Рішення № 140823842, 21.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1732/26

Провадження № 2/347/1228/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області, в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики,-

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 21 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1847615 на суму 10 000,00 грн.

Для отримання кредиту відповідачка перейшла на офіційний вебсайт кредитодавця, ознайомилася з правилами надання коштів у кредит, розміщеними у відкритому доступі за посиланням https://selfiecredit.ua/, після чого добровільно виявила бажання отримати кредитні кошти. З цією метою вона пройшла процедуру реєстрації на вебсайті кредитодавця, ідентифікації та верифікації особи, надавши необхідні персональні дані, а також самостійно обрала бажані умови кредитування, зокрема суму та строк кредиту.

Під час реєстрації відповідачка надала згоду на обробку персональних даних, зазначила особисті засоби зв`язку та створила пароль для доступу до особистого кабінету. Після цього кредитодавець направив їй одноразовий ідентифікатор, введення якого у відповідне поле на вебсайті підтвердило її особу та волевиявлення. У результаті було створено особистий кабінет позичальниці в інформаційній системі кредитодавця.

Надалі відповідачка заповнила електронну анкету для отримання кредиту, підтвердила обрані умови кредитування та зазначила банківські рахунки або платіжні картки для перерахування коштів і погашення заборгованості. До укладення кредитного договору в особистому кабінеті їй було надано паспорт споживчого кредиту для ознайомлення.

Після ухвалення позитивного рішення щодо надання кредиту в особистому кабінеті відповідачки було розміщено пропозицію укласти електронний кредитний договір, яка містила істотні умови правочину. Підтвердженням ознайомлення із зазначеними умовами та згоди з ними, за твердженням позивача, стало натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті, після чого кредитодавець направив одноразовий ідентифікатор. Введення відповідачкою коду A575 засвідчило підписання кредитного договору відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Датою укладення кредитного договору є дата отримання первісним кредитором електронного повідомлення про прийняття пропозиції (оферти). Водночас первісний кредитор підписав договір шляхом накладення аналога власноручного підпису та відбитка печатки уповноваженої особи. Наведені обставини підтверджують укладення кредитного договору, добровільне волевиявлення сторін та погодження ними всіх істотних умов правочину.

На виконання умов кредитного договору 21 жовтня 2024 року первісний кредитор ініціював переказ кредитних коштів у безготівковій формі через Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейтек» на платіжну картку відповідачки № 5457-08XX-XXXX-4317.

27 січня 2026 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 27012026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року.

На підтвердження переходу права вимоги позивач долучив до позовної заяви договір факторингу від 27 січня 2026 року, реєстр боржників та акт приймання-передачі реєстру боржників, датовані тим самим числом. Оскільки реєстр містить персональні дані значної кількості фізичних осіб, позивач надав витяг із нього, який стосується виключно відповідачки, приховавши відомості про інших осіб з метою захисту їхніх персональних даних.

Крім того, на підтвердження перерахування позивачем первісному кредитору коштів за відступлення права вимоги за кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру боржників, до позовної заяви додано платіжну інструкцію.

За твердженням позивача, під час укладення кредитного договору сторони погодили суму кредиту, валюту, строк та умови кредитування. Відповідачка ознайомилася з текстом договору, графіком платежів і паспортом споживчого кредиту, не висловлювала заперечень щодо його умов та підтвердила згоду з ними шляхом використання електронного підпису.

Позивач зазначив, що заборгованість відповідачки на момент відступлення права вимоги була відображена у відповідному реєстрі боржників, а розрахунок заборгованості, здійснений первісним кредитором, долучено до матеріалів справи. При цьому ТОВ «Юніт Капітал» самостійних нарахувань за кредитним договором не здійснювало.

Як вказано в позовній заяві, станом на дату її подання на рахунки позивача не надходило платежів на погашення заборгованості відповідачки. Остання, всупереч умовам кредитного договору, не виконала зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за період із 27 січня 2026 року до 1 травня 2026 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року становить 19 597,97 грн, з яких: 9 998,93 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 599,04 грн заборгованість за процентами;0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. Позивач окремо зазначив, що вимог про стягнення штрафних санкцій у межах цього позову не заявляє, а загальна сума грошових вимог становить 19 597,97 грн.

З огляду на викладене представник позивача просив суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року в розмірі 19 597,97 грн, судовий збір у сумі 2 662,40 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак до суду не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала та про причини своєї неявки суд не повідомила.

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення відповідно до вимог статей 280281 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2026 року справу призначено до заочного розгляду.

Дослідивши письмові докази, надані сторонами, та оцінивши їх відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України з точки зору належності, допустимості й достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини справи.

Як убачається з копії договору про надання споживчого кредиту № 1847615 від 21 жовтня 2024 року (а.с.16-24), між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Зміст кредитного договору в сукупності з Правилами надання грошових коштів у позику (додаток № 4) та паспортом споживчого кредиту (додаток № 5) свідчить про визначення сторонами умов кредитування, порядку надання та повернення кредитних коштів, а також умов нарахування процентів за користування кредитом. Зазначені документи були надані позивачем на підтвердження укладення кредитного договору та погодження його істотних умов сторонами.

Як убачається з кредитного договору, його укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора A575. Договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 21 жовтня 2024 року о 18 год 35 хв 40 с. Зазначені відомості підтверджують використання відповідачкою одноразового ідентифікатора під час підписання кредитного договору та, відповідно до доводів позивача, засвідчують її волевиявлення на укладення договору в електронній формі згідно з вимогами Закону України «Про електронну комерцію».

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» із відповідною відміткою про переказ коштів (додаток №6), згідно з яким 21 жовтня 2024 року первісний кредитор ініціював перерахування коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 . Отже, зазначений доказ підтверджує виконання первісним кредитором зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Як убачається зі скан-копії договору факторингу № 27012026 від 27 січня 2026 року (додаток № 8), між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Належність позивачу права вимоги саме до відповідачки підтверджується витягом із реєстру боржників від 27 січня 2026 року до договору факторингу (додаток № 9) та актом приймання-передачі реєстру боржників від 27 січня 2026 року (додаток № 10). Зазначені документи в сукупності з договором факторингу підтверджують включення вимоги до відповідачки до переліку переданих прав вимоги та передачу відповідного реєстру позивачу.

Виконання позивачем грошових зобов`язань перед первісним кредитором у межах договору факторингу підтверджується платіжною інструкцією щодо сплати фінансування за реєстром боржників (додаток №11). Цей доказ додатково підтверджує здійснення фінансування за договором факторингу, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідачки.

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором (додаток № 12), та випискою з особового рахунку боржника за період із 27 січня 2026 року до 1 травня 2026 року (додаток № 13). Зазначені документи містять відомості про стан заборгованості відповідачки та її складові.

Відповідно до наданого розрахунку загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року становить 19 597,97 грн, з яких 9 998,93 грн заборгованість за тілом кредиту та 9 599,04 грн заборгованість за процентами. Заборгованість за штрафними санкціями відсутня та становить 0,00 грн.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що копія кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, паспорт споживчого кредиту та повідомлення про перерахування коштів підтверджують укладення кредитного договору й надання кредитних коштів відповідачці. Договір факторингу, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру боржників та платіжна інструкція підтверджують набуття позивачем права грошової вимоги до відповідачки. Розрахунок заборгованості та виписка з особового рахунку підтверджують заявлений розмір заборгованості.

Таким чином, надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність у відповідачки невиконаного грошового зобов`язання за кредитним договором та право ТОВ «Юніт Капітал» вимагати його виконання в межах набутого права вимоги, а позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку, а також якщо він підписаний його сторонами. Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, визначених законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом установлено, що 21 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1847615, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитора. Для отримання кредиту відповідачка пройшла процедуру реєстрації, ідентифікації та верифікації на вебсайті кредитодавця, надала необхідні персональні дані, ознайомилася з умовами кредитування, обрала суму та строк кредиту, а також отримала для ознайомлення паспорт споживчого кредиту.

Після прийняття кредитодавцем позитивного рішення в особистому кабінеті відповідачки було розміщено пропозицію укласти електронний кредитний договір, яка містила істотні умови правочину. За твердженням позивача, відповідачка підтвердила свою згоду з умовами договору шляхом введення одноразового ідентифікатора A575, що засвідчило прийняття пропозиції та підписання електронного договору.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі.

Згідно з частинами третьою, четвертою та шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту) іншою стороною. Акцепт може бути наданий шляхом направлення електронного повідомлення, заповнення електронної форми заяви або вчинення інших дій, які відповідно до умов інформаційної системи свідчать про прийняття пропозиції.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину, зокрема, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

На підтвердження укладення кредитного договору та погодження його умов позивач посилається на договір про надання споживчого кредиту № 1847615 від 21 жовтня 2024 року, паспорт споживчого кредиту та інші документи, що стосуються оформлення кредиту в електронній формі.

21 жовтня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» ініціювало переказ кредитних коштів у безготівковій формі через ТОВ «Пейтек» на платіжну картку відповідачки № 5457-08XX-XXXX-4317.

Судом також установлено, що 27 січня 2026 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 27012026, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року.

На підтвердження переходу права вимоги позивач надав договір факторингу від 27 січня 2026 року, витяг із реєстру боржників, що стосується відповідачки, акт приймання-передачі реєстру боржників від тієї самої дати, а також платіжну інструкцію на підтвердження перерахування коштів первісному кредитору за відступлені права вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи.

Отже, договір факторингу є правовою підставою для переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до фактора.

Надані позивачем договір факторингу № 27012026 від 27 січня 2026 року, витяг із реєстру боржників та акт приймання-передачі реєстру боржників у своїй сукупності підтверджують перехід права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року до ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за період із 27 січня 2026 року до 1 травня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» становить 19 597,97 грн, з яких: 9 998,93 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 599,04 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Позивач зазначив, що самостійних нарахувань за кредитним договором після набуття права вимоги не здійснював, а заявлена до стягнення сума визначена на підставі розрахунку первісного кредитора та відомостей обліку заборгованості.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок та розмір сплати процентів визначаються договором.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом.

Відповідачкою зазначений розрахунок заборгованості не заперечено, доказів її погашення суду не надано. Як убачається з матеріалів справи, станом на дату її подання платежі на погашення заборгованості на рахунки позивача не надходили. Доказів належного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів позивачу також не надано.

Враховуючи підтвердження заявленого розміру заборгованості, відсутність доказів її погашення та правомірність нарахування процентів суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини укладення кредитного договору, надання кредитних коштів, переходу до позивача права грошової вимоги та правильності розрахунку заборгованості, підтверджені належними й допустимими доказами, суд доходить висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1847615 від 21 жовтня 2024 року в розмірі 19 597,97 грн, з яких 9 998,93 грн заборгованість за тілом кредиту та 9 599,04 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Представник позивача також просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до статей 133, 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Вирішуючи питання про їх розподіл, суд ураховує документальне підтвердження фактичного понесення таких витрат, обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, а також співмірність розміру витрат із предметом спору та обсягом наданих послуг.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача в судовому засіданні. На підтвердження понесених витрат позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду до нього № 25771535515 від 20 квітня 2026 року та акт приймання-передачі наданих послуг до зазначеного договору.

З огляду на характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, відсутність необхідності в безпосередній участі представника позивача в судовому засіданні, а також принципи розумності, обґрунтованості та співмірності судових витрат суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, до 2 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 207, 512514, 525, 526, 530, 610612, 627, 629, 638, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 263265 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, заборгованість за кредитним договором № 1847615 від 21.10.2024 у розмірі 19 597,97 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 97 копійок), судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк