Договору, паспорт споживчого кредиту, шляхом використання одноразових ідентифікаторів, що були надіслані смс-повідомленням відповідачці на її мобільний номер телефону, вказаний останньою і підписано у інформаційному повідомленні позичальника.

Підписанням Договору сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки та комісійних платежів, періоди здійснення обов`язкових платежів, а також суми платежів у них.

Положення Договору відповідають законодавчо закріпленим вимогам, що ставляться до договорів споживчого кредитування в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» із внесеними змінами.

Відповідно до довідки №1-704 від 17.04.2026, наданої ТОВ «Універсальні платіжні оішення» ТОВ «УПР», 07.05.2025 року о 18:56:22, відповідачці ОСОБА_1 , було успішно перераховано грошові кошти в розмірі 2500 грн., відповідно до договору № 07.05.2025-100000620 від 07.05.2025 року на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 734258220.

Представником позивача при зверненні до суду до позовної заяви було додано розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 07.05.2025-100000620 від 07.05.2025 року, згідно з яким заборгованість відповідачки ОСОБА_1 становить 7175 грн., що складається з: тіла кредиту - 2500 грн., процентів - 3150 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 350 грн., неустойки 1175 грн.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 07.05.2025-100000620 від 07.05.2025 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 6000 гривень, яка складається з: тіло кредиту - 2500 грн., проценти 3150 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 350 грн.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за неустойкою у розмірі 1175 грн. є безпідставними,

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 року№2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 року, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Суд бере до уваги, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який містив прямий мораторій на стягнення неустойки за споживчими кредитами, був виключений Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року.

Проте, виключення норми із спеціального закону не створює колізії норм і не означає, що не підлягає застосуванню чинна норма ЦК України, яка регулює аналогічні правовідносини. Оскільки такий мораторій передбачений діючими нормами ЦК України, його чинність триває.

Тлумачення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними і обов`язковими.

Разом з тим, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 року у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Судом встановлено, що договір позики укладено 07.05.2025 року, відповідно неустойка, пеня (штрафи) за порушення грошових зобов`язань за договором нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 , неустойки та /або процентів за порушення грошового зобов`язання у розмірі 1175А грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути борг у розмірі 6000 гривень, який складається з: тіло кредиту - 2500 грн., проценти 3150 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 350 грн.

Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в розмірі 2226,40 грн. виходячи з розрахунку: 6000 грн. (загальна сума задоволених вимог) х 2662,40 (сплачений судовий збір) : 7175 грн. (загальна сума заявлених вимог) = 2226,40 грн.

Керуючись ст. ст.4,7,8,11,12,13,76,77,81,83,141,247,258,259,263,265,280-282,417 ЦПК України, ст. ст.526,549,1048,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського,133-А, м. Київ, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.05.2025-100000620 від 07.05.2025 року у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, яка складається з: тіло кредиту - 2500 грн., проценти 3150 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 350 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 226 (дві тисячі двадцять шість дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 18 копійок.

У задволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина КУСІК