Рішення № 140822134, 21.10.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1098/26

Провадження № 2/584/768/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.10.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 13 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №100089393, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, за умовами якого позивач надав йому кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушував строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 20184 грн. 69 коп., в т.ч.: 6017 грн. 89 коп. заборгованості за основним боргом, 4006 грн. 80 коп. - заборгованості за відсотками, 6660 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 3500 грн. заборгованість за штрафом.

24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №100089393 від 13 липня 2025 року.

Крім того, 30 вересня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики №7877834, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, за умовами якого позивач надав йому кредит у розмірі 3900 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушував строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 7169 грн. 58 коп., в т.ч.: 3659 грн. 58 коп. заборгованості за основним боргом, 3510 грн. заборгованість за пенею.

24 березня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24032026/1 про відступлення права вимоги, в тому числі за договором позики №7877834 від 30 вересня 2025 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в загальному розмірі 27354 грн. 27 коп. та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково, не згоден з нарахованими відсотками по кредиту (а.с.86).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом, 13 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100089393, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн., на строк 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 27% річних на фактичну заборгованість за кредитом, що нараховуються за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду у день та у розмірі 180% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, комісії за обслуговування кредиту 16280 грн., що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту, штрафу у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів (а.с.7-15,16-18,19).

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 30 червня 2026 року має заборгованість в розмірі 20184 грн. 69 коп., в т.ч.: 6017 грн. 89 коп. заборгованості за основним боргом, 4006 грн. 80 коп. - заборгованості за відсотками, 6660 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 3500 грн. заборгованість за штрафом, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.21-22).

24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №100089393 від 13 липня 2025 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників №2 від 24 квітня 2026 року (а.с.23-30,31).

Крім того, 30 вересня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7877834, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3900 грн., на строк 15 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% у день, пені у розмірі 5% (а.с.38-41).

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 24 березня 2026 року має заборгованість в розмірі 7169 грн. 58 коп., в т.ч.: 3659 грн. 58 коп. заборгованості за основним боргом, 3510 грн. заборгованість за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.44-46).

24 березня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24032026/1 про відступлення права вимоги, в тому числі за договором позики №7877834 від 30 вересня 2025 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників №1 від 24 березня 2026 року (а.с.47-52,54).

Як вбачається з листа АТ КБ «Приват Банк» від 29 вересня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260921/117951-БТ на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карта № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на яку за період з 12 липня 2025 року по 16 липня 2025 року було зараховано платіж на суму 10000 грн. та карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) на яку за період з 29 вересня 2025 року по 3 жовтня 2025 року було зараховано платіж на суму 3900 грн. (а.с.83).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за штрафом за кредитним договором №100089393 від 13 липня 2025 року у розмірі 3500 грн. задоволенню не підлягає (20184,69-3500=16684,69).

Також, вимога про стягнення заборгованості за пенею за договором позики №7877834 від 30 вересня 2025 року у розмірі 3510 грн. задоволенню не підлягає (7169,58-3510=3659,58).

Крім того, відповідно до умов кредитного договору №100089393 від 13 липня 2025 року встановлено комісію за обслуговування кредиту у розмірі 16280 грн., що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту.

Згідно з розрахунком, позивачем було нараховано комісію за обслуговування кредиту у розмірі 6660 грн. відповідно до умов договору

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз змісту положень кредитного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначених у цих пунктах розмірах. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником комісії за обслуговування кредитної лінії є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

Також суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки положення кредитного договору, якими встановлені умови про сплату позичальником комісії за надання, управління та обслуговування кредиту є нікчемними (в частині встановленої комісії), суд на підставі ч. 5 ст. 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Зокрема, сума заборгованості за кредитним договором №100089393 від 13 липня 2025 року підлягає зменшенню на 6660 грн. (суми нарахованої комісії за обслуговування кредиту) (16684,69-6660=10024,69).

За таких обставин загальний розмір заборгованості за кредитними договорами, що підлягає стягненню з відповідача, становить 13684 грн. 27 коп.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь банка 1331 грн. 89 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову ((13684,27х2662,40)/27354,27=1331,89).

На підставі ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014) 13684 грн. 27 коп. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні двадцять сім копійок) заборгованості за кредитними договорами, а саме:

- за кредитним договором №100089393 від 13 липня 2025 року у розмірі 10024 грн. 69 коп. (десять тисяч двадцять чотири гривні шістдесят дев`ять копійок);

- за договором позики №7877834 від 30 вересня 2025 року у розмірі 3659 грн. 58 коп. (три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень п`ятдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1331 грн. 89 коп. (одну тисячу триста тридцять одну гривню вісімдесят дев`ять копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.І.Данік