Єдиний державний реєстр судових рішень "21" жовтня 2026 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 642/6716/26
Провадження № 2/642/2786/26
21 жовтня 2026 року
м. Харків
Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Петрової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Вольвич Є.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,-
ВСТАНОВИВ:
11.08.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернулась адвокат Кореняк Ю.С., яка діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з позовною заявою до КП «ХТМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, в якій вона просить суд зняти арешт з нерухомого майна, накладений Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №33382937 з примусового виконання судового наказу №2-н-1163/10, виданого 27.03.2012 Ленінським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта №487829010 від 29.07.2026.
11 липня 2012 року до державного виконавця надійшов судовий наказ №2-н-1163/10 від 27.03.2012, виданий Ленінським районним судом м. Харкова, та відкрито виконавче провадження № 33382937 від 11.07.2012 року на підставі даного виконавчого документа.
Так, згідно Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта №487908906 від 29.07.2026, вбачається, що на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №33382937 від 11.07.2012, накладено арешт на нерухоме майно, а саме на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . (копія Інформації ДРРП - додається).
25 травня 2026 року на адвокатський запит від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено: "Відповідно до частини 2 розділу ХІ Наказу Міністерства України №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Таким чином, на даний час оригінали виконавчого провадження знищені та в архіві відділу не зберігаються.
Як зазначено у абз. другому ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідь на адвокатський запит КП "Харківські теплові мережі" направило лист за вих. №26-98/13615 від 27.07.2026, в якому зазначено, що на момент отримання судового наказу № 2-н-1163/10 від 27.03.2012 заборгованість за послуги з теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 складала 6230,42 грн.
На теперішній час заборгованість за судовим наказом № 2-H-1163/10 від 27.03.2012 сплачена у повному обсязі.
Таким чином, на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для подальшого існування арешту, який безпідставно обмежує права позивачів на володіння, користування та розпорядження належним їм майном.
У зв`язку з чим у позивачів виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом зняття арешту з нерухомого майна.
Ухвалою суду від 14.08.2026 вищевказану цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.22).
Ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова від 21.09.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.34).
Позивачі та їх представник адвокат Кореняк Ю.С. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином згідно вимог п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримують позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити (а.с.41-42).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представники відповідача КП "Харківські теплові мережі" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином згідно вимог п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв чи клопотань від них до суду не находило, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Крім того, відповідач КП "Харківські теплові мережі" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України були обізнані про розгляд вказаної справи, так як повідомлялися через систему «Електронний суд» та отримували повістки через електронний кабінет.
Таким чином, відповідач КП "Харківські теплові мережі" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України отримали повістки про виклик до суду в належний спосіб.
Відповідно до ч. 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта №487829010 від 29.07.2026 (а.с.18-19).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта №487908906 від 29.07.2026, вбачається, що на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №33382937 від 11.07.2012, накладено арешт на нерухоме майно, а саме на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17).
Відповідно листа головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.Акулкіна від 25.05.2026 встановлено, що 11 липня 2012 року до державного виконавця надійшов судовий наказ №2-н-1163/10 від 27.03.2012, виданий Ленінським районним судом м. Харкова, було відкрито виконавче провадження № 33382937 від 11.07.2012 року на підставі даного виконавчого документа.
Але, враховуючи положення ч. 2 розділу ХІ Наказу Міністерства України №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Тому, неможливо надати матеріали виконавчого провадження, так як вони знищені та в архіві Відділу не зберігаються (а.с.13).
Згідно листа КП "Харківські теплові мережі" від 27.07.2026 за №26-98/13615 на момент отримання судового наказу № 2-н-1163/10 від 27.03.2012 заборгованість за послуги з теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 складала 6230,42 грн.
На теперішній час заборгованість за судовим наказом № 2-H-1163/10 від 27.03.2012 сплачена у повному обсязі (а.с.15).
При розгляді спорів про зняття арешту з майна, суди повинні враховувати роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в Постанові Пленуму від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».
Так, згідно п. 2 зазначеної Постанови Пленуму вбачається, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек (ч. 1ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно з абз. 2 п. 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 року за №2102/22414, у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, належно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналізуючи вищенаведені обставини, в даний час дія арешту на нерухоме майно порушує право позивачів, оскільки відповідно до інформації, наданої відповідачем, заборгованість за судовим наказом № 2-н-1163/10 від 37.03.2012 сплачена в повному обсязі.
У зв`язку з чим, є підстави вважати, що наявність протягом тривалого часу незаконного арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15, від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11.
Згідно з ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В свою чергу положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушували право, примусового виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд, оцінюючи докази по даній справі, які були дослідженні в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що при розгляді справи встановлено, що позивачі в передбаченому законом порядку мають право на мирне володіння своїм майном, та враховуючи час, що пройшов з часу накладення арешту на нерухоме майно, а також відсутність майнових претензій до боржника, свідчать про втрату актуальності існування такого обтяження, наявність даної заборони майна порушує законні права та інтереси позивачів в належній реалізації ними своїх прав, а тому заявлені позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 19, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна - задовольнити.
Скасувати арешт нерухомого майна, накладений Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №33382937 з примусового виконання судового наказу №2-н-1163/10, виданого 27.03.2012 Ленінським районним судом м.Харкова про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник позивача: адвокат Кореняк Юлія Сергіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЛГ №000309 від 31.01.2020, адреса: 61165, а/с 3671
Відповідач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська, 11
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 41430678, адреса: 61052, м.Харків, вул.Полтавський Шлях, 46, 4 пов.
Повний текст рішення складено 21.10.2026.
Суддя Наталя Петрова
Судове рішення № 140825675, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/6716/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: