Рішення № 140821268, 20.10.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 рокуСправа №451/1209/26Провадження № 2/451/741/26

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Магонь О. З.

секретаря судового засідання Федорук І. Б.,

з участю представника відповідача Мидзка Р.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові цивільну справу №451/1209/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Стислий виклад позиції позивача

29 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №4461265 від 29.01.2021 у розмірі 21850,88 грн.

Свої вимоги товариство обґрунтувало тим, що 29.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір №4461265 (далі Договір). Згідно з п. 1.2. Договору За Договором Кредитодавець (п. 2.21. Правил) надає Позичальнику (п. 2.33. Правил) кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом Кредит (п. 2.20. Правил), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.35. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні. Сума кредиту складає 3200,00 гривень. Строк дії Договору до 25.08.2021. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору. Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у Базовий період - за пільговою (акційною) процентною ставкою 1,53 відсотків за кожен день користування кредитом; у Спеціальний (або інший передбачений Договором) період - за стандартною процентною ставкою 3,0 відсотків за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії Договору. 01.04.2026 було укладено договір №АК01-04/2026 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №4461265. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за Договором №4461265. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4461265 від 29.01.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на 29.06.2026 відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21850,88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3200,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18650,88 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно з Кредитним Договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн; заборгованість за комісіями 0.00 грн; інфляційні збитки 0,00 грн; нараховані 3% річних 0,00 грн.

У своїй відповіді на відзив, представник позивача зазначила, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту укладення договорів не скористався. Відповідачем було укладено Кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням договору Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Доводи Представника Відповідача про те, що сума процентів за весь строк користування кредитом нібито не могла перевищувати 1 376,28 грн, ґрунтуються на помилковому тлумаченні умов Договору та Графіка платежів. Зазначена у Графіку платежів орієнтовна загальна вартість кредиту у розмірі 4 576,28 грн розрахована не за умови відсутності будь-яких платежів протягом усього строку дії Договору, а за конкретного передбаченого Графіком порядку його виконання. Так, Графіком платежів передбачено, що 26.02.2021, тобто в останній день Базового періоду, Позичальник мав сплатити 4 569,88 грн, з яких 3 199,00 грн - основна сума кредиту, а 1 370,88 грн - проценти, нараховані за 28 календарних днів за ставкою 1,53 % на день. Після здійснення такого платежу залишок основної суми кредиту, який переходив би у Спеціальний період, становив лише 1,00 грн. Відповідно, проценти за ставкою 3 % на день протягом наступних 180 календарних днів нараховувалися б лише на цей залишок та становили б 5,40 грн. Саме за такого порядку виконання Договору загальна сума процентів становила б 1 376,28 грн, а загальна сума платежів - 4 576,28 грн. Отже, наведені у Паспорті споживчого кредиту та Графіку платежів показники ґрунтувалися на припущенні про належне і своєчасне виконання Позичальником передбаченого Графіком платежу наприкінці Базового періоду. Вони не встановлювали граничного розміру процентів незалежно від фактичної поведінки Позичальника та не скасовували погодженого сторонами порядку їх нарахування на фактичний залишок основної суми кредиту. Натомість Відповідач передбачений Графіком платіж у розмірі 4 569,88 грн не здійснив, унаслідок чого станом на початок Спеціального періоду непогашеною залишилася вся основна сума кредиту - 3 200,00 грн. Тому протягом Спеціального періоду проценти правомірно нараховувалися не на умовний залишок у розмірі 1,00 грн, наведений у Графіку для випадку належного виконання зобов`язань, а на фактичний непогашений залишок кредиту у розмірі 3 200,00 грн. Розрахунок заявленої до стягнення заборгованості повністю відповідає погодженим сторонами ставкам і періодам: - за Базовий період з 29.01.2021 до 26.02.2021: 3 200,00 грн х 1,53 % ? 28 днів = 1 370,88 грн; - за Спеціальний період з 27.02.2021 до 25.08.2021: 3 200,00 грн х 3 % ? 180 днів = 17 280,00 грн. Таким чином, загальна сума процентів за весь строк дії Договору становить 18 650,88 грн. Жодних процентів після 25.08.2021, тобто після закінчення погодженого сторонами строку дії Договору, Позивачем не нараховано. Фактичний розмір процентів відрізняється від показника, наведеного у Графіку платежів, не внаслідок односторонньої зміни процентної ставки або застосування не передбачених Договором платежів, а виключно через невиконання Відповідачем передбаченого Графіком обов`язку майже повністю погасити основну суму кредиту наприкінці Базового періоду. Процентні ставки залишалися незмінними та були безпосередньо визначені пунктом 1.7.2 Договору. Посилання Представника Відповідача на те, що умови Договору нібито дозволили Позивачу «в рази збільшити» розмір процентів, не відповідає змісту спірних правовідносин. Позивач не збільшував ані погоджених сторонами процентних ставок, ані строку їх нарахування. Відмінність між орієнтовною та фактично нарахованою сумами зумовлена тим, що наведений у Графіку розрахунок передбачав належне виконання Відповідачем проміжного платежу, якого фактично здійснено не було. Так само безпідставним є посилання Представника Відповідача на статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо непропорційно великої суми компенсації. Заявлені Позивачем проценти не є штрафом, пенею чи іншою компенсацією за порушення зобов`язання. Вони є платою за користування кредитними коштами, розмір і порядок нарахування якої погоджені сторонами та визначені безпосередньо у Договорі. Позовні вимоги не містять вимоги про стягнення неустойки. Наведене у відзиві загальне посилання на судову практику щодо явно завищених процентів також не спростовує розрахунку Позивача. Представником Відповідача не зазначено реквізитів відповідної постанови Верховного Суду, не наведено її фактичних обставин та не обґрунтовано подібності правовідносин. Сам по собі факт перевищення суми процентів над сумою наданого кредиту не свідчить про неправильність їх нарахування, якщо таке співвідношення є наслідком погодженої сторонами денної процентної ставки, тривалості користування кредитними коштами та невиконання Позичальником передбачених Графіком платежів. Твердження Відповідача про те, що при укладенні Договору він розраховував сплатити лише 1 376,28 грн процентів, є його суб`єктивним поясненням та не підтверджене жодними доказами. Крім того, зазначене твердження не враховує, що сума процентів у розмірі 1 376,28 грн була визначена за умови здійснення платежу у розмірі 4 569,88 грн уже 26.02.2021. Відповідач не може одночасно посилатися на вигідний для нього результат належного виконання Графіка платежів і не враховувати передбачений цим самим Графіком обов`язок своєчасно здійснити відповідний платіж. Отже, запропонована Представником Відповідача сума заборгованості у розмірі 4 576,28 грн фактично відтворює результат виконання Договору за сценарієм, який не відбувся. Вона не відповідає фактичному залишку основної суми кредиту, тривалості користування всією сумою кредитних коштів та погодженому сторонами порядку нарахування процентів. Таким чином, заявлена Позивачем заборгованість складається з 3 200,00 грн неповернутої основної суми кредиту та 18 650,88 грн процентів, нарахованих виключно в межах погодженого сторонами строку дії Договору за встановленими ним фіксованими процентними ставками. Підстави для обмеження заборгованості сумою 4 576,28 грн відсутні. По-друге, Щодо правової допомоги Позивача. Договір про надання правової допомоги від 02.07.2024 № 02-07/2024 укладений не лише в рамках надання правової допомоги щодо конкретного відповідача, а охоплює також правову допомогу стосовно інших боржників. Варто зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18. Крім того, акцентують увагу, що договірні відносини між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» за Договором є виключно цивільно-правовими правовідносинами між сторонами цього договору і не впливають на жодні права Відповідача у справі. Вони мають на меті лише обумовлені угодою обов`язки та відповідні дії сторін даного договору, що не суперечать правовим нормам та не зачіпають інтереси третіх осіб. Відтак, будь-які посилання на цей договір з метою доведення порушень прав Відповідача є необґрунтованими. Також, висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, хочемо наголосити, що розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а Відповідач не вправі втручатися в ці правовідносини. А тому, в разі неврахування умов договору про надання правової допомоги, щодо порядку обчислення гонорару та черговості виконання зобов`язань за цим договором, може бути розцінене як не при тримання принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Позивачем було надано відповідні документи разом з позовною заявою на дотримання вимоги ч. 9 ст. 175 ЦПК України, а саме: Договір про надання правової допомоги від 02.07.2024 № 02-07/2024; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025 № 01-12/2025; Заявка на надання юридичної допомоги від 01.05.2026 № 849; Витяг з Акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026; тощо. Із врахуванням вищезазначеного, заявлена до стягнення сума витрат Позивача є співмірною зі складністю даної справою, зворотного Відповідачем не доведено. По-третє, Щодо правової допомоги Відповідача. Представник Відповідача у відзиві зазначає, що: «Судові витрати, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становлять витрати на правничу допомогу на суму 10 000,00 гривень». Вважаємо розмір витрат на правничу допомогу, що зазначив Відповідач, не пропорційним, а прохання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. По-перше, до відзиву Відповідачем не додано належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного понесення Відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.. Саме по собі зазначення у відзиві вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу не може вважатися достатньою підставою для їх стягнення, оскільки такі витрати мають бути належним чином підтверджені документально, бути реальними, фактично понесеними та співмірними зі складністю справи, обсягом виконаної роботи і часом, витраченим адвокатом. За відсутності доказів фактичного понесення Відповідачем витрат на правничу допомогу, а також доказів їх розміру та обґрунтованості, вимога Відповідача про стягнення з Позивача 10 000, 00 грн. витрат на правничу допомогу є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. По-друге, вважаємо, що зазначений розмір витрат не відповідає складності розглянутої справи, тому що підготовка такого документу як відзив на позовну заяву не вимагало значного обсягу юридичної й технічної роботи. У мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних справ про стягнення заборгованості по кредитним договорам, та нормативно-правове регулювання аналогічних спірних правовідносин не змінювалося. Підготування вищезазначеного документу по малозначній справі не потребує спеціальних знань у галузі права. Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного провадження, заявлена Відповідачем сума витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) грн. - є необґрунтованою. На підставі викладеного вважають, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. не відповідають критеріям розумності, необхідності та співмірності із фактично виконаною Представником Відповідача (адвокатом) роботою у справі. Отже, відзив Відповідача є необґрунтованим. Натомість, спір у цій справі виник саме через неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 179 ЦПК України, просить позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 по справі № 451/1209/26 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі (а.с.50-57).

Стислий виклад позиції відповідача

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача Мидзка Р. В. вказував, що відповідач не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими незаконним та таким, що повинні бути відхилені, посилаючись на висновки про застосування норм права з постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23. Так, структуру боргу за кредитним договором, яку заявляє позивач, складають: 3200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 18650,88 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Згідно з матеріалами справи, 29.01.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 3200,00 грн. Строк дії Договору до 25.08.2021 року. 29.01.2021 р. Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через посередника на платіжну картку відповідача. Факт отримання кредитних коштів за споживчим кредитом відповідач визнає. 01.04.2026 було укладено договір №АК01-04/2026 відповідно до якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4461265. Позивач стверджує, що відповідач не вносив платежів за кредитом. У справі присутній розрахунок заборгованості за кредитним договором. Станом на 25.08.2021 р. загальна заборгованість відповідача становить 21850,88 грн. Відповідно до розрахунку, залишок заборгованості за кредитом відповідача становить 21850,88 грн, з яких 3200,00 - заборгованість по тілу кредиту; 18650,88 грн - заборгованість по несплачених відсотках. Що стосується процентів, що наведені у розрахунку, поданому позивачем, такі не можуть вважатись правильними. Відповідно до умов кредитного договору від 29.01.2021 р., його строк становить 210 днів. Отже, договір завершив свою дію 25.08.2021 р. Що стосується загальної суми боргу за відсотками по кредиту, відповідача бажає звернути увагу суду на наступне. У матеріалах справи міститься паспорт кредиту. У розділі 4 паспорта кредиту зазначається про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача. Так, у рядку Загальні витрати за кредитом, грн. вказано, що вони становлять 1376,28 грн. У наступному рядку Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. вказано, що загальна вартість кредиту становить 4576,28 грн. До Договору про надання кредиту № 4461265 від 29.01.2021 року належить додаток №1 Графік платежів. У графіку платежів кредитодавцем вказано, що Проценти за користування кредитом (однойменна колонка таблиці) будуть становити 1 376,28 грн, а Орієнтовна загальна вартість кредиту (одноменна колонка таблиці) складе 4576,28 грн. У пункті 1.7.2. пропозиції укласти договір (ОФЕРТі) щодо надання кредиту №4461265 від 29.01.2021 р. зазначається, що орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 4576,28 грн. У пункті 1.7.2. кредитного договору №4461265 від 29.01.2021 р. зазначається, що орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 4576,28 грн. Поміж іншим, як зміст паспорта кредиту, так і кредитний договір містять положення та умови, які дали можливість позивачеві суттєво, в рази збільшити загальний розмір нарахованих відсотків за користування кредитом. Вважають, що внесення до кредитного договору додаткових та значно заплутаних умов про нарахування відсотків за кредитом є оманливими для споживача. Представник відповідача стверджує, що при ухваленні рішення про отримання кредитних коштів користувався інформацією про те, що загальною сумою нарахованих відсотків за користування кредитом складе сума у розмірі 1376,28 грн. Відповідач вважає, що об`єктивною та законною сумою боргу за кредитом може бути сума 4576,28 грн., яка включає тіло кредиту - 3200,00 грн, та відсотки за кредитом - 1376,28 грн Відповідач вбачає, що заявлені витрати на правничу допомогу позивача є явно завищеним та не обґрунтованими. Крім того, вартість заявлених витрат на правничу допомогу позивача не відповідає обсягу роботи у подібній справі та її складності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. До справи позивач подає заявку про надання правничої допомоги та Витяг з акту №36 від 29.05.2026 р. про надані правничі послуги. З витягу акту про надання правничих послуг вбачається, що сторони погодити між собою обсяг наданих послуг та їх вартість, зокрема, надання усної консультації тривалістю 2 години та підготовку позовної заяви - 3 години. Аналіз загального обсягу наданих послуг позивачеві дає підстави вважати, що вони включають взаємно виключні пункти. Підготовка позовної заяви включає у себе комплекс дій: формування правової позиції, вибір стратегії, збирання доказів, подання адвокатських запитів, аналіз судової практики, підготовка самого тексту позовної заяви. Відтак, за пунктом 1 опису послуг - усна консультація клієнта з вивченням документів є необґрунтованою, оскільки, як зрозуміло з суті правовідносин, клієнт звернувся до адвоката з затвердженою метою про стягнення боргу. Цей пункт цілком обґрунтовано охоплюється підготовкою самої позовної заяви. Тому за даним пунктом вважаємо, що час, витрачений на усну консультацію не може вважатися необхідним та за це не можуть стягуватись кошти з відповідача. Послуга в частині підготовки та подачі позовної заяви є сумнівною. Варто звернути увагу на таке. Позовна заява підготовлена та подана через систему електронний суд самим позивачем, на документах накладений цифровий підпис керівника компанії позивача - Сердійчук Я. Я. Серед додатків до позовної заяви немає ордера про надання правничої допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю представника - адвоката АО Лігал Асистанс. У тексті позовної заяви немає інформації про представника позивача. З огляду документи, що наявні у справі, вони жодним чином не свідчать про наявність представника позивача та його надані послуги у справі. Платіжна інструкція про оплату ТОВ Фактоинг Партнерс на користь АО Лігал Асистанс за договором про надання правничих послуг також відсутня. Таким чином, ніщо у цій справі не свідчить про наявність у позивача представника - адвоката, який надає правничі послуги від його імені. Відповідач вважає, що єдиним беззаперечним фактом представництва є подання позовної заяви представником позивача, наявність у справі ордера про надання правничої допомоги. Наявні у справі документи свідчать, що позовна заява була підготовлена штатним (найманим) юристом. За таких умов судові витрати на правничу допомогу не виникають. За даними веб сайту Судової влади ТОВ Фактоинг Партнерс є позивачем щонайменше у 50 справах про стягнення боргу за кредитним договором. У всіх цих справах представником позивача ТОВ Факторинг Партнерс є його керівник Сердійчук Я. Я. У кожній з них предстаником не значиться адвокат чи адвокатське об`єднання. Натомість ОСОБА_2 , підписант за договором про надання правничої допомоги з сторони адвокатського об`єднання не зазначена представником позивача у жодній з справ. З огляду на ці факти, наявність у справі договору про надання правничої допомоги та погоджений акт про надані послуги позивачу не мають ознак таких, що є реальними. За даних обставин вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не заслуговує на задоволення.

Просить ухвалити рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково, стягнути з відповідача кошти на суму 4576,28 грн; здійснити розподіл судових витрат; у стягненні витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача відмовити у повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, докази якої будуть подані до справи протягом 5 днів від дня проголошення рішення у справі (а.с.38-42).

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Суддя своєю ухвалою від 2 липня 2026 року прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі, ухвалила здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (в змішаній формі) з викликом сторін, призначила судове засідання (а.с.1-2).

Представник позивача у судове засідання не прибув. Подав до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 66).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Звертав увагу суду на те, що у паспорті зазначено відсотки за кредитом у розмірі 1376 грн та тіло кредиту, яке не повернув відповідач складає 3200 грн. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору щодо вимоги сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації. Просив вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 4576,28 грн, відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу з відповідача та повідомив суду, що докази про витрати на правничу допомогу буду подані протягом п`яти дів від дня проголошення рішення.

Установлені судом фактичні обставини справи

29.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір про надання кредиту №4461265.

Згідно з п. 1.2. Договору за Договором Кредитодавець (п. 2.21. Правил) надає Позичальнику (п. 2.33. Правил) кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом Кредит (п. 2.20. Правил)), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.35. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

Сума кредиту складає 3200,00 гривень. Строк дії Договору до 25.08.2021. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору. Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у Базовий період - за пільговою (акційною) процентною ставкою 1,53 відсотків за кожен день користування кредитом; у Спеціальний (або інший передбачений Договором) період - за стандартною процентною ставкою 3,0 відсотків за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії Договору.

Умовами Договору передбачено, що всі істотні умови кредитування, у тому числі строки повернення кредиту, розмір процентної ставки, загальна вартість кредиту, графік платежів, визначаються у Договорі та Додатку до нього (Графіку платежів), який є його невід`ємною частиною.

Сторонами погоджено, що Позичальник має право продовжити строк користування кредитом (пролонгацію) за умови виконання вимог, встановлених Договором та Правилами, зокрема шляхом сплати нарахованих процентів та/або інших платежів. У разі продовження строку користування кредитом проценти можуть нараховуватись за ставками, визначеними умовами Договору.

У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Договором, Кредитодавець має право нараховувати проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору, а також застосовувати наслідки, передбачені чинним законодавством України.

Договір укладається в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця (особистий кабінет Позичальника).

Розміщена в особистому кабінеті Позичальника інформація про умови кредитування та/або текст Договору є пропозицією (офертою) Кредитодавця укласти кредитний договір.

Акцепт (прийняття пропозиції) здійснюється Позичальником шляхом підтвердження умов Договору із використанням одноразового ідентифікатора (SMS-коду), який надсилається на номер мобільного телефону Позичальника. Введення такого коду є електронним підписом Позичальника.

Із моменту акцепту Договір вважається укладеним та таким, що має юридичну силу, рівнозначну письмовому договору, підписаному власноруч.

Після укладення Договір надається Позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті, а також може бути направлений на електронну пошту або інші засоби зв`язку, зазначені Позичальником.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором, що підтверджується листом ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та квитанцією ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 29.01.2021.

01.04.2026 було укладено Договір факторингу №АК01-04/2026 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №4461265. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за Договором факторингу №4723615 від 01.04.2026.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №АК01-04/2026 від 01.04.2026 заборгованість відповідача за Кредитним договором №4461265 від 29.01.2021 складає 21850,88 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4461265 від 29.01.2021, що підлягає стягненню з позичальника, становить 21850,88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3200,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18650,88 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно з Кредитним Договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн; заборгованість за комісіями 0.00 грн; інфляційні збитки 0,00 грн; нараховані 3% річних 0,00 грн, що видно з детального (щоденного) розрахунку заборгованості ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» за Договором про надання кредиту №4461265 від 29.01.2021 станом на 31.01.2026 та розрахунку заборгованості за кредитним договором ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» станом на 17.06.2026.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, право вимоги від якого перейшло до нового кредитора.

Позиція суду

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.

На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом на підставі зазначеної вище ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №4461265 від 29.01.2021 в електронній формі, підписаний ним одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання),

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до положень ст. 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №4461265 від 29.01.2021, який укладений між позичальником та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача суд враховує Постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року в справі № 552/672/23, в якій вказано, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору; тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

Так суд вважає, що договір про надання кредиту № 4461265 від 29.01.2021 також містить двозначні умови договору, зокрема умови договору про базовий період та спеціальний період, а також розмір процентної ставки не можуть тлумачитись однозначно, оскільки Додатком № 1 до Договору про надання кредиту № 4461265 від 29.01.2021, який є невід`ємною частиною кредитного договору, встановлено Графік платежів, який включає в себе як базовий період, так і спеціальний період, згідно з яким орієнтовна загальна вартість кредиту становить 4 576,28 грн та складається суми кредиту за договором 3 200,00 грн та суми процентів за користування кредитом 1 376,28 грн.

Отже, враховуючи, що Додаток № 1 є невід`ємною частиною договору, містить розбіжності з договором, такі двозначні умови договору мають тлумачитись на користь споживача та проценти мають стягуватись в розмірі, визначеному в Графіку платежів в розмірі 1 376,28 грн, а загальна сума боргу - 4 576,28 грн.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, відтак необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі - 4 576,28 грн, з яких: 3 200,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 1 376,28 грн заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат

Як видно з матеріалів справи, позивач просить також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 13000 (тринадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з висновком зробленим у постанові Верховного суду 13.03.2025 у справі № 275/150/22, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТЕНРС» надано суду копію Договору про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т. В., копію заявки на надання юридичної допомоги № 849 від 01.05.2026, копію витягу з Акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026; копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» (а.с.63-64).

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, беручи до уваги обґрунтування сторони відповідача наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи, виконані роботи, часткове задоволення позову, суд вважає розмір у сумі 3000,00 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 628,20 грн (3000,00 грн х 20,94%).

Враховуючи, що позов задоволено на 20,94% (4576,28 х 100 : 21850,88), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 557,50 грн (2662,40 грн х 20,94%).

Керуючись ст. 5, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст. 11, 203, 205, 207, 512-514, 516, 517, 526, 536, 610, 612, 638, 639, 652, 1049, 1077, 1078 ЦК України; ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»; суд

ухвалив:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371; місцезнаходження: вулиця Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, місто Київ, 03150; IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТПБАНК», код МФО: 300528) заборгованість за Договором №4461265 від 29.01.2021 у сумі 4 576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371; місцезнаходження: вулиця Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, місто Київ, 03150; IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТПБАНК», код МФО: 300528) сплачений судовий збір у сумі 557 (п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок та 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 20 (двадцять) копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяМагонь О. З.

Повний текст рішення виготовлено 22.10.2026.