Ухвала суду № 140821137, 16.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9887/26 1-кс/335/3355/202616 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - СМЦ» в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Метінвест-СМЦ» звернулось до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя зі скаргою поданою в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 03.09.2026, яка того ж дня надійшла до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

З матеріалів скарги слідує, що заявник оскаржує бездіяльність уповноважених посадових осіб ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 03.09.2026 відповідно до якої зазначено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 у справі № 908/3867/23 було задоволено позовні вимоги ТОВ ««Метінвест-СМЦ»» до ТОВ «Фаворбуд» (42449632), стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворбут» (вул. Волгоградська, буд. 26а, офіс 5, м, Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 42449632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - СМЦ» (вул. Острозьких Князів, буд. 8, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 32036829) - 124 836 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн 84 коп. основного боргу, 123 224 (сто двадцять три тисячі двісті двадцять чотири) грн 01 коп. пені, 15 555 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 67 коп, 3 % річних, 57 658 (п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім) 29 коп. інфляційного збільшення та 3 854 (три тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) грн 97 коп. судового збору.

16.04.2024 судом було видано судовий наказ, який 26.04.2024 пред`явлений до примусового виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального Управління міністерства юстиції України.

26.04.2026 було відкрито виконавче провадження за № 74874761 (ідентиф. 70В1Г063ВВ0Г). Боржник перебуває на обліку в ДПА, але звітність не подає, через що в 2024 році анульовано свідоцтво платника ПДВ. Судова активність боржника є низькою: кількість судових справ відносно боржника за останні три роки 3 кримінальні справи, на рухоме майно з 2023 року накладено ДРОРМ публічне обтяження. Заходи вжиті державним виконавцем щодо розшуку майна боржника, виявилися безрезультатними. Станом на сьогоднішній день рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 у справі № 908/3867/23 боржником не виконано.

Статтею 382 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за умисне виконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

У судове засідання представник заявника адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений судом у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи без участі не надавав.

Уповноважена особа ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в судове засіданні не з`явилась, повідомлялись судом в встановленому законодавством порядку, 12.10.2026 через канцелярію суду надали пояснення по справі.

12.10.2026 від заступника начальника СВ капітан поліції ОСОБА_4 надійшов лист, в якому зазначено, що за заявою ТОВ «Метінвест СМЦ» в особі ОСОБА_3 від 03.09.2026 надано відповідь та повідомлено щодо можливого вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст. 382 КК України з боку посадових осіб ТОВ «Фаворбуд» не встановлено. Перевіркою, викладених фактів, порушень, які б вказували на присутність в даному випадку складу та ознак кримінального правопорушення встановлено не було, у зв`язку з чим немає підстав для внесення відомосте до ЄРДР. Таким чином в заяві відсутні ознаки будь-якого кримінального правопорушення, та на даний час перевірка припинена. У зв`язку з цим прохали скаргу залишити без задоволення.

Слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності особи, яка її подала.

В свою чергу відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Вивчивши скаргу та повідомлення, надане уповноваженою особою ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області на виконання ухвали слідчого судді від 11.09.2026, доходжу наступних висновків.

З матеріалів скарги встановлено, що заявник 03.09.2026 звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до ВП №1 ЗРУП в Запорізькій області в якій просив внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України, зокрема щодо неправомірних дій ТОВ «Фаворбуд».

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Як слідує з письмового повідомлення заступника начальника СВ капітан поліції ОСОБА_4 встановлено, що вказане звернення ТОВ «Метінвест СМЦ» подане в особі представника ОСОБА_3 , було виконано та надано відповідь.

Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частиною 1 ст. 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Реєстрація кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх вчинили, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення не суперечить положенням ст.ст. 214, 216, 218 КПК України.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований статтею 214 КПК та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020).

Відповідно до вказаного Положення облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли до органів прокуратури, досудового розслідування чи дізнання, або щодо виявлених прокурором, слідчим, дізнавачем з інших джерел обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п`ятою статті 214 КПК України.

На думку слідчого судді, заява ТОВ «Метінвест-СМЦ» в особі представника ОСОБА_3 від 03.09.2026 не містить будь-яких об`єктивних даних про незаконну бездіяльність відповідальних осіб ТОВ «Фаворбут», у зв`язку з тим, що питання вирішується і в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду, тому відомостей про бездіяльність саме ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області суддею не здобуто.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги, а відтак доходить висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому, на переконання слідчого судді, відмова у задоволенні вказаної скарги, не порушує прав скаржника, оскільки не позбавляє захисту його прав у спосіб і в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Керуючись ст. ст. 107, 214, 216, 303, 306, 307, 309-310, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 16.10.2026 та проголошено о 15.45 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1