Рішення № 140821557, 21.10.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1018/26

Провадження № 2/685/824/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

21 жовтня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши в селищі Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

30 березня 2026 року від ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітній М.М. звернувся до суду з позовом, заявивши вимогу стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5687270, укладеним 17 липня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, яка становить 103847,7 грн. і складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 24999,99 грн., нарахованої первісним кредитором заборгованості за процентами в сумі 54385,21 грн. та нарахованої позивачем заборгованості за процентами за 103 календарних дні в сумі 24462,5 грн., право вимоги за яким перейшло до позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту за кредитним договором.

Відповідачеві позивачем було направлено копію позовної заяви з додатками перед поданням позовної заяви до суду за його зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 , а також судом за цією ж адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, проте поштове відправлення було повернене до суду без вручення у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання.

Згідно ст. 128 ЦПК України, відповідач в такому випадку вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи щодо нього судом.

Відповідач письмового відзиву не направив.

Справа розглянута заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

18 липня 2025 року між кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна» та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір № 5687270 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який, згідно п. 1.1, здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаного при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства.

Позичальник надав кредитодавцю реквізити свого паспорта, РНОКПП, адресу, номери телефонів та електронну адресу, договір був підписаний ним шляхом введення одноразового ідентифікатора «53299», з чого вбачається, що сторонами було дотримано в повній мірі процедуру укладення договору в електронній формі, тому факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнтові грошові кошти в сумі 25000 грн. на 360-денний строк, а позичальник зобов`язувався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними.

Сторони домовилися у п. 1.4 договору, що стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день, комісія за надання кредиту становить 2000 грн.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком до договору, позичальник кожні 30 днів повинен був сплачувати 5700 грн. в рахунок погашення процентів, при першому платежі також сплатити комісію, а в останній день, крім того, повернути і тіло кредиту.

27 липня 2025 року сторонами тим же способом був укладений додатковий договір до договору кредиту, згідно якого суму кредиту збільшено до 25000 грн., комісію до 2500 грн., строк кредиту залишився незмінним. Також збільшилася сума щомісячних платежів згідно оновленого графіку.

На виконання даного договору кредитодавцем в день укладення договору та додаткового договору позичальнику було надано кредит в сумі 20000 грн. та 5000 грн. відповідно, шляхом перерахування на його карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення», оператора переказу коштів без відкриття рахунків, від 02 квітня 2026 року.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що позичальником 14 серпня 2025 року було внесено лише один платіж на виконання умов договору в загальній сумі 8865,01 грн., з яких 0,01 грн. було зараховано на погашення тіла кредиту, 6365 грн. на погашення процентів та 2500 грн. на погашення комісії за видачу кредиту. Сам відповідач не надав суду відомостей щодо внесення коштів у більшій сумі, тому позовна вимога стягнення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Проте суд не погоджується з зарахування частини одержаних коштів на погашення заборгованості по комісії за видачу кредиту.

Так, договір та додатковий до нього договір містять норму щодо сплати позичальником комісії за видачу кредиту.

При цьому у кредитному договорі та додаткових угодах до нього не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов?язані з наданням кредиту, що надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена одноразова комісія в значному розмірі.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 цього закону загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісії за надання та за обслуговування кредиту.

Водночас, закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Кожна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи з нікчемності умов кредитного договору в частині нарахування комісії за надання кредиту, судом вбачається безпідставним зарахування одержаних від позичальника коштів на погашення комісії з надання кредиту, що також тягне зменшення розміру заборгованості по тілу кредиту.

Судом самостійно визначено розмір заборгованості по тілу кредиту, яка становить 22309,99 грн. та по процентах, яка в загальному становить 70365,71 грн. (з них: 48747,33 грн. за період з 17 липня 2025 року по 31 березня 2026 року та 21618,33 грн. за період з 01 квітня по 11 липня 2026 року), і саме такий розмір заборгованості підлягає стягненню.

При визначенні розміру заборгованості при надходженні коштів від позичальника в першу чергу погашається поточна заборгованість по процентах, а на решту, в разі її наявності, зменшується заборгованість по кредиту.

Зарахувань на погашення комісій та/або неустойок судом не здійснювалося.

Здійснений судом розрахунок заборгованості додається до матеріалів справи.

Право вимоги позивача за цим кредитним договором підтверджується договором факторингу № 02-31/03/26 від 31 березня 2026 року, з відповідним реєстром боржників до якого включений відповідач (№ 910), згідно якого право вимоги за договором перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал».

В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн., яка підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024, укладений 10 грудня 2024 року між позивачем та адвокатом Столітнім М.М., відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та умовах, передбачених цим договором. Послуги адвоката надаються на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору.

28 липня 2026 року позивачем подана заявка № 23466 щодо надання правової допомоги в рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, з зазначенням переліку послуг з десяти пунктів, а 26 серпня 2026 року складений акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно вищезазначеного договору про надання правової допомоги з тих же десяти пунктів, які включають зустріч адвоката з клієнтом, надання усної первинної консультації, дослідження документів та аналіз фактичних обставин, аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка декількох позицій та узгодження обраної позиції, письмова юридична консультація та складання консультаційного висновку, проведення адвокатом заходів щодо самостійного отримання необхідних доказів, складання позовної заяви, складання та оформлення процесуальних документів та додатків до позовної заяви, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях, загальною тривалістю 12 годин на загальну суму 10000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Наданими матеріалами не обґрунтовано, що час тривалістю 12 годин був в повній мірі використаний для надання правової допомоги у даному спорі, а розмір витрат на правову допомогу є пропорційним до предмета спору, зважаючи на ціну позову та суть спору, який полягає у стягненні заборгованості за договорами мікрозайму, зважаючи на однотипність та схожість кредитних інших позикодавців, про що свідчить заповнення тексту шаблону позовної заяви з застосуванням «автозаміни», оскільки прізвище відповідачки у тексті позовній заяві не відмінялося взагалі, не зважаючи на контекст. За таких обставин на відповідачку покладаються витрати позивача на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Витрати позивача на оплату судового збору та правової допомоги підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог 89,24 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в сумі 92675,7 грн. (Дев`яносто дві тисячі шістсот сімдесят п`ять гривень 70 коп.) за договором № 5687270 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним 17 липня 2025 року між кредитодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) та позичальником ОСОБА_1 , яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 22309,99 грн. та заборгованості за процентами в сумі 70365,71 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) судові витрати в сумі 4160,82 грн., з них сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2375,98 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1784,84 грн.

Відмовити в стягненні решти витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Теофіпольським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 жовтня 2026 року.

СуддяСамойлович А. П.