Рішення № 140825463, 20.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4525/26

Провадження №2/639/2211/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

секретар судового засідання Чубенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», подана його представником, до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № № 500826339 від 17.01.2020 у розмірі 69276,76 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати и на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 17.01.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №500826339, за умовами якого банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 40939,44 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 20.01.2023 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23,00%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредиту в строки, передбачені договором.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФАБАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на наступне: Повне найменування Банку українською мовою: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК»; Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «СЕНС БАНК»

17.05.2021 укладено договір № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500826339.

18.05.2021 укладено договір № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500826339.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500826339.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 500826339.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість у розмірі 69276,76 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 40939,44 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 27679,35 грн, заборгованість за нарахованими процентами з дати відступлення права вимоги 2570,00 грн, заборгованість за пенею/штрафами 400,00 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 01.06.2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з`явилась в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 20.10.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.01.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №50082639 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), на наступних умовах: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту - 40939,44 грн., процентна ставка 23% річних, тип ставки фіксована, строк кредиту 36 місяців.

АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Зазначене підтверджується анкетою-заявою, акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №500826339 від 17.01.2020 року, офертою на укладення угоди про надання кредиту №500826339 від 17 січня 2020 року, графіком платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

Із меморіального ордеру АТ «Сенс Банк» №33226922 від 20 січня 2020 року вбачається, що 17 січня 2020 року АТ «Сенс Банк» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 40939 грн. 44 коп., призначення платежу надання кредиту за кредитним договором №500826339 від 17.01.2020 року.

Факт перерахування банком відповідачу коштів також підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 17.01.2020 року по 17.05.2021 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором в повній мірі не виконує, термін сплати коштів порушено.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

17 травня 2021 року ТОВ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №500826339 від 17.01.2020 року укладеним між ТОВ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Флексіс».

Згідно витягу з Реєстру боржників від 17 травня 2021 року до договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №№500826339 від 17.01.2020 року складає 53488,73 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 40939,44 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 27679,35 грн.; заборгованість за нарахованими процентами; заборгованість за пенею та/або штрафами 400,00 грн..

18 травня 2021 року ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №500826339 від 17.01.2020 року укладеним між ТОВ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ до ТОВ «Вердикт Капітал».

Згідно витягу з Реєстру боржників від 18 травня 2021 року до договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №500826339 від 17.01.2020 року складає 53488,73 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 40939,44 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 27679,35 грн.; заборгованість за нарахованими процентами; заборгованість за пенею та/або штрафами 400,00 грн..

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Колект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №500826339 від 17.01.2020 року укладеним між ТОВ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Колект Центр».

Згідно витягу з Реєстру боржників від 10 січня 2023 року до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №500826339 від 17.01.2020 року складає 69018,79 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 40939,44 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 27679,35 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 400,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ «Коллект Центр» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500826339 від 17.01.2020 року.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом у порядку та розмірах, передбаченому договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №500826339 від 17.01.2020 заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 року складає 69 018.79грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 40939,44 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 27679,35 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 257,97 грн. ; заборгованість за пенею та/або штрафами 400,00 грн..

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого за нею утворилася заборгованість.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Із наданих розрахунків заборгованості вбачається, що непогашений залишок основної суми кредиту становить 40 939,44 грн.

Зазначений розмір основного боргу послідовно відображений у розрахунках попередніх та нового кредиторів.

Зокрема, у розрахунку станом на 17 травня 2021 року залишок тіла кредиту становить 40 939,44 грн, і така ж сума основного боргу зазначена у розрахунку ТОВ «Коллект Центр» станом на 10 січня 2023 року.

Доказів погашення відповідачем зазначеної суми матеріали справи не містять.

Отже, вимога про стягнення 40 939,44 грн. заборгованості за основною сумою кредиту підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 27679,35 грн. та заборгованості за нарахованими процентами по дату виготовлення розрахунку заборгованості у розмірі 257,97 грн. суд вважає суми необгрунтованими і зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення позичальнику вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього права кредитора забезпечуються охоронними нормами цивільного законодавства, зокрема статтею 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 уточнила правову природу процентів за кредитним договором, розмежувавши проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами та проценти як міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України можуть нараховуватися за період, протягом якого позичальник відповідно до умов договору правомірно користується кредитними коштами.

У цій справі сторонами погоджено строк кредитування 36 місяців, із кінцевим терміном повернення кредиту 20 січня 2023 року.

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення до відповідача до закінчення цього строку вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Саме по собі відступлення права вимоги іншій особі не змінює погодженого сторонами строку кредитування та не є вимогою про дострокове повернення кредиту.

З розрахунку заборгованості позивача станом на 10.01.2023 вбачається, що заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 12149,29 грн., нарахування відсотків згідно кредитного договору 15530,06 грн.

Згідно умов графіку платежів кредитного договору №500826339 від 17.01.2020 року вбачається, що грошові кошти надано ОСОБА_1 на період з 17 січня 2020 року по 20 січня 2023 року, сума кредиту 40 393,44 грн., проценти за користування кредитом 16111,63 грн., загальна вартість кредиту 57051,07 грн..

Згідно умов паспорта споживчого кредиту від 17 січня 2020 року вбачається, що сума кредиту 40 393,44 грн., строк кредитування - 36 місяців, загальні витрати за кредитом 16 111,63 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування 57 051,07 грн..

Таким чином, суд вважає, що нараховані проценти не відповідають умовам кредитного договору.

Позивачем заявлено до стягнення 400 грн, визначених як пеня та/або штраф.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Водночас укладений сторонами договір є договором про споживчий кредит, а тому до спірних правовідносин у цій частині підлягають застосуванню спеціальні приписи Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума штрафних санкцій у розмірі 400 грн. уже обліковувалася у складі заборгованості станом на 20 березня 2020 року.

Отже, зазначена неустойка виникла у період дії спеціального правового регулювання відповідальності споживача за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача 400 грн пені та/або штрафу відсутні.

Крім того, з розрахунку первісного кредитора вбачається, що відповідачем 20.01.2020 в рахунок погашення заборгованості за кредитом сплачено 310,56 грн., тобто проценти за користування кредитом становлять 15801,07 грн. (16111,63 310,56).

Таким чином з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Колект Центр» заборгованість за договором № 500826339 від 17.01.2020 в розмірі 56 740,51 грн,, яка складається із: суми кредиту 40939,44 грн.; суми процентів за користування кредитом 15801,07 грн.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн позивач надав копії таких документів: договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АБ «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», де зокрема, складення позовної заяви становить 3000,00 грн, письмової заяви, клопотання - 2000,00 грн; заявки ТОВ «Коллект Центр» на надання АБ «Лігал Ассістанс» юридичної допомоги № 1365 від 01.04.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 500826339 та витягу з Акту № 21 від 30.04.2026 про надання юридичної допомоги, де надання усної консультації з вивченням документів - 2 години вартістю 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 годин вартістю 12000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив.

Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн. не є цілком співмірним із ціною позову, складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) - 6 годин, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зокрема, надання усної консультації з вивченням документів - 2 години вартістю 4000,00 грн, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та подана директором ТОВ «Коллект Центр», а не адвокатом, справа розглядалась без участі в судовому засіданні сторони позивача.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням ціни позову, складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 9000,00 грн.

Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також ТОВ «Коллект Центр» за подання позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов суд задовольняє частково, тобто на 81,90 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» у сумі 2180,51 грн.

Витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог складають 7371,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України,ст.ст. 11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №500826339 від 17.01.2020 у розмірі 56 740 (п`ятдесят шість тисяч сімсот сорок) гривень 51 копійку, з яких 40939,44 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 15801,07 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) гривень 51 копійку та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 371 (сім тисяч триста сімдесят одну) гривню 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя С.О. Рубіжний