Рішення № 140826147, 13.10.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/7520/26 Провадження 2-о/636/169/26РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Слюнін Олександр Миколайович, Чугуївська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту належності правовстановлюючого документа),

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт належності йому свідоцтва про право власності на квартиру від 09.07.1999 НОМЕР_1 , у якому його прізвище помилково зазначено як « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ».

12.08.2026 надійшла уточнена заява, в якій заявник просить встановити факт належності йому договору купівлі-продажу від 09.07.1999, посвідченого державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Слюніним О.М., на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що заявнику належить квартира АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру посвідчується договором купівлі-продажу ААВ №734808 від 09.07.1999, посвідченого державним нотаріусом Слюніним О.М. При оформленні (реєстрації) вказаного договору нотаріусом була допущена технічна помилка у написанні прізвища заявника: замість вірного « ОСОБА_3 » вказано « ОСОБА_2 », що призвело до виникнення відмінностей між персональними даними, зазначеними у договорі купівлі-продажу та правильними даними заявника. У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою.

Заявник надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Чугуївської державної нотаріальної контори надала заяву про розгляд справи без їх участі, просила винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Заінтересована особи приватний нотаріус Слюнін О.М. надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, зазначив, що не може буди у вказаній справі заінтересованою особою, оскільки з 2008 року у Чугуївській державній нотаріальній конторі не працює; оригінал нотаріальної справи зберігається у архіві Чугуївської державної нотаріальної контори; обставин справи не пам`ятає; скоріш за все 09.07.1999 особа для вчинення правопису надала той паспорт та з тим правописом прізвища, яка відображає його написання на час посвідчення договору (новий паспорт, копія якого додана до заяви, датований 22.11.2001, ймовірно ДМС змінила правопис прізвища заявника); просить винести рішення відповідно до чинного законодавства.

Суд, розглянувши заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

09.07.1999 між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу бланк АВВ №734808, посвідчений державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Слюніним О.М., зареєстрований в реєстрі за №2-721 (копія а.с.4), згідно якого ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Заявником до суду надано копію паспорта громадянина України на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 22.11.2001, в якому в т.ч. наявні відмітка про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 » від 04.04.2000 (а.с.5-6) та копію РНОКПП на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 293, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За правовими позиціями Верховного суду України щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документі, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки.

Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо не саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що у судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів заявнику необхідно для підтвердження права власності на об`єкт нерухомості.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі договору купівлі-продажу, як документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомості.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, надані заявником докази суд вважає достатніми для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановлення факту належності заявнику договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319 СК України, ст. ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Слюнін Олександр Миколайович, Чугуївська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту належності правовстановлюючого документа) - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договору купівлі-продажу від 09.07.1999, посвідчений державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Слюніним Олександром Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №2-721 (бланк АВВ №734808) щодо квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

Заінтересована особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Слюнін Олександр Миколайович (адреса: АДРЕСА_3 );

Заінтересована особа: Чугуївська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02893551, адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 44).

Повний текст рішення суду виготовлено 19.10.2026.

Суддя О. О. Золотоверха