Ухвала суду № 140825105, 21.10.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/2473/26

№ провадження 1-в/738/284/2026

УХВАЛА

іменем України

21 жовтня 2026 року Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю

секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3 ,

засудженого: ОСОБА_4 ,

представника установи: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засiданнi подання начальника Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2026 року до суду надійшло подання ДУ «Менська виправна колонія № 91» про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 . Подання мотивовано тим, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Октябрського районного суду міста Полтави від 04.06.2024 за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. Вироком Шевченківського районного суду міста Харкова від 08.05.2025, зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.08.2025 ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 01 місяця позбавлення волі. Вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 16.12.2025 ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України остаточне покарання призначено за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 16.12.2025 та вироком Шевченківського районного суду міста Харкова від 08.05.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.08.2025 за ч.1 ст. 263 КК України та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років 02 місяці.

На даний час засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія «№ 91», відбув відповідну частину призначеного покарання, за час перебування в місцях позбавлення волі характеризується позитивно. 22.09.2025 в порядку ст.ст.100, 101 КВК України переведений до ДСР. Засуджений ОСОБА_4 стягнень не має, має 3 заохочення, сумлінною поведінкою, ставленням до праці та з урахуванням висновку ступеня виправлення засудженого довів своє перевиховання та став на шлях виправлення, тому адміністрація установи звернулась до суду з поданням про його умовно дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.

Представник установи ОСОБА_5 в судовому засіданні подання установи підтримав, просив задовольнити.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання установи, просив задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання установи.

Заслухавши пояснення представника установи, засудженого, враховуючи думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 16.12.2025 засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 08.08.2024.

На час розгляду клопотання засуджений відбув більше 2/3 частини призначеного судом покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Судом також встановлено, що засуджений ОСОБА_4 з 08.08.2024 перебуває в місцях позбавлення волі. За час відбування покарання засуджений ОСОБА_4 характеризується позитивно: сумлінно дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Згідно поданої заяви з 01.10.2024 по теперішній час працевлаштований, на даний час виконує обов`язки робітника по догляду за ВРХ на підсобному господарстві установи. До покладених обов`язків відноситься відповідально, поставлені завдання виконує вчасно та якісно, за що має заохочення. Згідно поданої письмової заяви залучений до програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», приймає участь у програмі. Також відвідує заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться в установі. Не перебуває на профілактичних обліках.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_4 має підсумковий (загальний) бал 94, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та може бути представлений до умовно-дострокового звільнення. Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол № 26 від 30.09.2026) вирішено про можливість застосування до засудженого ОСОБА_4 пільги, передбаченої ст. 81 КК України, оскільки останній став на шлях виправлення.

Вирішальне значення при умовно-достроковому звільненні має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Таким чином, після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого ОСОБА_4 судом встановлено, що останній відбув відповідну частину строку покарання, за час відбування покарання стягнень не має, має заохочення, дотримується розпорядку дня та правил поведінки, працевлаштований, приймає активну участь у суспільному житті установи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що засуджений став на шлях виправлення та перевиховання, він готовий до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку про можливість звільнення його умовно достроково від подальшого відбування покарання.

На пiдставi викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Слобідського районного суду міста Харкова від 16 грудня 2025 року звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання на не відбутий строк покарання, який станом на день розгляду справи становить 11 (одинадцять) місяців 17 (сімнадцять) днів позбавлення волі.

На ухвалу прокурором, захисником може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в семиденний строк з часу отримання її копії.

Головуючий ОСОБА_1